Наразі гаряча пора формування звітності з податку на прибуток. Багато хто вперше звітує за новими правилами.
Розгляньмо кожен рядок декларації та їх наповнення. Наведемо підходи податківців щодо формування окремих показників і надамо відповіді на найпоширеніші запитання, що виникають під час складання декларації…

Строк звітування

Строк звітування з податку на прибуток залежить від того, який у вашого підприємства базовий період — квартал чи рік (а це, своєю чергою, залежить зокрема і від того, який у вас дохід — понад 20 млн грн. чи менше).

Платники податку на прибуток, що звітують щокварталу, у 2017 році мають подати річну декларацію з податку на прибуток за 2016 рік не пізніше 9 лютого 2017 року (п. 137.4, пп. 49.18.2, п. 49.19 ПКУ).

Ті платники податку на прибуток, що звітують лише за підсумками року (а це новостворені у 2016 році та платники податку на прибуток, що мали за 2015 рік дохід не більш як 20 млн грн, сільгоспвиробники (окрім тих, які мають період з 1 липня по 30 червня)), подають декларацію за 2016 рік не пізніше 1 березня 2017 року (п. 137.5, пп. 49.18.3 ПКУ).

Звернімо увагу, що неприбуткові організації звітують за підсумками року та подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (форма затверджена наказом Мінфіну від 17.06.2016 р. № 553). Строк подання — не пізніше 1 березня 2017 року (пп. 133.4.7, пп. 49.18.3 ПКУ).

Про це говорять і контролери в новині та листі ДФСУ від 22.12.2016 р. № 40603/7/99-99-03-01-17:

«Якщо для податкової декларації з податку на прибуток за 2016 рік зазначено позначку «Базовий звітний період квартал», то граничним строком подання буде 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем 2016 року, а якщо — «Базовий звітний період рік», то граничним строком подання буде 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем 2016 року».

Форма декларації

Із 2015 року платники податку на прибуток визначають базу оподаткування за новими правилами: за основу беруть бухфінрезультат плюс/мінус різниці.

При звітуванні за 2016 рік підприємства використовують форму декларації, затверджену наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897.

Зверніть увагу: за формою декларації № 897 звітують не лише підприємства, а й банки, страховики тощо. Адже замість 5-ти окремих декларацій — одна. Форма — одна для всіх з окремими рядками для відображення особливостей діяльності деяких платників, як-от страховики. У шапці в графі 9 проставлятиметься відмітка про те, ким є платник податку на прибуток: банк, страховик, сільгоспвиробник тощо.

У листі ДФСУ від 04.01.2016 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17 прописано:

«Із метою ідентифікації платників, на яких поширюються особливості обкладення податком на прибуток, при складанні податкової декларації з податку на прибуток у полі 9 «Особливі відмітки» Декларації № 897 проставляється позначка щодо належності платника до відповідної категорії: виробника сільськогосподарської продукції; банку; страховика; суб’єкта, що провадить букмекерську діяльність та азартні ігри, крім азартних ігор із використанням гральних автоматів; суб’єкта, що провадить діяльність із випуску та проведення лотерей або азартні ігри з використанням гральних автоматів; підприємства (організації) громадської організації інвалідів, яке отримало дозвіл на користування пільгою; постійного представництва нерезидента; платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації».

Неприбуткові організації використовують форму, затверджену наказом Мінфіну від 17.06.2016 р. № 553.

Подання розрахунку податкових зобов'язань із податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, здійснюється за формами, затвердженими наказом Мінфіну від 13.06.2016 р. № 544.

Подання фінзвітності до Податкової

При поданні декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік усі платники податку на прибуток разом із нею подають фінансову звітність (п. 46.2 ПКУ). При цьому остання є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід'ємною частиною.

Про деталі — у матеріалі «Фінзвітність — невід’ємна складова податкової декларації з податку на прибуток: зміни-2017 в ПКУ» газети № 5/2017.

У таблиці під основною частиною декларації нині діючої форми ставиться відмітка «+» про подання відповідної форми (форм) фінзвітності. Про це детальніше поговорімо далі.

