«Ніщо не вічне, багато що довготривале, кінець у всього різний,
але все, що має початок, має і кінець»
(Сенека)
Навіть нематеріальне не завжди буває вічним. Може скластися так, що нематеріальні активи з початково невизначеним строком корисного використання мають усе ж скінченний строк «експлуатації». Або з’ясовується, що очікувана корисність нематеріального активу виявилася не такою, як було прогнозовано, і через це змінюється строк його корисного використання.
Про порядок, наслідки й облікові аспекти зміни строку корисного використання нематеріальних активів читайте в матеріалі
Строк корисного використання в бухобліку
Незважаючи на те що П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» оперує поняттям «строк корисного використання» нематеріальних активів, але безпосередньо його визначення цей профільний національний стандарт не містить. Тож залишається хіба що скористатися визначенням із п. 4 П(С)БО 7 «Основні засоби» (за аналогією) та вважати, що це очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи використовуватимуться підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).
Натомість підприємствам, що керуються МСФЗ, стосовно цього «пощастило». Адже в § 8 МСБО 38 «Нематеріальні активи» чітко зазначено: строк корисної експлуатації — це період, протягом якого очікується, що актив буде придатний для використання суб’єктом господарювання, або кількість одиниць виробленої продукції чи подібних одиниць, що їх суб’єкт господарювання очікує отримати від активу.
Мінімальних строків корисного використання нематеріальних активів норми бухгалтерських стандартів не містять. Однак п. 26 П(С)БО 8 дозволяє застосовувати строки корисного використання нематеріальних активів, установлені податковим законодавством (п. 145.1 Податкового кодексу України, далі — ПКУ).
Згадано в П(С)БО 8 і про так звані нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання, тобто про ті, щодо яких підприємством не визначено обмеження строку, протягом якого очікується збільшення грошових коштів (чи їх еквівалентів) від їх використання (п. 25 П(С)БО 8).
Водночас, відповідно до § 88 МСБО 38, нематеріальний актив розглядають як такий, що має невизначений строк корисної експлуатації, якщо (виходячи з аналізу всіх відповідних чинників) немає передбачуваного обмеження періоду, протягом якого такий актив (за очікуванням) генеруватиме надходження чистих грошових потоків до суб’єкта господарювання. «Невизначений» не означає «нескінченний» (§ 91 МСБО 38). Проте, як підкреслено в § 93 МСБО 38, невизначеність виправдовує оцінку строку корисної експлуатації нематеріального активу на підставі обачності, але не виправдовує обрання нереально стислого строку. У свою чергу, комп’ютерне програмне забезпечення та багато інших нематеріальних активів, ураховуючи швидкі зміни в технології, чутливі до технічного старіння, а тому, імовірно, строк їхньої корисної експлуатації є стислим (§ 92 МСБО 38).
Періодичність перегляду строку корисного використання
У п. 31 П(С)БО 8 передбачено, що термін корисного використання нематеріального активу переглядають у кінці звітного року, якщо в наступному періоді очікують на зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигід. При цьому нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання в кінці кожного року також оцінюються на наявність ознак невизначеності обмеження строку їх корисного використання, і за відсутності згаданих ознак підприємство встановлює конкретний строк корисного використання таких нематактивів.
У § 104 МСБО 38 також передбачено, що період амортизації нематеріальних активів із визначеним строком корисної експлуатації слід переглядати, принаймні, на кінець кожного фінансового року. Якщо очікуваний строк корисної експлуатації активу відрізняється від попередніх оцінок, його слід змінити, і такі зміни обліковують як зміни в облікових оцінках.
Однак за § 109 МСБО 38 строк корисної експлуатації нематактиву з невизначеним строком слід переоцінювати в кожному періоді, щоб визначити, чи продовжують і надалі події та обставини підтверджувати оцінку «невизначеності» строку. Якщо вони не підтверджують її, визначають строк корисної експлуатації.
Зверніть увагу!
Пункт 26 П(С)БО 8 та § 88–96 МСБО 38 містять перелік чинників, які слід ураховувати підприємству під час визначення строку корисного використання нематактивів.
Наведемо їх у таблиці.
