Підприємство отримало послуги від нерезидента, місце постачання яких — митна територія України, 25 січня 2021 року. Однак помилково виписало податкову накладну з 20-відсотковим ПДВ на ці послуги в лютому 2021 року (за другою подією — датою оплати). Ця податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН. Відповідно, сума податку була помилково включена до податкових зобов’язань і податкового кредиту лютого 2021 року. Як виправити цю помилку?
Відповідь
Аби виправити таку помилку, платникові ПДВ потрібно скласти:
- податкову накладну на послуги нерезидента з типом причини 14 та правильною датою (у вказаному випадку — 25.01.2021), і зареєструвати її в ЄРПН. Звісно ж, така реєстрація буде проведена з порушенням установленого в ПКУ строку;
- розрахунок коригування до помилкової податкової накладної (датованої лютим 2021 року) із типом причини 20, і зареєструвати його в ЄРПН;
- уточнюючі розрахунки до декларацій із ПДВ за січень та лютий 2021 року.
Пригадаймо основні правила відображення у ПДВшній звітності послуг, отриманих від нерезидента, місце постачання яких за ст. 186 ПКУ — митна територія України.
Платник ПДВ — отримувач таких послуг нараховує податкові зобов’язання за правилом першої події (п. 187.8 ПКУ). Тобто на дату першої з подій:
- або списання коштів із банківського рахунка в оплату нерезидентських послуг,
- або на дату оформлення документа, який засвідчує факт надання нерезидентом таких послуг.
Для послуг, які постачають нерезиденти на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків і зборів, за винятком ПДВ, що входять до ціни постачання відповідно до законодавства.
Визначену вартість перераховують у національну валюту за валютним (обмінним) курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов’язань (п. 190.2 ПКУ).
На дату виникнення податкових зобов’язань отримувач послуг — резидент (платник ПДВ) складає податкову накладну в електронному вигляді та реєструє її в ЄРПН (п. 208.2 ПКУ). Ця податкова накладна надає право отримувачу нерезидентських послуг показати податковий кредит на дату її складання. Проте лише за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН (п. 198.2 та пп. «г» п. 201.11 ПКУ). Якщо ж таку податкову накладну зареєстровано з порушенням строку, установленого ПКУ для реєстрації, то податковий кредит за нею показують у звітному періоді, у якому її зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 к. дн. із дати складання такої податкової накладної (п. 198.6 ПКУ).
Зважаючи на ці правила, перейдімо безпосередньо до виправлення помилок у деклараціях із ПДВ за січень та лютий 2021 року.
Прибираємо помилково показані податкові зобов’язання та податковий кредит за нерезидентськими послугами в лютому
Зареєструвавши правильну податкову накладну (датовану 25.01.2021) у ЄРПН, платник має можливість скласти й зареєструвати розрахунок коригування з типом причини 20 до помилкової (зайвої) податкової накладної, складеної в лютому. Такий розрахунок коригування отримувач нерезидентських послуг реєструє в ЄРПН. Про особливості заповнення цього розрахунку коригування читайте у статті «Зайві податкові накладні: як їх виключити з ЄРПН».
У роз’ясненні з категорії 101.24 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua) податківці зазначають:
«…в декларації платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій (другій) податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації».
Оскільки в такій ситуації суми з помилкової податкової накладної все ж потрапили до декларації з ПДВ за лютий 2021 року, необхідно виправити помилку в ПДВшній звітності (п. 50.1 ПКУ). Для цього до декларації з ПДВ за звітний період, у якому було складено та проведено помилкову податкову накладну на нерезидентські послуги, варто подати уточнюючий розрахунок.
У декларації за лютий 2021 року ПДВ із нерезиденських послуг було зафіксовано в рядках 6 (податкові зобов’язання) та 13 (податковий кредит). У новій формі уточнюючого розрахунку, у редакції Наказу № 131, яка в обігу з 01.04.2021, податкові зобов’язання та податковий кредит із нерезидентських послуг, як і в декларації з ПДВ, тепер розписують у розрізі ставок 20% і 7%. Для цього їх форми доповнили рядками 6.1, 6.2 та 13.1, 13.2.
