Варто звернути увагу на декілька принципових застережень, без урахування яких подальша робота Реєстру не буде коректною.

По-перше, приймаючи норму про впровадження єдиного Реєстру, Верховною Радою передбачено керівну функцію в цій роботі безпосередньо Міністерства фінансів. Тому саме фахівці Мінфіну повинні відслідковувати помилки та недоліки в роботі Реєстру й негайно спрямовувати розробників відповідного програмного забезпечення на їх оперативне виправлення. Які це помилки? Наприклад, дата узгодження заявленої до відшкодування суми, починаючи з 01.01.2016 р. і закінчуючи 31.03.2017 р., повинна бути точною, адже від правильності її зазначення залежить, чи справді суб’єкту господарювання буде повернено суму в законодавчо обумовлений строк, чи виконання цієї норми — швидше декларація про наміри, тоді як платник лишається з вирішенням своїх проблем сам на сам.

По-друге, у пп. 200.7.1 ПКУ наведено чіткий перелік даних, які повинні вноситися до Реєстру. Мінфіну як адміністратору Реєстру слід забезпечити внесення до нього обов’язкової інформації, яка нині там досі відсутня. Ідеться про інформацію щодо поточного стану заявленої до відшкодування суми, зокрема:

  • проведення перевірки (наявна у частині зменшення на суму податкового боргу);
  • складення акта перевірки;
  • податкового повідомлення-рішення;
  • оскарження суми бюджетного відшкодування;
  • подання заяви в разі зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування;
  • узгодження органом ДФС суми бюджетного відшкодування;
  • граничних строків для автоматичного узгодження суми бюджетного відшкодування відповідно до пп.пп. «б» і «в» п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу;
  • суми бюджетного відшкодування, поверненої за рішеннями суду.

Поряд з абсолютними цифрами, що містяться в графі відшкодованих сум ПДВ, зазначена інформація, яка відсутня, є також украй важливою, оскільки вона надає змогу перевірити, чи узгоджена сума, чи стосовно неї виникли запитання в представників контролюючих органів. Така інформація є необхідною насамперед для платників — щоб орієнтуватися в поточному статусі заявки та розраховувати на кінцевий результат, а не дізнаватися про складнощі із задоволенням заявки постфактум. Це якраз щодо прозорості процесу відшкодування.

По-третє, черговість відшкодування повинна бути в усьому: крім дати, мають точно відображатися години, хвилини та секунди подання заявки. Особливо важливу роль відіграє час у періоди масового подання декларацій і, відповідно, заявок на відшкодування ПДВ. Адже якщо впродовж одного дня надійшло 1000–2000 заявок, то, лише виходячи з точного часу, можна зрозуміти, хто з платників першим отримає на розрахунковий рахунок узгоджену до повернення з бюджету суму ПДВ. Тільки тоді можна буде стверджувати про виконання норм ПКУ щодо хронологічного порядку ведення Реєстру в онлайн-режимі.

На цих моментах наголошує Ніна Южаніна, Голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, на своєму офіційному веб-сайті та закликає до вдосконалення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ (єдиний та автоматичний).

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»