Новини публікуються мовою оригіналу

Чинним законодавством передбачено: залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути 2-х видів — фінансовий чи оперативний (ч. 2 ст. 292 ГКУ).

Однак в останньому абзаці пп. 14.1.97 ПКУ прописана надто суперечлива норма, відповідно до якої, незалежно від зазначених вище критеріїв, сторони договору мають право під час укладання договору (правочину) визначити таку операцію як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу цієї операції до спливу дії відповідного договору.

От і виникає запитання: які податкові наслідки виникають, у разі якщо за змістом і по суті правочину договір відповідає ознакам фінансового лізингу (припустімо, протягом строку використання об’єкта лізингу амортизується 75% його первісної вартості), але сторони визначили (назвали) такий договір оперативним лізингом.

ДФС у листі від 03.10.2016 р. № 21417/6/99-99-15-02-02-15 висловила власну позицію щодо такого моменту.

Коментар редакції до цього питання викладено в матеріалі «Фінансовий та оперативний лізинг: розмежування понять від податківців і судова практика».

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»