Новини публікуються мовою оригіналу

ГУ ДФС у м. Києві в листі від 17.08.2016 р. № 18414/10/26-15-14-06-04-29 розглянуло питання щодо перерахування за межі України грошових коштів у вигляді штрафних санкцій (пені) за невиконання умов зовнішньоекономічного контракту.

Податок на доходи нерезидентів. Так, проценти, що сплачуються нерезиденту за прострочення платежу по оплаті товару, не є процентами в розумінні пп. 14.1.206 ПКУ.

Зважаючи на це, пеня та/або штрафні санкції не вказані в переліку доходів, які підлягають оподаткуванню за правилами п. 141.4 ПКУ. Нарахування/оплата пені на користь нерезидента за невиконання грошового зобов’язання українським суб’єктом господарювання по контракту з постачання товарів (робіт, послуг) не можна вважати отриманням інших доходів від діяльності нерезидента на території України, оскільки нерезидент не вчиняє будь-яких дій чи операцій, що призводять до нарахування пені та штрафних санкцій. Відповідно, нараховані пені, штрафи та неустойки не можуть бути віднесені до доходів від діяльності на території України з метою обкладення податком на репатріацію доходів нерезидента.

Індивідуальна ліцензія на купівлю іноземної валюти. Купівля іноземної валюти на оплату штрафних санкцій, що передбачені в зовнішньоекономічних контрактах за невиконання резидентами умов цих контрактів, є купівлею іноземної валюти на оплату майнових прав, і тому така операція індивідуальної ліцензії не потребує. Підставою для перерахування грошових коштів за межі України в цьому випадку є відповідний зовнішньоекономічний контракт.

Про це податківці повідомляли й у листі ГУ ДФС у м. Києві від 15.10.2015 р. № 15656/10/26-15-15-03-11.

Обмеження максимального розміру пені. Так, у п. 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 р. № 14 зазначається, за приписом ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22.10.1996 р. № 543/96 (далі — Закон № 543) та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, розмір пені за прострочення платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі вказано вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Установлене ст. 3 Закону № 543 обмеження розміру пені не стосується неустойки, установленої іншими законодавчими актами.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»