Як правильно розрахувати ЄСВ, ПДФО та військовий збір під час виплати авансу й відобразити їх нарахування та виплату в бухобліку?

ВІДПОВІДЬ: Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, установлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим із виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а за відсутності таких органів — представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом), але не рідше ніж двічі на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ст. 24 Закону про оплату праці, ст. 115 КЗпП).

Зверніть увагу

Розмір зарплати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим із профспілкою, та не може бути меншим, ніж оплата за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

(ч. 3 ст. 115 КЗпП і ч. 3 ст. 24 Закону про оплату праці)

Детальніше про різні механізми визначення розміру авансу для того, щоб не порушити норми ст. 115 КЗпП, ми розповіли в матеріалі «Виплата авансу працівникам: розмір і механізм розрахунку» поточного номера газети «Інтерактивна бухгалтерія».

У цьому матеріалі більше уваги приділимо обліку й оподаткуванню суми авансу та зарплати.

Ми не даремно на початку статті виділили слово «виплачується». Адже саме виплата зарплати відбувається двічі на місяць (аванс і зарплата за другу частину місяця), а ось нарахування зарплати здійснюється раз на місяць.

Зарплату нараховують за повний місяць (а не його частину) на підставі табеля обліку робочого часу. Чому саме за місяць?

По-перше, форма Табеля обліку робочого часу, затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489, призначена для помісячного обліку робочого часу, а саме табель є підставою для нарахування зарплати.

По-друге, під час обкладення зарплати ПДФО визначається загальний місячний оподатковуваний дохід.

По-третє, база для нарахування ЄСВ визначається виходячи з розрахунку мінзарплати, якщо зарплату нараховано в меншому розмірі (абз. 2 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ). А мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати та розміру внеску, установленого законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), і підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

Зважаючи на сказане вище, на практиці виплата авансу, а також сплата нарахованого ЄСВ із нього, утриманого військового збору та ПДФО здійснюються на підставі розрахунків, але без нарахування відповідних сум на момент такої виплати. Нарахування зарплати, ЄСВ, ПДФО та військового збору здійснюється наприкінці місяця після надання до бухгалтерії Табеля обліку робочого часу.

Згідно з нормами чинного законодавства, ПДФО та військовий збір сплачуються (перераховуються) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (пп. 168.1.2 ПКУ).

Нарахований ЄСВ також сплачується роботодавцем під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум (абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ).

Отже, виплата авансу працівнику, сплата нарахованого на суму авансу ЄСВ, утриманого ПДФО та військового збору здійснюються без фактичного нарахування такого авансу, фактичного нарахування ЄСВ, утримання ПДФО та військового збору. Тут важливо звернути увагу на порядок визначення бази для утримання 18% ПДФО та 1,5% військового збору при виплаті авансу. Для здійснення відповідних утримань потрібно взяти умовну базу, пропорційно збільшену на суму таких утримань.

Умовно кажучи: якщо в серпні 2016 року працівнику мають виплатити аванс у розмірі 5500 грн, на руки такий працівник повинен отримати саме 5500 грн чистими. А це становить рівно 80,5% тієї зарплати за першу половину місяця, із якої мають утримати податки, — 19,5% (18% + 1,5%).

Складаємо звичайну пропорцію:

5500 грн — 80,5%.
Умовна база для утримання — 100%.
Умовна база для утримання становить:
5500 грн × (100% : 80,5%) = 6832,30 грн.

Саме ця сума (6832,30 грн) і буде умовною базою, із якої утримуються ПДФО та військовий збір. Наголошуємо: це умовна сума, яка не відображається ані в бухгалтерському, ані в податковому обліку, а потрібна вона лише для того, аби банки здійснили операцію з виплати авансу, зважаючи на обов’язок одночасної сплати ПДФО та військового збору.

Отже, умовна база для розрахунку утримань з авансу становить 6832,30 грн.

ПДФО з авансу дорівнює:
6832,30 грн × 18% = 1229,81 грн.

Військовий збір з авансу становить:
6832,30 грн × 1,5% = 102,49 грн.

На руки працівник отримує:
6832,30 грн - 1229,81 грн - 102,48 грн = 5500 грн.

Бухгалтерський облік нарахування, виплати й оподаткування зарплати відобразимо на прикладі.

Приклад

Працівнику підприємства (адмінперсонал) за серпень 2016 року нарахували заробітну плату в розмірі 10000 грн. Згідно з колдоговором, на підприємстві встановлено строки виплати зарплати: 20 і 5 числа.

Кореспонденцію рахунків, відповідно до умов прикладу, наведімо в таблиці.

Таблиця

Бухгалтерський облік нарахування та виплати зарплати

Дата

Зміст операції

Кореспонденція

Сума, грн

Дт

Кт

20.08.2016

Виплачено аванс працівнику

661

311

5500,00

20.08.2016

Перераховано нарахований ЄСВ із суми авансу:

(6832,30 грн × 22%)

651

311

1503,11

20.08.2016

Перераховано ПДФО з авансу:

(6832,30 грн × 18%)

641

311

1229,81

20.08.2016

Перераховано військовий збір з авансу:

(6832,30 грн × 1,5%)

642

311

102,49

29.08.2016

Нараховано зарплату за серпень 2016 року

92

661

10000,00

29.08.2016

Нараховано ЄСВ на зарплату:

(10000 грн × 22%)

92

651

2200,00

29.08.2016

Утримано ПДФО з усієї суми зарплати:

(10000 грн х 18%)

661

641

1800,00

29.08.2016

Утримано військовий збір з усієї суми зарплати:

(10000 грн × 1,5%)

661

642

150,00

05.09.2016

Перераховано ЄСВ із зарплати:

(2200 грн - 1503,11 грн)

651

311

696,89

05.09.2016

Перераховано ПДФО із зарплати:

(1800,00 грн - 1229,81 грн)

641

311

570,19

05.09.2016

Перераховано військовий збір із зарплати:

(150 грн - 102,49 грн)

642

311

47,51

05.09.2016

Виплачено решту частини зарплати:

(10000 грн - 5500 грн - 1800 грн - 150 грн)

661

311

2550,00

Описаний вище спосіб визначення бази оподаткування авансу є доволі поширеним. Про інші способи розрахунку авансу ми розповіли тут.

Наостанок варто згадати й про податкову соціальну пільгу. Її застосовують у разі, якщо розмір зарплати не перевищує суми, котра дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 й округленого до найближчих 10 грн (пп. 169.4.1 ПКУ).

Постає запитання: чи можна застосовувати ПСП до авансу? Ми вважаємо, ПСП застосовується саме до загального місячного доходу платника податку у вигляді зарплати (яка складається із виплати за першу половину місяця й остаточного розрахунку за місяць). Аргументи — у матеріалі «Чи застосовується податкова соціальні пільга до зарплатного авансу?» газети № 132/2016.

Редакція газети

«Інтерактивна бухгалтерія»