Традиційно у цьому випадку виникають запитання: як оформлювати перенесення робочих днів, що проставляти в табелі у ці дні, чи потрібно виходити на роботу 23 червня, якщо 29 червня 2018 року в працівника буде відпустка? Тож, з’ясуймо це

З метою створення сприятливих умов для використання святкових і неробочих днів (визначених ст. 73 КЗпП) згідно із ч. 4 ст. 67 КЗпП не пізніше ніж за 3 місяці до настання таких днів КМУ може рекомендувати керівникам підприємств, установ й організацій перенести вихідні та робочі дні в порядку й на умовах, установлених законодавством.

Зверніть увагу

Перенесення робочих днів можливе лише для працівників, яким установлено 5-денний робочий тиждень із двома вихідними днями, а для 6-денки воно не передбачене.

У 2018 році КМУ розпорядженням від 11.01.2018 р. № 1-р запропонував перенести робочі дні з:

  • п’ятниці, 9 березня — на суботу, 3 березня;
  • понеділка, 30 квітня — на суботу, 5 травня;
  • п’ятниці, 29 червня — на суботу, 23 червня;
  • понеділка, 24 грудня — на суботу, 22 грудня;
  • понеділка, 31 грудня — на суботу, 29 грудня.

Оскільки робочі дні переносять на суботи, які при 6-денному робочому тижні є робочими днями, КЗпП не передбачає перенесення для такого режиму роботи. Так само немає можливості й підстав переносити робочі дні для працівників із цілодобовим режимом роботи.

Оформлення рішення про перенесення

Роботодавець самостійно приймає рішення, переносити робочі дні на дні, запропоновані КМУ, чи на інші дні, а може, узагалі не робити перенесення (див. лист Мінсоцполітики від 15.05.2012 р. № 155/13/133-12далі ― Лист № 155).

Якщо проаналізувати ч. 5 ст. 67 КЗпП, то роботодавець повинен видати наказ (розпорядження) про перенесення робочих днів за погодженням із профспілкою — не пізніше ніж за 2 місяці до перенесення.

У разі перенесення робочих днів змінюються графік роботи й режим роботи підприємства. З огляду на ч. 3 ст. 32 КЗпП зміна режиму роботи є зміною істотних умов праці, про яку працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці.

Отже, не пізніше ніж за 2 місяці до фактичного перенесення робочих днів роботодавець зобов’язаний ознайомити всіх працівників із наказом про перенесення.

Норма робочого часу

У наказі про перенесення робочих днів прописують, які робочі дні переносять і на які саме вихідні дні, унаслідок чого змінюються графік роботи підприємства й, відповідно, місячна норма робочого часу.

Своєю чергою, зменшення тривалості робочого часу впродовж року не відбудеться. Тому тривалість установленого робочого дня у суботу має дорівнювати тривалості робочого дня, за який проводиться відпрацювання (див. Лист № 155).

Тож, якщо дати перенесення мають місце в межах одного місяця, місячна норма робочого часу лишається незмінною.

Табель обліку робочого часу

У Табелі обліку використання робочого часу проставляють робочі дні згідно з новим зміненим графіком роботи, у якому вже враховано перенесення робочих днів.

На підставі наказу про перенесення робочих днів у табелі обліку робочого часу за червень 2018 року робочий день 29 червня позначають як вихідний, а 23 червня (субота) ― як робочий день, проставляючи години роботи.

У разі застосування підсумованого обліку робочого часу робочі дні (зміни) та вихідні дні чергуються через 1, 2, 3 дні, тобто вихідні дні таким працівникам надаються за графіком змінності. Тому якщо робочий день працівника за графіком припадає на вихідний день за календарем або за графіком роботи, цей день оплачують як за звичайний робочий день відповідно до встановлених умов оплати праці.

Надання відпусток, оплата відрядження та тимчасової непрацездатності здійснюються за новим, зміненим, графіком роботи (див. лист Мінсоцполітики від 13.08.2012 р. № 270/13/116-12).