Тож, заповнюючи уточнюючий розрахунок, суми з рядків 6 та 13 декларації з ПДВ за лютий переносимо до рядків 16.1 та 13.1 графи 4 уточнюючого розрахунку відповідно. Адже в даному випадку йдеться про послуги від нерезидента, які підлягають обкладенню ПДВ за ставкою 20%. У графі 5 уточнюючого розрахунку ці рядки залишаємо порожніми. Тоді в графі 6 цих рядків уточнюючого розрахунку фігуруватимуть суми податку з помилкової податкової накладної з мінусом.
Відповідно, коригують і підсумкові показники в рядках 9 та 17 (колонка Б). Звісно ж, на розрахунки з бюджетом такі коригування не вплинули.
Включаємо ПДВшні зобов’язання за послугами від нерезидента до декларації з ПДВ за січень
Оскільки податкові зобов’язання за вказаними нерезидентськими послугами виникли у січні 2021 року, то їх потрібно включити до декларації з ПДВ за цей період, подаючи до неї уточнюючий розрахунок. В останньому значення рядка 6.1 (графа 5) збільшують на вартість нерезидентських послуг, перераховану в гривні за курсом НБУ, що діяв на дату виникнення податкових зобов’язань. Тож, сума помилки вписується в графу 6 цього рядка уточнюючого розрахунку. Відповідно, збільшують значення рядка 9 (колонки Б), у якому фіксують загальну суму податкових зобов’язань січня.
Податковий кредит за нерезидентськими послугами у січні 2021 року платник ПДВ показувати не має права, адже правильну податкову накладну він зареєстрував у ЄРПН із порушенням строку. Тому збільшити податковий кредит на суму ПДВ, нараховану на вартість даних послуг, він зможе лише у звітному періоді реєстрації податкової накладної з типом причини 14 або в одному з наступних звітних періодів у межах 1095 днів із дати складання такої податкової накладної.
Якщо податкова накладна, датована 25 січня 2021 року, пройде через ЄРПН у квітні 2021 року, то отримувач послуг суму ПДВ із неї зможе включити до податкового кредиту у квітні 2021 року чи в наступних звітних періодах, але не пізніше січня 2024 року.
Отже, включити податкові зобов’язання та податковий кредит за вказаними нерезидентськими послугами до однієї декларації з ПДВ (так, як це робили б за звичайних умов, якби не було помилки) не вдасться. Тому в декларації за січень 2021 року платник ПДВ фіксує лише податкові зобов’язання за такою операцією.
Для наочності відобразимо сказане вище в таблиці 1.
Таблиця 1
Звітний період |
Було показано |
Після виправлень |
Примітки |
Січень |
|
Податкові зобов’язання |
За допомогою уточнюючого розрахунку податкові зобов’язання за нерезидентськими послугами включаємо до січневої декларації (тобто у звітному періоді їх виникнення) |
Лютий |
Податкові зобов’язання. Податковий кредит |
|
За допомогою другого уточнюючого розрахунку прибираємо помилково показані податкові зобов’язання та податковий кредит за нерезидентськими послугами в лютневій декларації |
Березень |
|
|
Перевіряємо, чи січнева помилка не вплинула на розрахунки з бюджетом у декларації за березень |
Квітень |
|
Податковий кредит |
Виправляємо помилки січня та лютого. Реєструємо в ЄРПН правильну податкову накладну і на її підставі декларуємо податковий кредит у декларації за звітний період |
Отже, виправляючи дану помилку у квітні 2021 року, слід перевірити, чи не вплине помилка (заниження ПДВ-зобов’язань у декларації за січень 2021 року) на розрахунки з бюджетом за січень, лютий та березень. Тут усе залежить від того, які дані фігурують у р. ІІІ «Розрахунки за звітний період» цих декларацій.
Ситуація 1. У січні задекларовано ПДВ до сплати або від’ємний ПДВ менший за суму помилки
Якщо у січні 2021 року платник декларував ПДВ до сплати (рядок 18) чи сума ПДВшних зобов’язань за нерезидентськими послугами більша за від’ємний ПДВ (рядок 21), то маємо недоплату податку в бюджет (виникає позитивне значення в рядку 18 графи 6 уточнюючого розрахунку). У такому разі в рядку 18.1 уточнюючого розрахунку слід зазначити суму штрафу в розмірі 3% суми недоплати (п. 50.1 ПКУ).