Таблиця
Визначення строку корисного використання (експлуатації) нематеріальних активів
згідно з П(С)БО та МСБО
п. 26 П(С)БО 8 |
§ 90 МСБО 38 |
Під час визначення строку корисного використання об'єкта нематеріальних активів слід ураховувати: |
Визначаючи строк корисної експлуатації нематеріального активу, слід брати до уваги багато чинників, зокрема: |
строки корисного використання подібних активів |
життєві цикли типових продуктів для активу та відкриту інформацію щодо оцінок строків корисної експлуатації подібних активів, що їх використовують у подібний спосіб |
моральний знос, що передбачається |
технічний, технологічний, комерційний та інші види зносу |
правові або інші подібні обмеження щодо строків його використання |
період контролю за активом і юридичні або подібні до них обмеження використання активу, такі як дати закінчення строку пов'язаних з ним угод про оренду |
очікуваний спосіб використання нематеріального активу підприємством |
очікуване використання активу суб'єктом господарювання та спроможність іншої групи управлінського персоналу ефективно управляти активом |
залежність строку корисного використання нематеріального активу від строку корисного використання інших активів підприємства |
залежність строку корисної експлуатації активу від строку корисної експлуатації інших активів суб'єкта господарювання |
— |
стабільність галузі, у якій функціонує актив, і зміни ринкового попиту на обсяг продуктів чи послуг від цього активу |
очікувані дії конкурентів або потенційних конкурентів |
|
рівень видатків на обслуговування, необхідного для отримання очікуваних майбутніх економічних вигід від активу, та здатність і намір суб'єкта господарювання досягти такого рівня |
Оформлення зміни строку корисного використання
У п. 25 П(С)БО 8 зазначено, що строк корисного використання нематеріальних активів підприємства встановлюють у розпорядчому акті (зазвичай наказі керівника. — З.К.) у разі визнання цього об’єкта активом (під час зарахування на баланс). Хоча для бухоблікових цілей цілком підійшло б зазначення цього строку лише в Акті введення в господарський оборот нематеріального активу. Скажімо, в Акті введення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № Н-1А-1) для цього відведено окрему графу 6. Одначе податкове законодавство говорить саме про встановлення строку корисного використання об’єкта в наказі по підприємству (пп. 145.1.2 ПКУ).
Отже, зміну строку корисного використання нематактиву (з невизначеного на визначений або збільшення чи зменшення попередньо встановленого строку) також слід відобразити в розпорядчому документі керівника — наказі про зміну строку корисного використання об’єктів нематеріальних активів.
Амортизація за новим строком корисного використання
Згідно з п. 31 П(С)БО 8, амортизацію нематеріального активу нараховують, виходячи з нового строку використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем змін.
Тобто зміну строку корисного використання визнають зміною облікової оцінки та застосовують до операцій перспективно (до майбутніх операцій), і коригування попередніх періодів не проводять. При цьому в п. 8 П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» передбачено включати наслідки зміни облікових оцінок до звіту про фінансові результати в тому періоді, у якому відбулася зміна (новий розмір амортизаційних відрахувань. — З.К.), а також у наступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди. Та, базуючись на П(С)БО 8, амортизацію, зважаючи на новий строк, треба розраховувати саме з наступного місяця після зміни. У місяці зміни — ще на підставі «старого» строку.
Водночас, відповідно до § 104 та 109 МСБО 38, зміну строку корисного використання нематактиву з визначеним і невизначеним строком корисної експлуатації також відображають як зміну в облікових оцінках за правилами, установленими у МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки». На підставі § 121 МСБО 38 суб’єкт господарювання розкриває у фінансовій звітності інформацію про характер і суму зміни облікової оцінки, яка суттєво впливає в поточному періоді чи, за очікуванням, суттєво впливатиме в наступних періодах. Зокрема розкриття такої інформації може бути результатом зміни оцінки строку корисної експлуатації нематеріальних активів.
На підставі §§36 та 38 МСБО 8 вплив зміни облікової оцінки визнають перспективно (зміна застосовується до операцій, інших подій або умов із дати зміни в оцінці), включаючи її до прибутку чи збитку:
- у періоді, коли відбулася зміна, якщо зміна впливає лише на цей період;
- у періоді, коли відбулася зміна, і в майбутніх періодах, якщо зміна впливає на них разом.
