Новини публікуються мовою оригіналу

Міноборони в листах від 20.10.2016 р. № 316/1/906 та від 18.10.2016 р. № 322/2/6917 наполягає: із початку оголошення вперше часткової мобілізації  настав особливий період.

Однак законодавством не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

Рішення про демобілізацію з унесенням його на затвердження Верховною Радою приймає Президент України. На цей час відповідних рішень Президентом України не приймалося.

ВАСУ  в постанові від 16.02.2015 р. (справа № 800/582/14) зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.

Тож закінчення заходів мобілізації не припинило особливий період, який діє в Україні з 17.03.2014 р.

Зважаючи на кризову ситуацію, що виникла на сході України у квітні 2014 року та безпосередньо загрожувала національній безпеці України, було розпочато АТО на території Донецької та Луганської областей. На цей час проведення АТО триває. Отже, продовжує існувати кризова ситуація, що загрожує національній безпеці України.

Гарантії, викладені в ст. 119 КЗпП, діють для прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) уведення воєнного стану, на строк до закінчення особливого періоду чи до дня фактичної демобілізації.

Щодо цього маємо матеріал «Працівник замість проходження строкової військової служби уклав контракт: чи зберігати середній заробіток».

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»