Особливості подання електронної декларації

Нагадаємо: обов’язок подавати декларацію в електронному вигляді діє для платників податку на прибуток, котрі належать до великих і середніх підприємств. Така вимога міститься в п. 49.4 ПКУ:

«Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством».

Тож фактично декларацію з податку на прибуток у паперовому вигляді можуть подавати лише суб’єкти малого підприємництва.

Нагадаємо для них критерії зі ст. 55 Господарського кодексу України:

  • середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб

та

  • річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суми, еквівалентної 10 млн євро, визначеної за середньорічним курсом НБУ.

Середній курс євро за 2016 рік, за даними НБУ, становив 28,2919 грн/євро. Отже, дохідний критерій суб’єктів малого підприємництва для 2016 року становить  не більш ніж 282 919 000 грн (10 млн євро х 28,2919 грн/євро).

Між іншим, додамо, що діє окрема норма стосовно подання всіма платниками ПДВ декларацій із ПДВ в електронній формі (абз. 2 п. 49.4 ПКУ).

Зауважте: згідно з обслуговуючим програмним забезпеченням подання податкової звітності з податку на прибуток в електронному вигляді для платників із квартальним і річним звітними періодами передбачено різними електронними кодами форм (див. лист ДФСУ від 22.12.2016 р. № 40603/7/99-99-03-01-17). Коди форм можна знайти на веб-сайті ДФСУ за шляхом:

Головна > Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр електронних форм податкових документів.

Ті підприємства, що звітують лише за рік (не пізніше 01.03.2017 р.), подають Податкову декларацію з податку на прибуток за електронною формою J0108103.

А ось квартальники (ті, що мають відзвітувати не пізніше 09.02.2017 р.) подають Податкову декларацію з податку на прибуток за формою J0100115.

Платники податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво та подають звітність в електронному вигляді, використовуючи адаптовані електронні форми із зазначенням необхідних позначок, мають можливість:

  • для базового звітного періоду квартал обрати електронну форму з кодом J0100608 (коди додатків J0165103, J0165203, J0165303) або J0100807 (коди додатків J0185103, J0185203, J0185303);
  • для базового звітного періоду рік обрати електронну форму з кодом J0170601 (коди додатків J0176101, J0176201, J0176301) або J0170801 (коди додатків J0178101, J0178201, J0178301).

Правила заповнення

Затверджених правил заповнення декларації немає. Деякі підказки наведено у виносках у самій декларації. До того ж у листі ДФСУ від 04.01.2016 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17 прописані деякі моменти щодо заповнення нової декларації.

Пройдімося кожним рядком декларації та закцентуймо увагу на найважливішому, а там, де є підхід податківців, — наведемо його.

Шапка

У полі 1 проставляється вид декларації — «Звітна», «Звітна нова», «Уточнююча». Звітуючи за 2016 рік, відмітка навпроти — «Звітна». У разі коли подали вже звітну декларацію та до граничної дати подання (до 09.02.2017 р. або 01.03.2017 р. відповідно) виявили неточність — можна подати декларацію «Звітна нова». Після граничної дати подання декларації позбутися помилки можна буде лише через уточнюючу декларацію (із відмітною «Уточнююча») або ж через наступну поточну звітну декларацію (із заповненням додатка ВП).

У полі 2 указується звітний податковий період 2016 року. Для податкової декларації з податку на прибуток, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. № 897 зі змінами, унесеними наказом Міністерства фінансів України від 08.07.2016 р. № 585, у рядку 2 заголовної частини декларації передбачено поле для позначки «Базовий звітний період квартал» або «Базовий звітний період рік» (див. лист ДФСУ від 22.12.2016 р. № 40603/7/99-99-03-01-17).

Поле 3 заповнюють лише тоді, коли виправляють помилку з податку на прибуток. Якщо виправлення проводяться через поточну декларацію, тобто із заповненням додатка ВП за період, що виправляється, цей період і зазначається в полі 3 декларації. Якщо помилка виправляється через уточнюючу декларацію (коли в полі 1 «Уточнююча»), то поля 2 і 3 будуть однаковими.

На заповненні полів 4–8 не зупинятимемося, вони стандартні.

