ДФСУ в листі від 11.08.2016 р. № 17492/6/99-99-15-02-02-15 розглянула питання щодо оподаткування діяльності на митній території України нерезидента без створення постійного представництва, можливості подання податкової звітності та відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань.

 

Щодо обов’язку реєстрації постійного представництва юридичною особою — нерезидентом, яка провадить господарську діяльність на території України

Юридична особа — нерезидент, який провадив господарську діяльність на території України через свій відокремлений підрозділ, повинен зареєструвати з метою оподаткування такий відокремлений підрозділ у якості постійного представництва незалежно від того, здійснює на даний час господарську діяльність та чи планує провадити таку діяльність надалі чи ні.

 

Щодо можливості подання постійним представництвом податкової звітності за звітні періоди, що передували реєстрації такого представництва

Нерезидент має право подати податкову звітність із податку на прибуток і ПДВ за минулі звітні періоди, що передували реєстрації нерезидентом постійного представництва. При цьому подання податкової звітності з податку на прибуток допускається на паперових носіях, а податкової звітності з ПДВ — в електронному вигляді.

 

Щодо подання представництвом уточнюючих розрахунків до податкової звітності

Лише після подання податкової звітності за відповідні звітні періоди таке представництво має право подати уточнюючі розрахунки за такі звітні періоди до спливу 1095 днів, що настають за днем подання податкової звітності.

 

Щодо застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства в 2004–2013 роках до представництва

Якщо платник податків подає податкову звітність із порушенням строків її подання, перенесення строків для сплати визначеного в цій звітності податкового зобов’язання не відбувається, і такий платник несе відповідальність у вигляді штрафних санкцій за порушення строків подання звітності відповідно до п. 120.1 ПКУ, а також штрафних санкцій — за порушення строків сплати податкового зобов’язання згідно з п. 126.1 ПКУ.

Водночас, керуючись п. 35 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ, тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків, обсяг доходів і/або операцій яких за попередній (звітний) рік становив менш ніж 20 млн грн, штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення в строки, визначені ПКУ, скасовуються протягом 10-ти днів із дня сплати такого податкового зобов’язання в порядку, установленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зазначена норма не застосовується в разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з одного й того самого податку чи збору. При цьому в разі скасування штрафної санкції відповідне сплачене податкове зобов’язання не підлягає подальшому оскарженню.

Зауважимо: на підставі п. 35 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ підлягатимуть скасуванню винятково штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення в строки, визначені ПКУ.

 

Щодо сплати податків нерезидентом без проведення реєстрації платником податків

Якщо нерезидент, що провадив діяльність і не зареєстрував постійне представництво в якості платника податку, не подає податкову звітність за періоди здійснення такої діяльності, то за результатами перевірки контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання за відповідні звітні періоди та застосовує штраф згідно зі ст. 123 ПКУ, незалежно від того, сплачував нерезидент податок чи ні.

 

Щодо штрафних санкцій, передбачених Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за порушення, допущені в 2004–2013 роках

Відповідно до п. 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436/95, неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки тягне за собою накладення штрафу в 5-кратному розмірі неоприбуткованої суми.

До таких штрафів застосовується строк давності, визначений ст. 102 ПКУ, тобто 1095 днів.

Позиція НБУ викладена у листі ще від 09.03.2011 р. № 11-117/982-3354, та полягає у тому, що строк, протягом якого може бути накладено штраф за порушення норм готівкового обігу, становить 3 роки.

 

  1.  
Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»