Уже понад 4 роки працює обмеження на готівкові розрахунки фізосіб із підприємствами та підприємцями, а також з іншими фізособами за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню. Нацбанк обґрунтовує таке рішення необхідністю збільшити питому вагу розрахунків у безготівковій формі. Та громадяни й бізнес вишукують законні шляхи, щоб уникнути встановлене обмеження. Що ж, з’ясуймо, наскільки це реально, та розгляньмо ситуацію всебічно

Які розрахунки обмежують

Пунктом 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (далі Положення № 637), та пунктом 1 постанови НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р. № 210 (далі постанова № 210), установлено такі граничні суми розрахунків готівкою:

  • підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 000 грн;
  • між фізособою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня в розмірі 50 000 грн;
  • фізосіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 50 000 грн.

Нагадаємо: обмеження згідно з п. 2.3 Положення № 637 не поширюються на:

1) розрахунки підприємств (підприємців) із бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільні пожертвування та благодійну допомогу;

3) використання коштів, виданих на відрядження.

Зверніть увагу

Якщо особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, не зареєстрована як фізична особа — підприємець, то на готівкові розрахунки з такою особою не поширюється обмеження в розмірі 10 000 грн. Водночас на розрахунки із цією особою поширюється обмеження в розмірі 50 000 грн (див. підкатегорію 109.12 системи «ЗІР»).

У листі від 16.08.2013 р. № 11-116/2874/10064 НБУ роз’яснив, як потрібно здійснювати розрахунки, коли сума перевищує граничне обмеження.

Отже, розрахунки понад граничну суму потрібно проводити в безготівковій формі «із застосуванням платіжних інструментів, які використовуються для ініціювання переказів, а також шляхом унесення готівкою для подальшого безготівкового зарахування коштів на поточні рахунки отримувачів коштів».

Розрахунки фізосіб за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у сумі понад 50 тис. грн можна здійснювати шляхом:

  • переказу коштів із поточного рахунка фізособи на поточний рахунок іншої фізособи;
  • унесення та/або переказу коштів на депозит нотаріуса, який далі перераховує кошти покупцеві;
  • відкриття вкладного (депозитного) рахунка на ім’я іншої фізособи;
  • застосування акредитивної форми розрахунків.

Поради, хоч і не ексклюзивні, проте цілком слушні. Однак заковика в тому, що, маючи справу з безготівковими розрахунками, зазвичай доводиться сплачувати банківську комісію (за відкриття рахунка, переказ коштів, зняття готівки). Купуючи, наприклад, квартиру, додатково, найімовірніше, доведеться «відстібнути» банку комісійні за безготівковий переказ. І сума може сягати від декількох сотень до декількох тисяч гривень — залежно від розміру комісії. Кому ж на рівному місці хочеться віддавати свої кровні? Тож із появою нововведення, як гриби після дощу, почали з’являтися схеми уникнення обмеження на готівкові розрахунки. Розгляньмо деякі з них.

Як оплатити готівкою понад 50 тис. грн

Насамперед слід звернути увагу на лазівки, які безпосередньо випливають із норм, що встановлюють готівкові обмеження.

Спершу — про розрахунки між фізособами та підприємствами (підприємцями).

1. За домовленістю сторін можна оформити розстрочку платежу, поділивши його на декілька частин. Головне, аби щоденний платіж не перевищував 50 тис. грн. Не вбачає в цьому нічого крамольного й Нацбанк — див. лист НБУ від 24.01.2014 р. № 11-116/3159.

2. Як ми вже казали, із підприємством (підприємцем) можна розрахуватися шляхом унесення готівки до каси банку для подальшого її зарахування на рахунок отримувача. Такий варіант може виявитися прийнятним, скажімо, у разі придбання авто, якщо в автосалоні є банківська каса. У цьому випадку банківська комісія може й не стягуватися.

Перейдімо до розрахунків між фізособами за договорами, що посвідчують нотаріально. Оформлення розстрочки платежу тут не врятує, оскільки ключовим критерієм є ціна договору, а не сума щоденного платежу.

Унесення готівки до каси банку для подальшого її зарахування на рахунок отримувача — один із оптимальних способів розрахунку для фізосіб саме в безготівковій формі (п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22).

У згаданому вище листі № 11-116/3159 НБУ наголошує:

«…фізичні особи для здійснення розрахунків з фізичними особами за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, на суму більше 150 000 гривень, а також з підприємствами (підприємцями) за товари (роботи, послуги) на суму більше 150 000 гривень мають право внести кошти готівкою до банків або небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, для подальшого їх зарахування на рахунки отримувачів».