Поле 9. У ньому проставляються особливі відмітки — приналежність до «особливих» платників податку на прибуток. Звичайні підприємства тут нічого не заповнюють. Ці особливі відмітки передбачені для:

  • виробника сільськогосподарської продукції;
  • банку;
  • страховика;
  • суб'єкта, що провадить букмекерську діяльність й азартні ігри, окрім азартних ігор із використанням гральних автоматів;
  • суб'єкта, що провадить діяльність із випуску та проведення лотерей або азартних ігор із використанням гральних автоматів;
  • підприємства (організації) громадської організації інвалідів, яке отримало дозвіл на користування пільгою;
  • постійного представництва нерезидента;
  • платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації.

Основна частина декларації

Декларація заповнюється в гривнях — про це вказано над основною частиною декларації написом «(грн)».

Пройдімося по рядках.

Рядок 01

Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку

01

За цим критерієм визначатиметься, чи може підприємство визначати базу оподаткування без застосування різниць (якщо дохід — понад 20 млн, обов’язково застосовуються різниці, якщо менше — є право вибору в першому році безперервної сукупності років, коли дохід не перевищує 20 млн грн). Про особливості й проблему «Хто застосовує різниці при визначенні податку на прибуток – 2015» — у газеті № 225/2015.

У розрахунку 20-мільйонного ліміту, зокрема, беруть участь (абз. 10 пп. 134.1.1 ПКУ):

  • дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Щодо цієї складової якраз і постають запитання — брати виручку чи чистий дохід із рядка 2000 форми № 2? У вебінарі, що проводився ГУ ДФС у Черкаській області 22.01.2016 р., чітко сказали про рядок 2000 форми № 2. Та й у листі ДФС у м. Києві від 16.03.2016 р. № 6300/10/26-15-12-05-11 податківці притримуються такого ж підходу — слід брати чистий дохід;
  • інші операційні доходи (рядок 2120 форми № 2) ― обороти за Дт 71 із Кт 791;
  • фінансові доходи (рядок 2220 форми № 2) — обороти за Дт 73 із Кт 792. До фінансових доходів включають дивіденди, відсотки й інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (окрім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі) (п. 7 П(С)БО 15);
  • інші доходи (рядок 2240 форми № 2) ― обороти за Дт 74 Кт 793.

Та слід звернути увагу, що податківці, окрім цих складових, воліють бачити ще й дохід від участі в капіталі! Підтвердження цьому — лист ДФС у м. Києві від 16.03.2016 р. № 6300/10/26-15-12-05-11, де зазначено:

«Для визначення річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), установленого за правилами бухгалтерського обліку, розраховується сумарне значення таких показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) Форма № 2: чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2000), інші операційні доходи (ряд. 2120), дохід від участі в капіталі (ряд. 2200), інші фінансові доходи (ряд. 2220), інші доходи (ряд. 2240)».

Таке ж наповнення бухдоходу наведено й у листі ДФС від 10.02.2016 р. № 2716/6/99-99-19-02-02-15.

Тож для заповнення рядка 01 декларації беруть суму рядків 2000, 2120, 2220, 2240 (на думку контролерів — ще й ряд. 2200) із форми № 2. Для «малюків», що звітують за формами 2-м або № 2-мс, дані беруть із рядка 2280. Зауважте: форма № 2 заповнюється в тисячах гривень (форми № 2-м та № 2-мс — у тис. грн з одним десятковим знаком) із відповідним округленням, а декларація — у гривнях. Тож із цих рядків фінзвітності треба взяти суму в гривнях іще до округлення, і саме її записати в рядок 01 декларації.

Рядок 02

Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку чи міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)

02

Дані для заповнення рядка 02 декларації слід брати з рядка 2290 або рядка 2295 ф. № 2, або рядка 2290 ф. № 2-м, ф. 2-мс. Якщо прибуток, то записують із додатним значенням, якщо ж збиток — указують зі знаком «-».

Форма № 2 заповнюється в тисячах гривень із відповідним округленням (для суб’єктів малого підприємництва, що звітують за формами з П(С)БО 25, — у тис. грн із одним десятковим знаком), а декларація — у гривнях. Тож із фінзвітності треба взяти суму прибутку (чи збитку) у гривнях іще до округлення, і саме її записати в рядок 02 декларації.

