Новини публікуються мовою оригіналу

Прийняття на посаду працівника, який не є сумісником, — підстава для звільнення з роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ й організацій з огляду на норму п. 8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін'юсту й Мінфіну України від 28.06.1993 р. № 43.

На це звертає увагу Мінсоцполітики в листі від 28.10.2016 р. № 401/06/186-16.

У такому випадку припинення трудового договору із сумісником провадиться на підставі ст. 7 КЗпП, що відображається у відповідному наказі (розпорядженні) роботодавця. Обов'язку попереджати сумісника про наступне звільнення за цією підставою законодавство не містить. Необхідності подання працівником заяви на звільнення за цією підставою законодавством також не встановлено.

При цьому звільнення із суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, є розірванням трудового договору з ініціативи власника або вповноваженого ним органу.

Водночас, зважаючи на те що працівники державних підприємств, установ, організацій мають право працювати на умовах сумісництва не більш ніж 4 години на день (тобто не більш ніж на 0,5 ставки), прийняття на цю роботу працівника, який не є сумісником, передбачає виконання роботи на умовах неповного робочого часу (тобто не більш ніж на 0,5 ставки).

В іншому випадку (тобто в разі виконання роботи більш ніж 4 години на день) роботодавцю слід уносити зміни до штатного розпису.

Норм щодо звільнення з роботи за сумісництвом працівника підприємств, установ, організацій інших форм власності у зв'язку з прийняттям на цю роботу працівника, який не є сумісником, законодавство не містить.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»