Новини публікуються мовою оригіналу
На веб-сайті Управління Держпраці в Рівненській області розміщено відповідь на запитання: «Чи є тимчасова непрацездатність підставою для розірвання трудового договору?».
Так, фахівці Держпраці з посиланням на п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпПУ нагадали: підставою звільнення може бути лише безперервна непрацездатність більш ніж 4 місяці.
Водночас наголошено на низці важливих нюансів:
1) сумарний облік часу відсутності працівника не допускається;
2) вихід на роботу хоча б на один день перериває перебіг 4-місячного строку;
3) роботодавець має право звільняти працівника лише в період його хвороби, а не тоді, коли він одужав і вийшов на роботу;
4) розірвання трудового договору з працівниками з ініціативи роботодавця є його правом, а не обов’язком;
5) розірвання трудового договору з відповідної підстави (п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпПУ) може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Подання роботодавця має розглядатися в присутності працівника, на якого воно внесено. У випадку, коли працівник хворіє, розгляд подання допускається за письмовою заявою працівника, у якій він може висловити власні зауваження щодо звільнення, свою думку стосовно розгляду питання в його відсутності. Від його імені може виступати інша довірена особа, у т.ч. адвокат;
6) з огляду на судову практику, допускається звільнення працівника на підставі п. 5 ст. 40 КЗпПУ лише в тому разі, коли:
- роботодавець має вагомі пояснення стосовно того, що виробнича ситуація вимагає прийняття на цю посаду високопродуктивного кваліфікованого працівника, без якого виробництво обійтися не може;
- розподілити функції хворого працівника між іншими працівниками неможливо;
- немає можливості прийняти на цю посаду іншого працівника з такою ж кваліфікацією за строковим трудовим договором на час відсутності основного працівника.
