ТОВ «Проміле», платник податку на прибуток, має двох засновників-фізосіб. За результатом діяльності у 2018 році у фінансовій звітності були збитки. Чи має право підприємство виплатити засновникам дивіденди за 2018 рік? Якщо виплати на користь засновників назвати дивідендами, оподаткувавши їх відповідним чином, що загрожує підприємству?
ВІДПОВІДЬ: Якщо підприємство за результатами 2018 року не вийшло на чистий фінансовий результат — прибуток, воно за загальним правилом не має права виплачувати дивіденди учасникам за цей період. У разі виплати на користь таких засновників доходу, названого дивідендами, із застосуванням пільгової «дивідендної» ставки ПДФО, підприємству загрожує штраф за недоплату ПДФО та відображення недостовірних відомостей у формі № 1 ДФ. Пояснімо.
Очевидно, що описана ситуація виникла недаремно, а пов’язана вона з пільговою ставкою ПДФО в розмірі 5%, установленою для дивідендів, які виплачуються підприємствами, платниками податку на прибуток на користь фізосіб-засновників (пп.пп. 170.5.4, 167.5.2 ПКУ).
Перш ніж розбиратися з оподаткуванням дивідендів, слід пригадати їх правову природу й надати відповідь на запитання — чи може підприємство виплатити дивіденди за відсутності прибутку?
Важливо!
Дивіденди (згідно з ПКУ) — це платіж, що здійснюється юрособою, у т.ч. емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів й інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
З метою оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юрособою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).
(пп. 14.1.49 ПКУ)
У наведеному визначенні дивідендів ключовою є остання фраза — «…у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку». Тобто у визначенні дивідендів, наданому в ПКУ, ідеться про те, що вони виплачуються лише у зв’язку з розподілом юридичною особою отриманого бухгалтерського прибутку. А якщо звернутися до правил бухобліку, то дивіденди — це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства (п. 4 П(С)БО 15 «Дохід»).
Отже, дивіденди можуть бути нараховані та виплачені засновникам лише в разі отримання підприємством прибутку. Такий же висновок випливає й із норм ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) та ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України. Серед іншого згідно із ч. 1 ст. 116 ЦКУ учасники господарського товариства мають право в порядку, установленому установчим документом товариства та законом, брати участь у розподілі прибутку товариства й одержувати його частину (дивіденди).
Важливо! Новий Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. № 2275-VIII (далі — Закон про ТОВ) запрацював 17.06.2018.