Рядок 03 РІ

Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -)

03 РІ

Передусім нагадаємо: база з податку на прибуток із 01.01.2015 р. визначається як бухфінрезультат плюс/мінус різниці. Проте платники, котрі мають дохід (рядок 01 декларації) не більш ніж 20 млн грн, вправі не застосовувати різниць із р. ІІІ ПКУ (окрім податкового збитку минулих періодів) (п. 134.1 ПКУ). Про відмову від застосування різниць вони зазначають у декларації в окремому полі. Та тут вагомо, що відмовитися вони можуть саме від різниць із р. ІІІ ПКУ (окрім збитку попередніх періодів), а різниці з перехідних правил підрозділу 4 р. ХХ ПКУ та з р. ІІ вони мають використовувати. Про це детально — у матеріалах «Хто застосовує різниці при визначенні податку на прибуток – 2015» газети № 225/2015 і «Дохід за 2014 рік не перевищує 20 млн грн, а за 2015 рік — понад 20 млн грн: чи можна не використовувати різниці з податку на прибуток» газети № 16/2016. Податківці також говорять, що незалежно від розміру доходу за останній рік платники застосовують різниці з підрозділу 4 р. ХХ ПКУ (див. підкатегорію 102.08.06).

При цьому вибір не застосовувати різниці з р. ІІІ ПКУ можна зробити в першому році безперервної сукупності років, коли дохід не дотягує до 20 млн грн. Скажімо, якщо у 2015 році був більше 20 млн грн, а у 2016 році — менше,  можна обирати для 2016 року — із різницями чи без.

Різниці розкривають в окремому додатку РІ (про його заповнення ми детально поговоримо в спеціальному матеріалі у № 22/2017). У додатку окремо згруповано різниці як із р. ІІІ, так і з інших розділів. Тож додаток РІ заповнюють не лише ті, у кого дохід становить понад 20 млн, а й ті, хто має дохід менш ніж 20 млн і вирішив не застосовувати різниць із р. ІІІ ПКУ. Звісно, додаток РІ заповнюється, якщо хоча б одна з різниць є. Адже якщо додаток РІ порожній, то заповнювати його та, відповідно, рядок 03 РІ не потрібно.

Про заповнення додатка РІ й особливості його складання ми розповімо в окремому матеріалі «Додаток РІ: різниці з податку на прибуток». А зараз для розуміння того, кому які різниці за групами можуть «перепасти», відобразимо в табличці-підказці.

Таблиця

Різниці, які застосовують різні категорії платників

Платники, котрі зобов’язані використовувати різниці, бо:

1) мають дохід понад 20 млн грн;

2) мають дохід не більш ніж 20 млн грн, але не відмовилися від різниць (не поставили відмітку в декларації про відмову)

Платники, що мають дохід не більш ніж 20 млн і відмовилися від застосування різниць (поставили відмітку в декларації)

1. Різниці, котрі виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів (ст. 138 р. III Податкового кодексу України)

2. Різниці, котрі виникають при формуванні резервів (забезпечень) (ст.ст. 139, 141 р. III Податкового кодексу України)

3. Різниці, котрі виникають при здійсненні фінансових операцій (ст. 140 Податкового кодексу України)

Застосовують лише одну різницю з групи так званих «фінансових різниць» зі ст. 140 ПКУ: бухфінрезультат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 р. III Податкового кодексу України)

4. Інші різниці:

Страхові резерви страховиків (ст. 141 р. III Податкового кодексу України)

4. Інші різниці:

Різниці щодо операцій із продажу чи іншого відчуження цінних паперів (ст. 141 р. III Податкового кодексу України)

Інші різниці, передбачені р. III Податкового кодексу України

Різниці, передбачені р. I Податкового кодексу України

Пояснімо: різниця з р. І ПКУ стосується трансфертних цін. А якщо платник має дохід до 20 млн грн, то трансфертні ціни для нього не працюють

Різниці, передбачені р. II Податкового кодексу України

Застосовують різницю з р. ІІ. Вона тут одна, і передбачає, що бухфінрезультат до оподаткування збільшується на суму сплачених платежів, внесків, премій за договором довгострокового страхування життя чи договором страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення (ст. 1231 р. II Податкового кодексу України)

Різниці, передбачені «Перехідними положеннями» Податкового кодексу України (підрозділ 4 р. XX Податкового кодексу України)

Застосовують всі різниці з підрозділу 4 р. ХХ ПКУ

Рядок 04

Об'єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03) (+, -)

04

Заповнюється розрахунково як сума рядків 02 та 03 (із відповідним знаком) і, відповідно, якщо отримали прибуток ― записуємо додатне значення, якщо вийшов збиток ― проставляємо суму зі знаком «-».

