Підприємство отримало послуги від нерезидента, місце постачання яких — митна територія України, 25 серпня 2020 року. Однак помилково виписало податкову накладну на ці послуги у вересні 2020 року (за другою подією — датою оплати). Ця податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН. Відповідно, сума податку була помилково включена до податкових зобов’язань і податкового кредиту вересня 2020 року. Як виправити цю помилку?

Відповідь

Аби виправити таку помилку, платникові ПДВ потрібно скласти:

  • податкову накладну на послуги нерезидента з типом причини 14 та правильною датою (у вказаному випадку — 25.08.2020), і зареєструвати її в ЄРПН. Звісно ж, така реєстрація буде проведена з порушенням установленого в ПКУ строку;
  • розрахунок коригування до помилкової податкової накладної (датованої вереснем 2020 року) із типом причини 20, і зареєструвати його в ЄРПН;
  • уточнюючі розрахунки до декларацій із ПДВ за серпень та вересень 2020 року.

Згадаємо основні правила відображення у ПДВшній звітності послуг, отриманих від нерезидента, місце постачання яких за ст. 186 ПКУ — митна територія України.

Платник ПДВ — отримувач таких послуг нараховує податкові зобов’язання за правилом першої події (п. 187.8 ПКУ). Тобто на дату першої з подій:

  • або списання коштів із банківського рахунка в оплату нерезидентських послуг,
  • або на дату оформлення документа, який засвідчує факт надання нерезидентом таких послуг.

Для послуг, які постачають нерезиденти на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків і зборів, за винятком ПДВ, що входять до ціни постачання відповідно до законодавства.

Визначену вартість перераховують у національну валюту за валютним (обмінним) курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов’язань (п. 190.2 ПКУ).

На дату виникнення податкових зобов’язань отримувач послуг — резидент (платник ПДВ) складає податкову накладну в електронному вигляді та реєструє її в ЄРПН (п. 208.2 ПКУ). Така податкова накладна надає право отримувачу нерезидентських послуг показати податковий кредит на дату її складання. Проте лише за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН (п. 198.2 та пп. «г» п. 201.11 ПКУ). Якщо ж таку податкову накладну зареєстровано з порушенням строку, установленого ПКУ для цієї реєстрації, то податковий кредит за нею показують у звітному періоді, у якому її зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 к. дн. із дати складання такої податкової накладної (п. 198.6 ПКУ).

Зважаючи на ці правила, перейдімо безпосередньо до виправлення помилок у деклараціях із ПДВ за серпень та вересень 2020 року.

Включаємо ПДВшні зобов’язання за послугами від нерезидента в декларацію з ПДВ за серпень

Оскільки податкові зобов’язання за вказаними нерезидентськими послугами виникли у серпні 2020 року, то їх потрібно включити до декларації з ПДВ за цей період, подавши до неї уточнюючий розрахунок. В останньому значення рядка 6 (графа 5) збільшують на вартість нерезидентських послуг, перераховану в гривні за курсом НБУ, що діяв на дату виникнення податкових зобов’язань. Тож сума помилки вписується в графу 6 цього рядка уточнюючого розрахунку. Відповідно, збільшують значення рядка 9 (колонки Б), у якому фіксують загальну суму податкових зобов’язань серпня.

Податковий кредит за нерезидентськими послугами у серпні 2020 року платник ПДВ показати не має права, адже правильну податкову накладну він зареєстрував у ЄРПН із порушенням строку. Тому збільшити податковий кредит на суму ПДВ, нараховану на вартість цих послуг, він зможе лише у звітному періоді реєстрації податкової накладної з типом причини 14 або в одному з наступних звітних періодів у межах 1095 днів із дати складання такої податкової накладної.

Ситуація 1

Якщо податкова накладна, датована 25 серпня 2020 року, пройде через ЄРПН у листопаді 2020 року, то платник ПДВ суму ПДВ із неї зможе включити до податкового кредиту в листопаді 2020 року чи в наступних звітних періодах, але не пізніше за серпень 2023 року.

Отже, включити податкові зобов’язання та податковий кредит за вказаними нерезидентськими послугами в одну декларацію з ПДВ (так, як це було б за звичайних умов, якби не було помилки) не вдасться. Тому в декларації за серпень 2020 року платник ПДВ фіксує лише податкові зобов’язання за цією операцією.

Далі коригують показники р. ІІІ «Розрахунки за звітний період» — залежно від того, які дані там фігурують.

