Нараховуємо ЄСВ із січня 2016 року за новими правилами

(коментар до пп. 4. п. 2 р. ІІ Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 р. № 909-VIII, далі ― Закон № 909)

Роботодавці отримали черговий сюрприз від депутатів ― установлена єдина для всіх страхувальників ставка нарахування ЄСВ, а із застрахованих осіб ЄСВ більше не утримуватимуть. Новина-то позитивна, але, на жаль, ані депутатів, ані Уряд не хвилює, як працювати роботодавцям, зважаючи, що Закон № 909 підписано й оприлюднено 31 грудня 2015 року, а із 1 січня 2016 року вже діють оновлені законодавчі норми. При цьому зміни до підзаконних актів будуть унесені невідомо коли, а їх має бути чимало. Адже всі нормативно-правові акти, прийняті на реалізацію положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі ― Закон про ЄСВ), після внесення до нього змін не відповідають вимогам цього Закону. Та й на які рахунки перераховувати ЄСВ у 2016 році?

Тож детально розгляньмо всі нововведення, унесені до Закону про ЄСВ.

Платники єдиного внеску

Із числа платників єдиного внеску виключили всіх осіб, перелічених у пп.пп. 2–3 і 6–14 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ (редакції, чинної до 01.01.2016 р.). Це пов’язано з тим, що ЄСВ із зарплати (доходу) платників ЄСВ із 1 січня 2016 року не утримується.

Натомість особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового соціального страхування, тепер є платниками єдиного внеску. Усіх платників ЄСВ перелічено в оновленій ч. 1 ст. 4  Закону про ЄСВ.

Клас професійного ризику більше не встановлюють

Раніше ставку ЄСВ визначали залежно від класу професійного ризику виробництва. Наразі з ч. 4 ст. 21 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 р. № 16/98-ВР вилучено норму про визначення розміру страхового внеску залежно від класу професійного ризику виробництва. А із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»  від 23.09.1999 р. № 1105-XIV вилучено ст. 52, яка встановлювала порядок визначення класу професійного ризику. Тож прийняті на виконання цієї норми нормативно-правові акти теж уже неактуальні. Унесення низки змін щодо виключення інформації про клас професійного ризику передбачено й до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р.  № 755-IV (далі ― Закон № 755). Але депутати дуже поспішали й унесли зміни до вже нечинної редакції цього Закону.

Наразі інформація про клас професійного ризику виробництва не включається й до Реєстру страхувальників (ч.ч. 2–3 ст. 19 Закону про ЄСВ).

Ставки єдиного внеску з 1 січня 2016 року

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону про ЄСВ, установлюється в розмірі 22% до визначеної ст. 7 цього Закону бази нарахування ЄСВ. Утримання ЄСВ із доходів застрахованих осіб більше не здійснюється.

У зв’язку з суттєвим зниженням ставки ЄСВ (до 22%) із п. 9⁵ р. VIII Закону про ЄСВ вилучено норму абз. 19, яка передбачала застосування понижуючого коефіцієнта 0,6 під час нарахування ЄСВ на зарплату (доходи) фізосіб, а також на винагороду за цивільно-правовими договорами, тобто понижуючий коефіцієнт у 2016 році не застосовується.

Незмінними лишилися ставки нарахування ЄСВ, визначені ч.ч. 13–14  ст. 8  Закону про ЄСВ (чинної до 31.12.2015 р. редакції) для:

• підприємств, установ та організацій, у яких працюють інваліди, яка встановлюється в розмірі 8,41% бази нарахування ЄСВ для працюючих інвалідів;
• підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, у яких кількість інвалідів становить не менш як 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, якщо фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці, яка встановлюється в розмірі 5,3% бази нарахування ЄСВ;
• підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, у яких кількість інвалідів становить не менш як 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, якщо фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці, яка встановлюється в розмірі 5,5% бази нарахування ЄСВ для працюючих інвалідів.

База нарахування ЄСВ: як визначати

Відповідно до оновленої ст. 7 Закону про ЄСВ, єдиний внесок нараховують для платників, зазначених у:

• п. 1 (окрім абз. 7) ч. 1 ст. 4 цього Закону, ― на суму нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, які включають заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т.ч. у натуральній формі, та суму винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
• в абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, ―  на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги чи компенсації відповідно до законодавства.

Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абз. 7  п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, установленому КМУ, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу: із 01.01.2016 р. ― 303,16 грн (1378 грн х 22%).

Нагадаємо: у згаданому вище абзаці йдеться про такі категорії осіб, як:

• військовослужбовці (окрім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового й начальницького складу;
• батьки ― вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
• особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами й отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами;
• особи, які проходять строкову військову службу у ЗСУ, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, СБУ, органах МВС і службу в органах і підрозділах цивільного захисту;
• особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та, відповідно до закону, отримують допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та/або при народженні дитини;
• один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, що здійснюють догляд за інвалідом групи I або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду чи досяг 80-річного віку, якщо такі особи отримують допомогу чи компенсацію відповідно до законодавства.