Рядок 05

Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільнений від оподаткування (+, -)

05 ПЗ

Фактично звільнення від оподаткування в 2016 році передбачено лише для підприємств та організацій, що засновані громадськими організаціями інвалідів, та щодо Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта «Укриття» (п. 142.1 ПКУ).

Рядок 06

Податок на прибуток ((позитивне значення) (рядок 04 - рядок 05) х ____ 2 / 100)

06

Розраховується податок на прибуток (уточнено, що від додатного значення, тобто від прибутку), а саме різниця між прибутком із рядка 04 та звільненим прибутком із рядка 05 перемножується на ставку податку.

Нагадаємо

Ставка податку — 18% (п. 136.1 ПКУ).

Оскільки прибуток звільнено лише для організацій, заснованих громадськими організаціями інвалідів, то для решти підприємств у рядку 06 буде добуток прибутку (із рядка 04) і ставки податку 18%, поділеної на 100%.

Рядки 07–15 призначені для особливих платників — страховиків, суб’єктів, що проводять азартні ігри, лотереї, букмекерів. Тож звичайні підприємства їх не заповнюватимуть і проставлятимуть прочерки.

Рядок 16 ЗП

Зменшення нарахованої суми податку

16 ЗП

Зменшення нарахованої суми податку проводять у додатку ЗП, значення якого й переносять до рядка 16 ЗП. Нагадаємо, податок на прибуток можна зменшити на суму:

  • податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачений суб’єктами господарювання за кордоном;
  • нарахованого та сплаченого авансового  внеску у зв’язку з виплатою дивідендів;
  • податку на нерухомість за звітний період;
  • разового авансового внеску (ті, хто сплачував його за підсумками трьох кварталів 2016 року).

Про деталі заповнення додатка ЗП ми поговоримо в окремому матеріалі «Додаток ЗП: зменшення податку на прибуток» наступного номера газети.

Лише зазначимо, що за 2016 рік дозволено ще зменшувати податок на прибуток на суму нарахованого податку на нерухоме майно (звісно, за 2016 рік) (п. 45 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ). Із 2017 року сума нарахованого податку на нерухоме майно вже не зменшуватиме податок на прибуток (прибрали п. 137.6 ПКУ завдяки Закону від 21.12.2016 р. № 1797-VIII).

Зверніть увагу: у додатку ЗП оновленої декларації є рядок 16.6 «Сума нарахованого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до пункту 38 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України1», який зменшує нарахований податок на прибуток. Якщо підприємство нарахувало разовий авансовий внесок і заповнило рядок 26 декларації за 3 квартали 2016 року, то рядок 16.6 додатка ЗП воно заповнює, вважаємо, саме за підсумками року, а ось у трьохквартальній декларації рядок 16.6 додатка ЗП мав бути порожнім.

Рядок 17

Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 06 + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 - рядок 16 ЗП)

17

Заповнюється розрахунково. Для звичайних підприємств (не страховиків, не банків, не букмекерських і особливих категорій) у рядку 17 буде різниця між нарахованим податком на прибуток (із рядка 06) і сумами, що його зменшують (із рядка 16 ЗП).

Тут постає запитання: чи може рядок 17 бути з мінусом (таке, зокрема, можливо, якщо сума разового авансового внеску, сплачена за підсумками трьох кварталів 2016 року, більша за нараховану суму податку на прибуток 2016 року)?

Теоретично — так, хоча й в описі рядка немає ключової для цього відмітки «(+, -)», яка традиційно говорить про те, що в комірці може бути як додатне, так і від’ємне значення. Відсутність «(+, -)» якраз і збиває з пантелику. Та, відобразивши мінус, підприємство вкаже на наявність переплати за авансовими внесками.

