Як відобразити в обліку придбання РРО з модемом

Як відобразити в обліку придбання РРО з модемом

Ми придбали касовий апарат із модемом для подання до Податкової електронної звітності з РРО.
Як його облікувати в податковому та бухгалтерському обліку?

ВІДПОВІДЬ: Власне, якихось особливостей для обліку РРО з можливістю звітувати до Податкової в електронному вигляді немає. Його обліковують як будь-який інший РРО. Основним критерієм для обліку (потрапляє він до основних засобів або МНМА) буде первісна вартість апарата. Про це ми писали в матеріалі «Бухгалтерський та податковий облік РРО». А ось із витратами на передачу даних виникне нюанс. Про це далі.

Придбання РРО

Безумовно, РРО підприємство використовуватиме понад рік — тож маємо справу з необоротним матеріальним активом.

У податковому обліку вартісний рубіж для розмежування основних засобів і МНМА встановлено на рівні 2500 грн (пп. 14.1.138 Податкового кодексу України, далі — ПКУ). Якщо первісна вартість РРО не перевищує 2500 грн, його обліковують як МНМА (група 11 за п. 145.1 ПКУ). Якщо перевищує 2500 грн — такий актив потрапляє до основних засобів. Водночас група для нього — 4, з окремою підгрупою «електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації», для яких установлено мінімально допустимий строк корисного використання — 2 роки (згідно з п. 145.1 ПКУ).

У бухгалтерському обліку вартісна межа встановлюється самим підприємством (зазвичай це роблять у наказі про облікову політику). Як правило, підприємства під час установлення цього критерію орієнтуються на межу, прописану в ПКУ (хоча, звісно ж, це не обов’язково). Якщо вартість РРО не більша за встановлений підприємством критерій для МНМА, такий РРО обліковують на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». Якщо більша — на субрахунку 104 «Машини та обладнання» або 109 «Інші основні засоби».

Наразі ціна найпростішого РРО з модемом становить приблизно 2450 грн (у т.ч. ПДВ — 408,33 грн). Сума ПДВ до первісної вартості РРО зазвичай не входить (окрім випадків, коли підприємство не зареєстровано платником ПДВ або використовує його як в оподатковуваних, так і неоподатковуваних операціях — п. 146.5 ПКУ). Проте витрати на введення РРО в експлуатацію, його опломбування та програмування (такі послуги надаються центрами сервісного обслуговування) збільшать первісну вартість касового апарату. Тому в більшості випадків його обліковуватимуть як основний засіб у групі 4, підгрупі з мінімально допустимим строком корисного використання — 2 роки. А в бухобліку — на субрахунку 104 «Машини та обладнання».

Нарахована амортизація потрапить до витрат на збут — ряд. 06.2 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Мінфіну України від 28.09.2011 р. № 1213 (далі — Декларація) у періоді її нарахування (п. 138.5 ПКУ). Поточне обслуговування РРО також відносять до витрат на збут.

Витрати на передачу даних

А от щодо витрат на функціонування модему касового апарату є невеличка дилема, бо передача даних модемом здійснюватиметься за допомогою сервісу пакетної радіопередачі (GPRS). Часто він асоціюється із сервісом доступу до мережі Інтернет, а тому виникає запитання: вартість функціонування модему відносити до адміністративних (як витрати на оплату послуг зв’язку — пп. «ґ» пп. 138.10.2 ПКУ) чи до інших операційних витрат (як оплату Інтернет-послуг — пп. «в» пп. 138.10.4 ПКУ)?

На нашу думку, функціонування модему РРО за своєю суттю ближче до послуг зв’язку. Бо як такого, класичного доступу до Інтернет-мережі він не забезпечуватиме, а тому й витрати на його функціонування — передачу даних потрібно відображати у складі адміністративних витрат (ряд. 06.1 Декларації).

У бухгалтерському обліку такої дилеми не буде, бо П(С)БО 16 «Витрати» не виділяє окремо послуги зв’язку та Інтернету, тому абонплата за роботу модему потрапить до адміністративних витрат — рахунок 92 «Адміністративні витрати».