Одним із варіантів залучення коштів є отримання кредиту. І доволі часто відсотки за інвалютним кредитом виглядають привабливіше, аніж за гривневим. Окрім того, українське законодавство не забороняє отримувати позики в іноземній валюті від нерезидентів.
Розгляньмо, які особливості відображення в обліку отримання позики та її повернення. А також з’ясуймо, чи потрібно рахувати курсові різниці за сумою позики й відсотками
Загальні правила
Передусім ознайомимося з правилами, які встановлює українське законодавство щодо отримання позик від нерезидентів в іноземній валюті.
Так, резиденти (юрособи, ФОПи, фізособи) можуть одержувати кредити, позики, у т.ч. поворотну фінансову допомогу, в іноземній валюті від нерезидентів згідно з договорами. Порядок отримання таких кредитів установлює Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затверджене постановою Правління НБУ від 17.06.2004 р. № 270 (далі — Положення № 270).
Отримання кредиту від нерезидента здійснюється ЛИШЕ через уповноважений банк, який надав згоду на обслуговування операцій за договором (п. 1.2 р. І Положення № 270). Тобто позичальники одержують і погашають кредити лише в безготівковій формі.
Окрім того, не варто забувати, що в окремих випадках Положення № 270 вимагає, щоб договір позики з нерезидентом був зареєстрований у НБУ. Водночас не потребують реєстрації в НБУ договори про одержання резидентами від нерезидентів комерційних кредитів (пп. 1.1 р. І Положення № 270). Проте це вже окрема тема.
Якщо керуватися загальною термінологією, визначення договору позики слід шукати у ЦКУ.
Важливо
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти чи інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того ж роду й такої самої якості (ст. 1046 ЦКУ).
Позика може бути як процентною, так і безпроцентною, адже ст. 1048 ЦКУ зазначає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, його визначають на рівні облікової ставки НБУ. За умови відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Детальніше договір позики ми вивчали в матеріалі «Договір позики: від теорії до практики».