Якщо у серпні 2020 року платник декларував ПДВ до сплати чи сума ПДВшних зобов’язань за нерезидентськими послугами більша за від’ємний ПДВ (тобто в результаті виправлення цієї помилки виникає показник у графі 6 рядка 18), то в рядку 18.1 уточнюючого розрахунку слід зазначити суму штрафу в розмірі 3% суми недоплати (п. 50.1 ПКУ).

Навіть якщо помилка призвела до недоплати, пеню нараховувати не доведеться, якщо вчасно її виправити й перерахувати до бюджету суму недоплати. Адже за приписами пп. 129.1.3 ПКУ пеню починають нараховувати після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання. Оскільки останній день сплати ПДВ за серпень 2020 року — 30 вересня, то, аби пені не було, виправити помилку та сплатити недоплату в бюджет, за результатами виправлення цієї помилки, слід по 29 грудня 2020 року.

Прибираємо помилково показані податкові зобов’язання та податковий кредит за нерезидентськими послугами у вересні

Зареєструвавши правильну податкову накладну (датовану 25.08.2020) у ЄРПН, платник має можливість скласти й зареєструвати розрахунок коригування з типом причини 20 до помилкової (зайвої) податкової накладної, складеної у вересні. Такий розрахунок коригування отримувач нерезидентських послуг реєструє в ЄРПН. Про особливості заповнення такого розрахунку коригування читайте у статті «Зайві податкові накладні: як їх виключити з ЄРПН».

У роз’ясненні з категорії 101.24 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua) податківці зазначають:

«…в декларації платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій (другій) податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації».

Оскільки в такій ситуації суми з помилкової податкової накладної все ж потрапили до декларації з ПДВ за вересень 2020 року, необхідно виправити помилку в ПДВшній звітності (п. 50.1 ПКУ). Для цього до декларації з ПДВ за звітний період, у якому було складено та проведено помилкову податкову накладну на нерезидентські послуги, потрібно подати уточнюючий розрахунок. В останньому зменшити (зазначити з мінусом) податкові зобов’язання (графа 6 рядка 6) і податковий кредит (графа 6 рядка 13) на суму податку з помилкової податкової накладної. Відповідно, коригують і підсумкові показники в рядках 9 та 17 (колонка Б). Звісно ж, на розрахунки з бюджетом такі коригування не вплинули.

Щоправда, виправляючи цю помилку в листопаді 2020 року, варто пересвідчитися, чи не вплине помилка в декларації за серпень 2020 року на розрахунки з бюджетом за вересень.

Ситуація 2

У серпні було задекларовано від’ємний ПДВ — 20000 грн (рядок 21), суму якого перенесено до рядка 16.1 декларації за вересень.

За результатами вересня платник ПДВ також нічого не cплачує до бюджету, адже поточні зобов’язання «з’їдає» сума від’ємного ПДВ попереднього періоду. При цьому він фіксує 13000 грн залишку від’ємного ПДВ у рядку 21.

Однак 25 жовтня (після подання декларації за вересень) платник виявив помилку, а саме — не показані ПДВшні зобов’язання за отриманими від нерезидента послугами в серпні 2020 року на суму 15000 грн.

Отже, у декларації за серпень помилка призвела лише до завищення суми від’ємного ПДВ на 15000 грн. А ось у вересневій декларації — до заниження ПДВ до сплати на 2000 грн (13000 – 15000). Тобто через серпневу помилку платник за результатами вересня недоплатив до бюджету 2000 грн.

Заповнюючи уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за вересень 2020 року, до графи 5 рядка 16.1 слід перенести виправлений показник від’ємного ПДВ попереднього звітного періоду з графи 5 рядка 21 уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за серпень 2020 року. Тому якщо в декларації з ПДВ за вересень у результаті виправлення серпневої помилки виникла недоплата (позитивне значення рядка 18 графи 6 уточнюючого розрахунку), доведеться нарахувати самоштраф у розмірі 3% від цієї суми та вказати його в рядку 18.1 уточнюючого розрахунку.

На дату подання уточнюючого розрахунку платнику слід забезпечити наявність на електронному ПДВ-рахунку відповідної суми недоплати. Адже такі суми сплачують до бюджету з електронного ПДВ-рахунка. А ось суму самоштрафу треба сплатити до подання такого уточнюючого розрахунку безпосередньо до бюджету, а не через електронний рахунок. Адже згідно з п. 25 Порядку № 569 сплату передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснює платник із поточного рахунка до відповідного бюджету.

Ольга КЛЕБАН,

експерт з обліку й оподаткування

 

 

 

______________________________________________________________

ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ

ПКУ — Податковий кодекс України.

Порядок № 569 — Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.