Однак до Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою КМУ від 02.03.2011 р. № 178, тепер потрібно внести корективи, оскільки ставка для нарахування ЄСВ змінилася.

Максимальна й мінімальна база нарахування ЄСВ

Розмір максимальної величини бази нарахування з 1 січня 2016 року підвищено до 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і вона становить: 1378 грн × 25 = 34450 грн.

Єдиний внесок, як і раніше, нараховують у межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (ч. 3 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Мінімальна база нарахування ЄСВ. У разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінзарплати, установленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінзарплати та ставки єдиного внеску:  із 1 січня 2016 року — 1378 грн × 22% = 303,16 грн (абз. 2 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).

При цьому на нараховану фізособам зарплату (доходи) не за основним місцем роботи ЄСВ нараховують на визначену базу нарахування ЄСВ незалежно від її розміру. Тобто при нарахуванні ЄСВ на зарплату (лікарняні, декретні) сумісників вимога щодо визначення бази нарахування ЄСВ із розрахунку не менше мінзарплати не застосовується (абз. 3 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).

ЄСВ на виплати мобілізованим, строковикам і контрактникам нараховують!

У ч. 7 ст. 7 Закону про ЄСВ урешті-решт закріпили норму щодо звільнення від нарахування (утримання) ЄСВ на виплати мобілізованим, строковикам і контрактникам, а також мобілізованим, які перейшли на контракт до демобілізації, що компенсуються з бюджету. Водночас, відповідно до п. 28 р. І Закону № 911, норма ч. 7 ст. 7 Закону про ЄСВ, до якої внесли зміни, уже є нечинною. А Законом України від 24.12.2015 р. № 911-VIII викладено в новій редакції ч.ч. 3 і 4 ст. 119 КЗпП, якими у 2016 році не передбачена компенсація з бюджету середнього заробітку для зазначених категорій осіб.

Тому хотілося б запитати в депутатів: чи вони взагалі читали те, за що голосували? До речі, бюджетні призначення на компенсацію в межах середнього заробітку Законом України «Про Державний бюджет на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII на поточний рік теж не передбачені.

Особливості добровільного страхування

Особами, які мають право на добровільну сплату ЄСВ, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону про ЄСВ є:

• члени фермерського господарства, особистого селянського господарства;
• особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах із роботодавцями, визначеними п. 1 ч. 1 ст. 4  Закону про ЄСВ, і не належать до таких платників ЄСВ, як фізособи-підприємці й особи, що провадять незалежну професійну діяльність, у т.ч. іноземці й особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відтепер не мають права на участь у добровільному страхуванні:

• фізособи-підприємці й особи, що провадять незалежну професійну діяльність;
• громадяни України, які працюють за межами України.

Тут знову маємо неузгодженості. Адже відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про зовнішню трудову міграцію» від 05.11.2015 р. № 761-VIII, який набрав чинності 01.01.2016 р., трудові мігранти, тобто українці, які працюють за кордоном, і члени їхніх сімей можуть добровільно брати участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Також у ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ лишилася норма про право підприємців-єдинників, які є пенсіонерами за віком або інвалідами, на участь у добровільному страхуванні, що суперечить чинній ч. 1 ст. 10 цього Закону.

У договорах про добровільне страхування більше не потрібно вказувати вид (види) загальнообов’язкового державного соціального страхування, у якому особа братиме участь. Як розуміємо, добровільно застраховані особи тепер братимуть участь у всіх видах соціального страхування.

У новій редакції викладено також ч. 6 ст. 10 Закону про ЄСВ і розмір єдиного внеску встановлений однаковий для всіх осіб, які беруть участь у добровільному страхуванні, ― 22% бази нарахування, тобто без прив’язки до виду страхування. Адже тепер установлена єдина ставка ЄСВ для всіх платників єдиного внеску, окрім працівників-інвалідів і підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, визначених попередньою редакцією ч.ч. 13–14 ст. 8 Закону про ЄСВ. Зауважимо: для осіб, які беруть участь у добровільному страхуванні, теж діє норма щодо визначення бази нарахування ЄСВ на рівні не менше мінзарплати.

Перевірки, заходи впливу, стягнення

У ст. 13 Закону про ЄСВ уточнили, що органи доходів і зборів мають право в осіб, які провадять незалежну професійну діяльність:

• отримувати інформацію про нарахування, обчислення й сплату ЄСВ, а також інші відомості, передбачені цим Законом;
• проводити перевірки бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів  про нарахування, обчислення й сплату ЄСВ, отримувати необхідні пояснення, довідки та відомості з питань перевірки;
• вимагати усунення виявлення порушень законодавства про збір  та ведення обліку ЄСВ;
• вилучати в установленому законодавством порядку копії документів, що підтверджують заниження розміру зарплати (доходу) та інших виплат, на які нараховується єдиний внесок.