Тривалість відпустки й вихід на роботу

Доволі часто виникають питання щодо визначення тривалості відпустки, якщо на її період припали робочі дні, що переносяться, та як це впливає на день виходу на роботу після відпустки (чи подовжується її тривалість). А також — чи повинні такі працівники трудитися в робочу суботу (23 червня), якщо 29 червня вони перебуватимуть у відпустці?

Ситуація

Працівник бере частину щорічної відпустки на 14 к.дн. — із 25 червня по 9 липня 2018 року. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень, щотижневі вихідні дні — субота й неділя, а 29 червня перенесено на 23 червня за наказом керівника.

Оскільки щорічна відпустка надається в календарних днях, то її тривалість не змінюється від того, що 29 червня 2018 року буде вихідним днем. Адже до тривалості щорічної відпустки не враховують, згідно зі ст. 781 КЗпП, лише святкові й неробочі дні, визначені ст. 73 КЗпП (у червні 2018 року — 28 червня — День Конституції України), а решту вихідних днів за графіком роботи враховують.

Тому до роботи працівник має приступити після закінчення щорічної відпустки, тобто 10 липня 2018 року. Проте субота, 23 червня, для нього буде робочим днем, як і для решти працівників підприємства.

Оплата лікарняного в разі перенесення робочих днів

Проблеми з оплатою лікарняних виникали до 04.07.2015, оскільки до цієї дати оплаті підлягали робочі дні, пропущені у зв’язку із хворобою. А наразі оплачують календарні дні непрацездатності (п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266).

Тому не має значення, чи були в періоді непрацездатності святкові, неробочі або вихідні дні, їх оплачують усі однаково. Якщо ж останній день непрацездатності припав на 22 червня 2018 року, то наступного дня — у суботу (23 червня) — працівник повинен приступити до роботи.

Якщо працівник був відсутній на роботі в робочий день (приміром, субота — 23 червня) без поважної причини, то це можна кваліфікувати як прогул. Відсутність працівника на роботі в робочі дні з поважної причини має підтверджуватися відповідним документом (листок непрацездатності, наказ про надання відпустки). На це вказує Мінсоцполітики в Листі № 155.

Оплата відрядження в разі перенесення робочих днів

У разі якщо графіки роботи не збігаються на підприємстві, яке направило працівника у відрядження, і на тому, куди його направили, виникає запитання — як здійснювати оплату за дні відрядження?

На працівника, направленого у відрядження, поширюється режим роботи того підприємства, до якого він відряджений. Однак якщо його направили спеціально для роботи у вихідний день, таку роботу мають компенсувати відповідно до ст.ст. 72 та 107 КЗпП. Це прописано в п.п. 9–11 р. І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.1998 р. № 59, положення якої використовують також госпрозрахункові підприємства, хоча вона на них не поширюється.

Отже, цілком можлива ситуація, коли на підприємстві, де трудиться працівник, 23 червня — вихідний день (рішення про перенесення робочих днів не приймалося), але його відряджено цього дня на інше підприємство, де цей день є робочим.

Працівникам, які одержують місячний оклад, підвищену оплату за роботу у вихідний день, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 107 КЗпП, проводять у розмірі:

  • денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий, неробочий або вихідний день провадилася в межах місячної норми робочого часу;
  • подвійної денної ставки понад оклад, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Як роз’яснює Мінсоцполітики, роботу працівника, що спеціально відряджений для роботи у вихідні, святкові та неробочі дні, оплачують у подвійному розмірі годинної чи денної ставки (див. лист від 26.04.2013 р. № 478/13/84-13). У табелі для такого працівника роблять відмітку — зазвичай «ВД», або «07». Або в першому рядку зазначають кількість відпрацьованих годин згідно з режимом за основним місцем роботи, наприклад — 8 годин, а в другому рядку — умовні позначення про перебування у відрядженні — «ВД» (див. лист Держстату від 12.01.2012 р. № 9/4-10/9).

Таким чином, керуючись ст. 72 КЗпП, робота у вихідний день може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку чи в грошовій формі в подвійному розмірі.

Редакція газети

«Інтерактивна бухгалтерія»