Усе це актуально й станом натепер із тією лише різницею, що нині обмеження становить не 150, а 50 тис. грн.

Слід визнати, що такий спосіб розрахунку з об’єктивних причин (передусім із міркувань безпеки) був поширеним і до появи обмеження на готівкові розрахунки.

Існують і витонченіші способи, як оминути ліміт на готівкові розрахунки. Наприклад, укладаючи договір купівлі-продажу нерухомості, продавець і покупець можуть передбачити внесення покупцем застави, виходячи з таких розрахунків: сума застави + ціна договору = продажна вартість нерухомості. Згодом продавець заставу не повертає, посилаючись, скажімо, на порушення покупцем строків оплати за договором купівлі-продажу (ст. 590 Цивільного кодексу України, даліЦКУ). За рахунок застави він покриває частину вартості нерухомості, а решту суми, яка за мінусом застави  має бути менша, ніж 50 тис. грн, покупець сплатить готівкою як звичайний платіж за договором купівлі-продажу.

 Будьте пильними: забезпечення виконання зобов’язання у вигляді завдатку (а не застави) з такою самою метою не спрацює. Завдаток надають у рахунок платежів за договором (ст. 570 ЦКУ), тому його сплата за договором, ціна якого перевищує 50 тис. грн, може бути розцінена як порушення обмеження на готівкові розрахунки.

Звісно, існують й інші схеми, але маємо попередити: усі вони доволі складні для відносин між двома фізособами, тож потребують залучення експертів. До того ж більшість схем, про які можна дізнатися з Інтернету, насправді сумнівні й мають ознаки так званих удаваних угод (угод, що вчиняються для приховування іншої угоди, яку насправді вчинили, — ст. 235 ЦКУ).

Чим загрожує порушення готівкового обмеження

За подібне порушення передбачено санкції лише за ст. 16315 Кодексу України про адміністративну відповідальність. У разі перевищення сум розрахунків готівкою фізосіб-підприємців та посадових осіб юрособи можуть притягти до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі від 100 до 200 НМДГ (від 1700 до 3400 грн). У випадку повторного протягом року порушення особою, яку було піддано адміністративному стягненню, — від 500 до 1000 НМДГ (від 8500 до 17000 грн). Водночас слід звернути увагу на два нюанси.

По-перше, відповідальність несе особа, на яку покладено обов’язок здійснювати розрахунки в межах граничної суми. Сторона, яка приймає платежі, відповідальності за перевищення не несе. До речі, говорячи про 10-тисячне обмеження, раніше на цьому неодноразово акцентував увагу й Нацбанк — див., наприклад, лист від 08.12.2004 р. № 11-113/4281-12827.

По-друге, згаданий вище штраф, як бачимо, до фізосіб-НЕпідприємців застосувати неможливо. А беручи до уваги те, що готівкове обмеження в 50 тис. грн стосується лише громадян (не СПД), виходить, що нині відповідальності за порушення саме фізособами ліміту розрахунків немає.

Хто ж здійснює контроль за дотриманням готівкових розрахунків за участю фізосіб? У випадку з нотаріальним посвідченням договору такий обов’язок можна вважати негласно покладеним на нотаріусів. У листі від 29.08.2013 р. № 18-111/10879 Нацбанк зазначає:

«Якщо сума договору купівлі-продажу, що укладається між фізичними особами, перевищує 150000 гривень [зараз 50 000 грн. — Прим. ред.], то нотаріус має здійснювати посвідчення такого договору після того, як переконається, що сторонами дотримано вимогу про проведення розрахунків у безготівковій формі».

Однак жодної прямої вимоги законодавства щодо контролю нотаріусами порядку розрахунків між сторонами договору досі немає.

Недотримання вимог НБУ теоретично може загрожувати визнанням угоди недійсною, наслідком якої є двостороння реституція: кожна зі сторін зобов’язана повернути іншій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання угоди. На цьому, зокрема, наголошує Держкомпідприємництва на своєму офіційному сайті. І хоча ми вважаємо такий розвиток подій малоймовірним, усе ж не радимо нехтувати лімітом готівкових розрахунків.

Наостанок завважимо: насправді не такий страшний вовк, як його малюють. Якщо метою уникнення готівкового обмеження є мінімізація витрат на оплату комісійних, то, можливо, і не варто надто перейматися. Адже існують банки, які встановлюють безоплатні тарифи на оплату послуг із відкриття рахунків, зняття й переведення коштів.

Редакція газети

«Інтерактивна бухгалтерія»