Навіть коли помилка призвела до недоплати, пеню нараховувати не доведеться, якщо вчасно її виправити й перерахувати до бюджету суму недоплати. Адже за приписами пп. 129.1.3 ПКУ пеню починають нараховувати після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання. Оскільки останній день сплати ПДВ за січень 2021 року — 2 березня, то, аби пені не було, виправити помилку і сплатити недоплату в бюджет за результатами виправлення цієї помилки слід до 1 червня 2021 року.
Ситуація 2. Січнева помилка призвела до недоплати в лютому
У січні було задекларовано від’ємний ПДВ — 20000 грн (рядок 21), суму якого перенесено до рядка 16.1 декларації за лютий.
За результатами лютого платник ПДВ також нічого не cплачує до бюджету, адже поточні зобов’язання «з’їдає» сума від’ємного ПДВ попереднього періоду. При цьому він фіксує 13000 грн залишку від’ємного ПДВ у рядку 21.
Однак 5 квітня 2021 року платник виявив помилку, а саме — не показані ПДВшні зобов’язання за отриманими від нерезидента послугами у січні 2021 року на суму 15000 грн.
Отже, у декларації за січень помилка призвела лише до завищення суми від’ємного ПДВ на 15000 грн, а ось у лютневій декларації — до заниження ПДВ до сплати на 2000 грн (13000 – 15000). Тобто через січневу помилку платник за результатами лютого недоплатив до бюджету 2000 грн.
Заповнюючи уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за лютий 2021 року, до графи 5 рядка 16.1 слід перенести виправлений показник від’ємного ПДВ попереднього звітного періоду з графи 5 рядка 21 уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за січень 2021 року. Тому якщо в декларації з ПДВ за лютий у результаті виправлення січневої помилки виникла недоплата (позитивне значення рядка 18 графи 6 уточнюючого розрахунку), доведеться нарахувати самоштраф у розмірі 3% від цієї суми та вказати його в рядку 18.1 уточнюючого розрахунку.
За даними ситуації 2 покажемо фрагменти заповнення уточнюючого розрахунку до декларацій за січень та лютий.
Фрагмент 1
Уточнюючий розрахунок до декларації за січень
Фрагмент 2
Уточнюючий розрахунок до декларації за лютий
На дату подання уточнюючого розрахунку платнику слід забезпечити наявність на електронному ПДВ-рахунку відповідної суми недоплати. Адже такі суми сплачують до бюджету з електронного ПДВ-рахунка. А ось суму самоштрафу треба сплатити до подання такого уточнюючого розрахунку безпосередньо до бюджету, а не через електронний рахунок. Адже згідно з п. 25 Порядку № 569 сплату передбачених ПКУ штрафних санкцій та пені здійснює платник із поточного рахунка до відповідного бюджету.
Ситуація 3. Січнева помилка впливає на розрахунки з бюджетом у березні
Якщо січневе заниження ПДВ-зобов’язань призвело до завищення від’ємного ПДВ у січні та лютому, а за результатами березня вимальовується недоплата, то, виправляючи помилку у квітні до подання березневої декларації, недоплати можна уникнути, скориставшись роз’ясненням податківців із категорії 101.20 розділу «Запитання — відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua), де вони зазначають:
«…якщо такі уточнюючі розрахунки подаються до подання податкової декларації за останній звітний (податковий) період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2, то уточнені показники враховуються у рядку 16.2 такої декларації».
Докладніше про це див. у статті «Виправляємо помилки у від’ємному значенні ПДВ».
Ситуація 4. Січнева помилка не вплинула на розрахунки з бюджетом у наступних звітних періодах
У такому разі платник відкоригує (зменшить) від’ємний ПДВ у рядку 16.2 декларації за квітень. Адже в разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке в майбутніх звітних періодах НЕ вплинуло на значення рядка 18 (ПДВ до сплати) чи рядка 20.2 (бюджетне відшкодування), уточнюючий розрахунок подаватимуть за один звітний період, у якому вносять відповідні зміни. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (зменшення від’ємного ПДВ січня) ураховується в рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подали такий уточнюючий розрахунок (п. 5 Порядку № 21).
Ольга КЛЕБАН,
експерт з обліку й оподаткування
______________________________________________________________
ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ
ПКУ — Податковий кодекс України.
Порядок № 569 — Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.
Наказ № 131 — наказ Мінфіну «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» від 01.03.2021 р. № 131.