Чи можна виплатити працівнику-нерезиденту зарплату в іноземній валюті? Якщо так, то як визначити базу оподаткування для сплати ПДФО та ЄСВ?

ВІДПОВІДЬ: За загальним правилом, на підставі ст. 23 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР (даліЗакон про оплату праці) заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується в грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Водночас відповідно до ч. 1 ст. 3 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 р. № 15-93 (далі — Декрет № 15-93), єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог і зобов’язань, якщо інше не передбачено Декретом № 15-93, іншими актами валютного законодавства України, є валюта України. Тобто заробітну плату нерезиденти-працівники мають одержувати в гривнях.

Утім із наведеного правила чинним законодавством передбачені певні винятки. Згідно із ч. 2 ст. 2 Декрету № 15-93, резиденти, у т.ч. юрособи, мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, установлених цим Декретом й іншими актами валютного законодавства України.

Керуючись п. 5.1 ст. 5 Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених постановою Правління НБУ від 30.05.2007 р. № 200, юридичні особи — резиденти й іноземні представництва можуть використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для оплати праці, виплати премій і призів працівникам-нерезидентам, які працюють в Україні за контрактом.

Доповнює цю норму п. 5.4 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492, яким визначено, що з поточного рахунка в іноземній валюті юридичних осіб — резидентів за розпорядженням власника рахунка здійснюються операції з оплати праці працівників-нерезидентів, які згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) трудяться в Україні. При цьому іноземна валюта може бути виплачена готівкою чи перерахована на рахунок працівника-нерезидента, відкритий у банку України.

Однак варто брати до уваги те, що підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України (ст. 5 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV). Для цього передбачено, що всі види нарахувань зарплатних виплат в іноземній валюті перераховуються в національній валюті за курсом НБУ на дату їхнього нарахування (пп. 1.6.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5). У такому разі підприємству доведеться адаптувати типові форми первинних документів із нарахування та виплати зарплати, аби відображати нарахування як в іноземній валюті, так і в перерахунку на гривні, або ж розроблювати й затверджувати власні первинні документи.

Цим проблемні моменти не закінчаться. Форми й системи оплати праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород й інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами в колдоговорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами (ч. 1 ст. 15 Закону про оплату праці). Це означає необхідність при формуванні умов оплати праці та їх фіксації у внутрішніх документах підприємства дотримуватися мінімальних гарантій, зокрема, оплати праці не нижче мінімальної зарплати, обмежень розмірів соціальних виплат, які прив’язані до мінімальної зарплати чи прожиткового мінімуму, які встановлюються законодавством у гривні. Виникатимуть й труднощі з обчисленням виплат, які розраховують за показником середньоденного заробітку.

Мінсоцполітики в листі від 22.08.2013 р. № 923/13/84-13 не заперечує можливості в колдоговорі прив’язувати розмір зарплати до іноземної валюти, а виплату здійснювати у гривні, але тоді повинна бути обумовлена вимога щодо здійснення перерахунку іноземної валюти в гривню відповідно до курсу НБУ, що діє на момент нарахування зарплати.

Прийнявши рішення про виплату зарплати працівнику-нерезиденту в іноземній валюті, роботодавець повинен зважати на п. 164.4 ПКУ, згідно з яким під час нарахування (отримання) доходів, одержаних у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість котрих виражена в іноземній валюті чи міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються в гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) цих доходів.

Зважаючи на норми п. 164.6 ПКУ, для обчислення бази обкладення ПДФО та військовим збором використовується нарахована заробітна плата. Тому під час нарахування та виплати зарплати в іноземній валюті юридичною особою — резидентом найманому працівнику — нерезиденту такі доходи перераховуються в гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент її нарахування. Про це, зокрема, зазначають і податківці в підкатегорії 103.02 «ЗІР».

Стосовно ЄСВ, то відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464), його сума обчислюється лише в національній валюті, у т.ч. із виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Водночас обчислення ЄСВ із сум, виражених в іноземній валюті, провадиться шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим НБУ на день обчислення внеску.

До того ж обчислення ЄСВ здійснюється на підставі бухгалтерських й інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на котрі, відповідно до Закону № 2464, нараховується внесок.

Отже, ми вважаємо, що, як і у випадку з ПДФО, доходи у вигляді зарплати з метою обчислення ЄСВ перераховуються в гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент її нарахування.

Редакція

газети «Інтерактивна бухгалтерія»