Схоже, і податківці не проти мінуса в цьому рядку: в одній із консультацій, підготовлених за сприяння Олексія Задорожного, начальника Управління методології податку на прибуток підприємств Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування ДФС України, сказано про можливість наявності мінуса в рядку 17.

Однак від себе додамо, що квартальникам далі слід бути уважними. Можливо, аби не виникало помилок у сумі, розробники декларації свідомо хотіли бачити рядки 17 та 18 лише з плюсовими значеннями, а мінус не відображався б? До цього питання ми повернемося, розглядаючи заповнення рядка 19 квартальними платниками.

Зауважимо: навіть якщо підприємство не зазначить у рядку 17 значення з мінусом, коли за поточний період є переплата по авансових внесках, ця переплата все-одно значитиметься на інтегрованій картці платника й нікуди не зникне.

Як на нас, простіше для заповнення декларації було б указувати в рядку 17 лише додатні значення.

Рядок 18

Податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)6

18

Заповнюють лише ті платники, котрі звітували поквартально (про це вказує виноска 6). Вони в декларації за 2016 рік у рядку 18 зазначають податкові зобов’язання за результатами 3-х кварталів 2016 року.

Рядок 19

Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 - рядок 18) (+, -)7

19

Заповнюють рядок як ті, хто звітує лише за рік, так і поквартальники.

У платників, що звітують лише за підсумками року, рядок 19 = рядку 17.

У платників-поквартальників визначається різниця між рядками 17 та 18.  Проблем не виникатиме з обчисленням, лише якщо рядки 17 та 18 будуть із плюсом. А ось якщо один — із плюсом, інший — із мінусом, виникає запитання: як відобразити результат у рядку 19? Ось тому ми й висували припущення, що розробники декларації свідомо бажали, аби рядки 17 та 18 заповнювалися як плюсові, а якщо мінус — сума б не вказувалася. Хоча, звісно, на інтегрованій картці переплата по авансовому внеску однозначно значилася б!

Наведімо наше бачення можливих варіантів обчислення рядка 19 для квартальників у різних ситуаціях (якщо допускати, що рядок 17 може бути мінусовим).

Рядок 17

12000

3000

-2000

Рядок 18

7000

4000

8000

Рядок 19

5000

-1000

-2000

Пояснення

Оскільки за підсумками року задекларовано податку на прибуток 12000 грн, а за 3 квартали сплачено вже 7000 грн, то до бюджету лишається перерахувати 5000 грн, аби річні податкові зобов’язання були погашені

Оскільки за 3 квартали сплачено суму податку на прибуток більшу, аніж задекларовано за рік, то виникла переплата в сумі 1000 грн (про переплату вказує знак «-»

Оскільки за підсумками року у підприємства вийшла переплата, а за 3 квартали був податок на прибуток до сплати, то саме за останній — ІV квартал підприємство «заробило» цю переплату. Відповідно, у такій ситуації рядок 19 = рядку 17

Рядок 20 АВ

Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді

20 АВ

Розрахунок суми дивідендного авансового внеску приводиться в додатку АВ. Про правила обчислення й сплати такого авансу ми розповідали в матеріалах «Виплата дивідендів і сплата авансового внеску: правила, які потрібно знати» газети № 50/2015, «Авансові внески під час виплати дивідендів: контролери про виплату за неповний рік» газети № 229/2015.

Про заповнення додатка АВ поговоримо в окремому матеріалі «Додаток АВ: авансовий внесок при виплаті дивідендів».

Рядок 21

Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року, з урахуванням уточнень (рядок 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року) 6

21

Заповнюють лише квартальники. Про це свідчить виноска 6.

Рядок 22

Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, нарахована за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 20 АВ - рядок 21)7

22

Для платників, що звітують лише за рік: рядок 22 = рядку 20.

Для квартальників обчислюється розрахунково: рядок 20 АВ - рядок 21.

Рядок 23 ПН

Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період

23 ПН

Заповнюють ті платники, котрі у звітному періоді виплачували нерезидентам доходи з джерел походження з України. Про правила оподаткування доходів нерезидентів ми, зокрема, мовили в матеріалі «Оподаткування доходів нерезидентів-юросіб із 01.01.2017 р.: основні зміни»  газети № 11/2017.

