Якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, установленої на день настання страхового випадку. У такому разі середньоденна заробітна плата за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) або її частини (у разі коли особа працює в режимі неповного робочого дня чи тижня) на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Отже, у випадку коли застрахована особа протягом 12-ти місяців, які передували місяцю настання страхового випадку (видачі листка непрацездатності у зв'язку з вагітністю й пологами), не мала заробітку з причини перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, середня заробітна плата обчислюється шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), установленої на день настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Таку вимогу необхідно застосовувати й у випадках обчислення середньої заробітної плати для розрахунку суми допомоги по вагітності й пологах.

Період перебування застрахованої особи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку зараховується до страхового стажу за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а тому в зазначеному випадку обмеження розміру допомоги по вагітності та пологах не застосовуються.

На це звертає увагу ФСС із ТВП у листі від 04.05.2016 р. № 5.2-32-685.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»