Новини публікуються мовою оригіналу

ВСУ в постанові від 02.11.2016 р. у справі № 6-2261цс16 сформував правову позицію: положення ст. 235 КЗпП передбачають виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу у визначених цією статтею випадках, і такий перелік є вичерпним. Тож не передбачено виплати різниці в заробітку в разі зміни істотних умов праці, зокрема встановлення неповного робочого часу при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.

Як було встановлено судами, позивачку не було звільнено з роботи, а на підставі наказу роботодавця (який вона не оспорювала) змінено істотні умови її праці, зокрема, установлено неповний робочий тиждень із виплатою 0,2 ставки посадового окладу. Позивачка була повідомлена про зміну істотних умов праці, трудових відносин після цієї зміни умов праці не припинила, її вихід на роботу в спірний період раз на тиждень підтверджується табелями обліку робочого часу, оплата праці в цей період проводилася пропорційно відпрацьованому часу.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»