Тобто зміна строку корисної експлуатації активу, що амортизується, впливає на витрати на амортизацію за поточний період і за кожен наступний.
Строк корисного використання в обліку податку на прибуток
Нагадаємо!
У п. 145.1 ПКУ податковому обліку нематактивів приділено вкрай мало уваги, інакше кажучи — наявна прогалина в законодавстві. Тож за аналогією закону прийнято застосовувати правові норми, що регулюють подібні відносини, — облік основних засобів або/та правові норми бухстандартів1. Таким чином, аналогічний підхід щодо зміни строку амортизації діє для нематактивів.
1 Згідно з п. 5.3 ПКУ, інші терміни, що застосовуються в ПКУ та не визначаються ним, використовуються в значенні, установленому іншими законами (або підзаконними нормативними актами. — З.К.).
Керуючись пп. 145.1.2 ПКУ, строк корисного використання об’єкта нематактивів для податкового обліку встановлюють наказом по підприємству при визнанні цього об’єкта активом (під час зарахування на баланс). А тому зміну строку корисного використання об’єкта нематеріальних активів слід оформити в такій же формі, тобто зазначити новий строк у наказі про зміну строку корисного використання об’єктів нематеріальних активів. Але, на відміну від вимог бухгалтерських стандартів, строки дії права користування регламентовано для кожної групи нематеріальних активів у таблиці пп. 145.1.1 ПКУ. Тож, переглядаючи строк, зверніть увагу — він не може бути меншим за встановлений ПКУ. Якщо ж, відповідно до правовстановлюючого документа, строк дії права користування нематактивом не встановлено, то з метою податкового обліку такий строк становить 10 років безперервної експлуатації.
Оскільки в ПКУ немає окремого переліку чинників, які слід ураховувати під час визначення строку корисного використання нематактивів, діє перелік із пп. 145.1.3 ПКУ (тим паче що в ньому говориться узагальнено — «об’єкт» без конкретизації, об’єкт чого саме).
За аналогією до норми пп. 145.1.4 ПКУ, яка говорить про перегляд строку корисного використання основних засобів, строк корисного використання об’єкта нематактивів можна переглядати в разі зміни очікуваних економічних вигід від його використання або з періодичністю, запропонованою в бухстандартах.
Так само, як для основних засобів (абз. 2 пп. 145.1.4 ПКУ), амортизацію об’єкта нематактивів доцільно нараховувати, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання. Тобто коригування амортизації нематеріального активу, нарахованої в попередніх звітних (податкових) періодах, не проводять.
Приклад
Під час придбання виключного права інтелектуальної власності на комп’ютерну програму підприємство, що керується МСФЗ, кваліфікувало нематактив із невизначеним строком корисного використання (група 5). У бухгалтерському обліку амортизацію програми не проводили (§ 107 МСБО 38). А в податковому обліку з податку на прибуток строк користування встановлено в 10 років і проведено нарахування амортизації.
Через рік використання програми (на кінець 2012 фінансового року) з’явилися обставини, які дали змогу визначити строк корисного використання, — його встановлено на рівні 3-х років. Новий строк корисного використання зазначено в наказі про зміну строку корисного використання об’єкта нематеріальних активів.
Первісна вартість об’єкта нематактивів — 12000 грн.
Метод амортизації — прямолінійного списання.
Нараховано амортизацію об’єкта нематеріальних активів у податковому обліку станом на дату зменшення строку корисного використання — 1200 грн (12000 : 10 х 1).
Залишкова вартість комп’ютерної програми в податковому обліку на кінець періоду, у якому вирішено зменшити строк корисного використання об’єкта, — 10800 грн (12000 - 1200).
Амортизація комп’ютерної програми в новому розмірі починає нараховуватися з початку 2013 року та має проводитися ще впродовж двох років його використання (залишок строку корисного використання).
Сума щомісячної амортизації нематеріальних активів після перегляду строку корисного використання:
- у бухгалтерському обліку — 500 грн (12000 : 2 : 12);
- у податковому обліку — 450 грн (10800 : 2 : 12).
Зоряна КУРИЛЯК,
юрист,
податковий консультант, м. Львів