Водночас розрахунок податку (чи звільнення від сплати, якщо застосовувався міжнародний договір) проводять у додатку ПН. Його заповнюють на кожного нерезидента окремо. А до рядка 23 ПН переносять сумарне значення з усіх додатків ПН за звітний рік.

Рядок 24

Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року, з урахуванням уточнень (рядок 21 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)6

24

Заповнюють лише квартальники (див. виноску 6).

Рядок 25

Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 23 ПН - рядок 24)7

25

Для тих, хто звітує лише за підсумками року: рядок 25 = рядку 23.

Квартальники ж розраховують різницю між рядками 23 і 24 і записують її в рядок 25.

Рядок 26

Авансовий внесок у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток, що підлягає сплаті щомісяця8 або авансовий внесок у розмірі 2/9 податку на прибуток ((позитивне значення) рядок 06 + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств) х 2/9), що підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року9

26

За виноскою 9 Розрахунок авансового внеску в розмірі 2/9 податку на прибуток, що підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року, заповнюється платником податку у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2016 року. Лишається питання, чи треба і в декларації за 2016 рік дублювати (тобто перенести з трьохквартальної декларації 2016 року) цей рядок, оскільки декларація заповнюється наростаючим підсумком? Судячи з виноски 9 лише в декларації за 3 квартали треба вказувати суму разового авансового внеску в рядку 26.

За виноскою 8 Розрахунок щомісячного авансового внеску (1/12 податку на прибуток) заповнюється платником податку в Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, що уточнює показники декларацій за звітний період 2013 року та 2014 року. Та поточної звітної декларації це не стосується. Виноска актуальна в разі подання саме «Уточнюючої» декларації (коли в полі 1 стоїть «Уточнююча»).

Виправлення помилок

Передбачено окремі блоки для виправлення помилок:

  • у податку на прибуток й авансовому внеску при виплаті дивідендів (рядки 27–31);
  • за податком на репатріацію при виплаті доходів нерезидентам (рядки 32–35);
  • у щомісячних авансових внесках (рядки 36–39).

У разі виправлення помилок за допомогою поточної декларації заповнюють додаток ВП. Результат виправлення (заниження чи завищення) переносять у відповідний блок декларації зі знаком «+»  заниження, а зі знаком «-» завищення. А також у разі заниження податкових зобов’язань розраховують суму самоштрафу (5%), і пеню їх суми зазначають у відповідних рядках. Якщо заниження ― ані штрафу, ані пені.

У листі ДФСУ від 04.01.2016 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17 щодо виправлення помилок мовиться таке.

Самостійне виправлення помилок здійснюється, як і раніше, шляхом уточнення показників декларації відповідно до ст. 50 р. ІІ ПКУ, а саме: в уточнюючій декларації чи в складі декларації за поточний звітний (податковий) період із поданням додатка ВП.

Зокрема в разі самостійного виправлення помилок у деклараціях за звітні (податкові) періоди до 01.01.2015 р. заповнюються показники таблиці 2 додатка ВП, а в рядках таблиці 1 додатка ВП проставляються прочерки. Про це нам указує примітка «8» у додатку ВП.

У разі самостійного виправлення помилок в уточнюючій декларації за звітні (податкові) періоди до 01.01.2015 р. платниками заповнюються рядки 27–28, 30–31, 32, 34–35, 36 та 38–39 декларації з податку на прибуток за новою формою, що відображають результат уточнення податкових зобов’язань.

Окрім того, для самостійного виправлення помилок за новою формою за звітні (податкові) періоди до 01.01.2015 р. платники мають подати Доповнення до податкової декларації, котре може бути складене за довільною формою та використовуватиметься контролюючим органом під час аналізу показників такої декларації. У цьому разі платник зазначає про цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації, а доповнення до декларації вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації.

