Для чого потрібна та як працюватиме система електронного судового провадження

Студент Стенфорда створив бота-юриста, який за півроку заробив $3 млн British Telecom для укладення контрактів із використанням послуги IT-платформи IRIS. Thomson Reuters розробила програму, котра допомагає підготувати документи про передачу прав власності на нерухомість за 2 секунди. У Великобританії серйозно обговорюється можливість онлайн-судочинства для цивільних справ вартістю до 25 тисяч фунтів. Усе це — новини з ринку юридичних послуг за останні декілька тижнів. Життя поступово переходить в онлайн-режим, й один суперкомп’ютер може замінити сотні юристів. Тож з’ясуймо, як IT-технології допоможуть замінити українських суддів і державних виконавців, проаналізувавши проекти Закону № 3769 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження наказного провадження у цивільному та господарському судочинстві» та Закону № 3768 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному й господарському судочинстві»

Згадані законопроекти визначені Президентом як невідкладні й ті, які були розроблені в порядку виконання Україною Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного між МВФ та Україною, відповідно до якого остання взяла на себе зобов’язання ухвалити закони, що посилюватимуть положення законодавства України щодо порядку оплати за здійснення внутрішніх транзакцій і накладення арешту на банківські рахунки.

Суд «у смартфоні»

У кожній країні ЄС є власна система спрощеного судового провадження, котра передбачає видання судом виконавчого документа. Різняться ці системи тим, які спори розглядаються (лише грошові вимоги чи також щодо звернення стягнення на майно), й обмеженнями щодо максимальної суми вимоги. Для порівняння: в Австрії та Іспанії максимальний розмір вимоги становить 30000 євро, у Португалії — 10000 євро, у Бельгії — усього 1890 євро. Європейський союз і Рада Європи, убачаючи позитивний ефект «спрощеного судочинства», прийняли Регламент № 1869/2006 «Про введення Європейського наказного провадження», чинний із 12 грудня 2008 року. Так, компанії та громадяни країн-підписантів цього регламенту можуть стягувати безспірні вимоги в цивільних і комерційних судах країн-членів ЄС відповідно до єдиної процедури, котру називають «Європейським наказним провадженням». Максимального розміру вимоги за такою процедурою не вбачається. Реалізація цього проекту передбачає електронну систему комунікації та використання електронного підпису для передання матеріалів між судами й учасниками процесу.

Наявний нині в Україні інститут наказного провадження є спрощеним видом цивільного судочинства між кредитором і боржником, який створювався для розвантаження судів загальної юрисдикції, шляхом виокремлення справ, які не потребують повного й детального розгляду через безспірність розглядуваних правовідносин. За результатами такого провадження суд видає наказ, який є одночасно й судовим рішенням, і виконавчим документом. Запропоновані зміни в законодавстві мають на меті зробити цей інститут доступнішим й ефективнішим. Проект розроблено з урахуванням 5-річного досвіду Польщі в запровадженні електронного наказного провадження (далі — ЕНП), у порядку якого було розглянуто 1,8 млн справ на загальну суму 40 млрд польських злотих. Тож детальніше щодо новації законопроекту про ЕНП — далі.

Напевно, передусім потрібно підкреслити: ЕНП пропонують упровадити також у межах господарського процесу, де наразі взагалі не існує інституту наказного провадження. Передбачається однаковий порядок вирішення справ ЕНП у межах цивільного та господарського судочинства.

Подання процесуальних документів здійснюватиметься в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису (далі — ЕЦП), у режимі реального часу безпосередньо з власного комп’ютера чи смартфона. Для більшості підприємців використання ЕЦП є звичним хоча б завдяки поданню податкової звітності в електронній формі. Проте використання ЕЦП іще не поширено серед фізичних осіб.

Максимальна сума стягнення встановлюється на рівні 100 мінзарплат (приблизно 4500 євро), якщо боржником виступає фізична особа, та 1000 мінзарплат (приблизно 45000 євро), якщо боржник — юридична особа.

