Новини публікуються мовою оригіналу
ДФСУ в листі від 06.10.2016 р. № 21833/6/99-99-15-02-02-15 розглянула питання щодо оподаткування дивідендів, які виплачуються юридичній особі — резиденту Кіпру.
Згідно з положеннями пп. 141.4.1 ПКУ, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку та за ставками, визначеними п. 141.4 ПКУ. З метою цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, маються на увазі, зокрема, дивіденди, що сплачуються резидентом.
Так, відповідно до пп. 141.4.1 ПКУ, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента чи вповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу із джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у т.ч. на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок із таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у пп.пп. 141.4.3–141.4.6 ПКУ) їх суми та за їх кошти, які сплачуються до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Зокрема, між Урядом України й Урядом Республіки Кіпр 08.11.2012 р. було підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі — Конвенція). Вона набрала чинності з 07.08.2013 р.
Ураховуючи положення ст. 10 Конвенції, знижена ставка для оподаткування — 5% застосовується до доходів у вигляді дивідендів, що сплачуються компанією, яка є резидентом України, нерезиденту Республіки Кіпр, який володіє 100% статутного капіталу такої компанії за умови, якщо нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем такого доходу.
Відповідно до п.п. 4 і 5 ст. 57 Господарського кодексу України, статут суб’єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету й предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу й інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління та контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.
Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб’єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб’єктами відповідно до закону.
Таким чином, контролери дійшли висновку: статут суб’єкта господарювання не може визначати бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу для застосування зниженої ставки оподаткування дивідендів.