Додатки

Про заповнення додатків ми поговоримо незабаром в окремих матеріалах нашого видання. Однак зауважимо, що нині їх 9:

АВ — Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) (див. матеріал);

ЗП — Зменшення нарахованої суми податку(див. матеріал);

ПН Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (таблиця 1). Розрахунок прибутку від операцій із безпроцентними (дисконтними) облігаціями чи казначейськими зобов'язаннями (рядок 16 таблиці 1) (таблиця 2) (див. матеріал);

ТЦ — Самостійне коригування податкових зобов'язань платника податку з метою трансфертного ціноутворення(див. матеріал);

ВП — Розрахунок податкових зобов'язань за період, у якому виявлено помилку(и) (див. матеріал);

РІ — Різниці (див. матеріал);

ПЗ — Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування (таблиця 1). Підстави для застосування пільги (таблиця 2) (див. матеріал);

АМ — Інформація щодо нарахованої амортизації (див. матеріал);

ЦП — Розрахунок фінансового результату від операцій із цінними паперами (див. матеріал).

Три з них (а саме — додатки АМ, ЦП і ТЦ) є додатками до додатка РІ. Тому їх дані напряму не переносяться до рядків декларації, а відображаються в додатку РІ та вже через нього — у рядку 03 РІ декларації.

Про наявність додатків треба зазначити в окремому полі.

Наявність додатків11

АВ

ЗП

ПН

ТЦ12

ВП

РІ

ПЗ

АМ

ЦП

У відповідних клітинках таблиці проставляється позначка «+», окрім клітинки під літерами «ПН», у якій зазначається кількість поданих додатків «ПН» до декларації. Про це говорить виноска 11.

Додаток ТЦ заповнюється платниками податку на прибуток підприємств, які здійснювали самостійне коригування відповідно до ст. 39 р. I ПКУ (виноска 12).

Доповнення до декларації

Наявність доповнення13

Доповнення до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (заповнюється і подається відповідно до пункту 46.4 статті 46 розділу II Податкового кодексу України)

№ з/п

Зміст доповнення

 

Додатки на ___ арк.

Нагадаємо: за п. 46.4 ПКУ, якщо платник вважає, що форма податкової декларації збільшує чи зменшує його податкові зобов'язання, усупереч нормам він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

За потреби платник податків може подати разом із такою податковою декларацією доповнення до цієї декларації,  складене в довільній формі, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Тож якщо підприємство подає доповнення, воно нумерує їх і вказує суть, зміст доповнення в наведеному вище полі.

Фінзвітність, що подається із декларацією

Відомості про одночасне подання до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм фінансової звітності14

Форма № 1 «Баланс»

Форма № 2 «Звіт про фінансові результати»

Форма № 3 «Звіт про рух грошових коштів»

Форма № 4 «Звіт про власний капітал»

Форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності»

Форма № 6 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва»

Форма № 7 «Спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва»

Навпроти відповідної клітинки проставляється знак «+» (прописано у виносці 14). Щоправда, у таблиці неправильно названо форми для суб’єктів, які звітують за П(С)БО 25 (а вони звітують за формами № 1-м і 2-м, а також № 1-мс і № 2-мс), ― записано як форма № 6 і форма № 7. Тож при заповненні їм слід орієнтуватися на назву, а не на номер форми.

Рішення про незастосування різниць

Наявність рішення15

Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці

   

Якщо підприємство має дохід не більш ніж 20 млн грн і не бажає використовувати різниці під час визначення податку на прибуток, потрібно:

  • оформити таке рішення окремим наказом або розпорядженням. Хоча прямо про це в п. 134.1 ПКУ не сказано, але нагадаємо, що платникам податків заборонено формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 п. 44.1 ПКУ («…на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів…»). Загалом краще наперед унеможливити навіть теоретичні прирікання з контролерами й мати документ, що підтверджуватиме прийняте підприємством рішення;
  • зазначити про прийняте рішення в декларації в окремому полі. При цьому, у який спосіб проставлятиметься відмітка, — ролі відігравати не повинно, головне, аби однозначно було зрозуміло. Тому найвдалішим варіантом нам видається проставляння відмітки «+» і запис реквізитів документа, яким прийнято рішення про незастосування різниць, — «наказ (рішення» від… №…)»).

Важливо: рішення приймається не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає в податковій звітності із цього податку, що подається за перший рік у такій безперервній сукупності років. У подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) (пп. 134.1.1 ПКУ).

Розлогіше ― у матеріалі «Як у декларації з податку на прибуток правильно проставити відмітку про незастосування різниць» газети № 21/2016.

Галина МОРОЗОВСЬКА,

експерт з оподаткування й обліку