Обов'язкова умова розгляду справи в порядку ЕНП, — реєстрація заявника й боржника в автоматизованій системі ЕНП із використанням електронного цифрового підпису.

Розмір судового збору становитиме 0,1 мінзарплати для фізичних та 0,3 мінзарплати — для юридичних осіб і здійснюватиметься з використанням в онлайн-режимі платіжних систем безпосередньо через автоматизовану систему ЕНП.

Боржник зможе подати заяву про скасування судового наказу в електронній формі.

Господарські справи в порядку ЕНП розглядатимуться господарським судом Чернігівської області, цивільні — Броварським міськрайонним судом Київської області.

Загалом запропоновані зміни спрямовані на підвищення ефективності наказного провадження й у цілому зможуть скоротити строк на захист інтересів кредиторів. Законопроект іще доволі «сирий» і, звісно, містить неточності й сумнівні положення, наприклад:

• не передбачено процедури скасування судового наказу й порядку надання боржником доказів, що спростовують обґрунтованість заявлених вимог;
• незрозумілим є питання, як змусити боржника реєструватися в автоматизованій системі ЕНП;
• у разі подання заяви про скасування електронного наказу після 10-денного строку є положення, котре передбачає подання заяви в паперовій формі до суду за місцем знаходження боржника, а також є положення, котре дозволяє подавати заяву в електронній формі до суду, який його видав. Такі положення створюють колізію;
• незрозуміло, наскільки захищеною буде в цілому автоматизована система електронного провадження.

Стягнути автоматом

Ідею електронного правосуддя, виражену в законопроекті № 3769 про ЕНП, доповнює ідея автоматизованого арешту коштів із законопроекту № 3768. Законопроект передбачає можливість автоматизованого (негайного) арешту коштів у порядку забезпечення позову й виконання судових рішень про стягнення коштів. Оптимізація досягається шляхом виключення з процедури арешту коштів необхідності подання ухвали суду про забезпечення позову до виконавчої служби в загальному порядку, необхідності державному виконавцю направляти паперові запити про наявні банківські рахунки до податкових органів і співробітників фінансових установ, які повинні безпосередньо блокувати кошти на рахунках.

Законопроект № 3768 передбачає створення в судах й органах державної виконавчої служби автоматизованої системи арешту коштів, яка надсилатиме до банків в електронному вигляді копії судових рішень і постанов державного виконавця про накладення арешту. Надалі ці документи опрацьовуватимуться автоматизованими системами банків без задіяння людського ресурсу, які автоматично здійснюватимуть арешт коштів.

Найцікавішим питанням у межах цього законопроекту є забезпечення взаємодії електронних систем банків, судів і виконавчої служби, адже судові виконавці й судді повинні отримати фізичний доступ до банківських рахунків в обхід банківських працівників із метою автоматичного накладення арешту на кошти. Коли буде розроблене та впроваджене відповідне програмне забезпечення, наразі невідомо.

Отже, обидва законопроекти покликані створити нормативну базу для запровадження електронного правосуддя й автоматичного виконання судових рішень. Якщо все піде, як заплановано, незабаром можна буде не виходячи з дому подати позов, отримати судове рішення, арештувати кошти на рахунку контрагента й отримати їх на власний рахунок.

Водночас у Мін’юсті запевняють, що в разі прийняття цих законопроектів Україна за напрямом «Забезпечення виконання контрактів» у рейтингу Doing Business зможе піднятись одразу на 75 позицій. Удосконалення й оптимізація онлайн-судочинства допоможе кредиторам швидше повертати власні гроші, а судам — менше часу витрачати на прості процеси. Хочеться думати, що автоматизація судочинства на цьому не закінчиться, і такі ініціативи — це не просто черговий атрибут політичного піару, а реальне намагання вдосконалити судову систему України.