Скорочено також із 10 робочих до 10 календарних днів строки, визначені ч.ч. 4, 14, 15 ст. 25 Закону про ЄСВ, для:

• надсилання підрозділу державної виконавчої служби вимоги про сплату недоїмки, якщо платник ЄСВ не узгодив вимогу, не оскаржив її в судовому порядку чи не сплатив узгоджену суму недоїмки  протягом 10 к.дн. із дня надходження узгодженої вимоги;
• сплати суми пені та штрафів після надходження відповідного рішення;
• передачі рішення державній виконавчій службі, якщо платник ЄСВ не сплатив зазначені в рішенні суми протягом 10 к.дн., а також не повідомив у цей строк орган доходів і зборів про оскарження рішення.

Звільнення від сплати недоїмки, штрафів, пені в особливий період

У п. 9² р. VIII Закону про ЄСВ і раніше було прописано, що осіб, призваних на військову службу під час мобілізації чи залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, які не є роботодавцями, на весь строк їх військової служби звільняють від виконання своїх обов’язків, визначених ч. 2 ст. 6 цього Закону.

Зауважимо: підставою для звільнення, зокрема, від нараховування, обчислення, сплати та надання звітності з ЄСВ є заява фізичної особи ― підприємця та копія військового квитка чи копія іншого документа, виданого відповідним держорганом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу під час мобілізації, на особливий період, які така фізособа має подати до органу доходів і зборів протягом 10 днів після її демобілізації.

Тепер же п. 9² р. VIII Закону про ЄСВ доповнили двома новими абзацами, у яких уточнили, що під час особливого періоду для платників єдиного внеску, визначених ст. 4 цього Закону, призваних на військову службу під час мобілізації чи залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу:

• на весь строк їх військової служби зупиняється застосування заходів впливу та стягнень, передбачених ст. 25 Закону про ЄСВ;
• підставою для такого зупинення є копія військового квитка чи копія документа, виданого відповідним держорганом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органів доходів і зборів цим державним органом протягом 10 днів після її мобілізації.

Натомість, згідно із п. 28 р. І Закону № 911, утратив чинність п. 9⁴ р. VIII Закону про ЄСВ, який передбачав: звільнення від виконання обов’язків платників ЄСВ, які перебували на обліку в органах доходів і зборів, розташованих у непідконтрольних населених пунктах, де проводилася АТО згідно із затвердженим КМУ переліком; незастосування штрафних і фінансових санкцій до закінчення АТО; списання недоїмки як безнадійного податкового боргу.

Особливості перехідного періоду

Зважаючи на те, що відбулися кардинальні зміни законодавства з ЄСВ, уже в перші робочі дні січня 2016 року постає низка запитань:

• діятимуть надалі старі рахунки для зарахування ЄСВ чи будуть відкриті нові ― для ставки ЄСВ 22%;

• як нараховувати ЄСВ на нараховані в січні поточного року за грудень 2015 року лікарняні, сторновану за грудень 2015 року зарплату, відпускні, нараховані в грудні за січень 2016 року, та чи треба проводити перерахунок ЄСВ, нарахованого на наперед нараховані у 2015 році суми декретних, що припали на місяці 2016 року;
• як застосовувати мінімальну й максимальну базу нарахування ЄСВ для перехідних виплат, а також нарахованих за минулий рік і нарахованих наперед декретних і відпускних;
• як бути  з  вимогою ч. 2 ст. 24 Закону про ЄСВ та п. 2 Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міндоходів від 09.09.2013 р. № 453, щодо сплати ЄСВ у сумі не менше третини суми коштів для виплати зарплати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях й інших розрахункових документах. Адже зі ставкою ЄСВ у розмірі 22% цю вимогу виконати неможливо, й тоді виходить, що для виплати січневої зарплати потрібно погоджувати довідку-розрахунок з органом доходів і зборів.

Детальніше про нарахування ЄСВ на виплати за минулі, майбутні періоди, а також на перехідні виплати розповімо в наступній консультації.

Лишається також невирішеним питання щодо розподілу ЄСВ між фондами, адже норми постанови КМУ «Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 26.11.2014 р. № 675 тепер не узгоджуються з нормами Закону про ЄСВ. Однак саме від розподілу між фондами залежатиме страховий стаж для різних видів соціального страхування.

Тож виходить, що всі нормативно-правові акти, що регулюють порядок обліку платників ЄСВ, нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску,   подання звітності з ЄСВ, із 1 січня 2016 року застосовуються тільки в частині, що не суперечить нормам Закону про ЄСВ. Тому чекаємо роз’яснень від Податкової.