Аналіз застосовності даних НБУ про процентні ставки з метою трансфертного ціноутворення

Аналіз застосовності даних НБУ про процентні ставки з метою  трансфертного ціноутворення

Із метою дотримання норм трансфертного ціноутворення для багатьох платників податків актуальним є обґрунтування розміру процентної ставки за запозиченнями від нерезидентів, що потребує вибору джерела інформації про ринкові процентні ставки. За таких умов платники податків звертаються із запитанням: чи можна вважати дані НБУ про процентні ставки достатніми для обґрунтування розміру витрат за залученими коштами у формі позик і міжбанківських депозитів? Оскільки щодо цього наразі немає офіційних роз’яснень податкових органів, проведемо аналіз застосовності даних НБУ з метою трансфертного ціноутворення

Основні принципи зіставлення комерційних і фінансових умов операцій

Із метою обґрунтування розміру процентної ставки в контрольованих операціях із нарахування процентів за залученими коштами платники податків звертають увагу на матеріали НБУ, розміщені на офіційному веб-сайті.

Суб’єкти контролю за трансфертним ціноутворенням одностайні щодо переваг використання інформаційних матеріалів НБУ, оскільки дані:

• мають офіційний статус;
• подані на основі інформації про фактично здійснені операції суб’єктів господарювання;
• мають високу ступінь надійності й коректності;
• регулярно публікуються;
• перебувають у вільному доступі.

Водночас запитання застосовності інформаційних матеріалів НБУ з метою трансфертного ціноутворення постає в площині повноти розкриття такої публічної інформації з точки зору можливості її комплексного порівняння з істотними умовами контрольованої операції. Так, згідно із пп. 39.2.2.1 ПКУ, контрольовані операції платника податків можна визнати зіставними з неконтрольованими, якщо немає особливих відмінностей між такими операціями, що впливають на фінрезультат під час застосування методу трансфертного ціноутворення, або в разі, якщо такі відмінності може бути усунено проведенням коригувань.

Із метою визначення зіставності комерційних і/або фінансових умов операцій між непов’язаними особами з умовами контрольованої операції за наявності в сторін операції договорів позики в ст. 39 ПКУ в редакції до 1 січня 2015 року вказувалося: слід ураховувати такі умови операцій, як: платоспроможність отримувача позики, характер забезпечення, строк позики, валюта й інші умови, що впливають на розмір процентної ставки.

Чинна редакція ст. 39 ПКУ не містить вичерпного переліку критеріїв зіставлення договорів позики. У зазначеному випадку слід звернутися до пп. 39.2.2.2 ПКУ, де наведено елементи аналізу умов контрольованої й неконтрольованої операцій, зокрема функціональний аналіз. Він передбачає зіставлення таких елементів контрольованої та неконтрольованої операцій, як: функції, що виконуються сторонами операції, активи, які ними використовуються, умови розподілу між сторонами операції ризиків і вигід. Ризики сторін є ключовими умовами, що характеризують операції з нарахування процентів за залученими коштами. Аналіз ризиків, ураховуючи їх перелік у пп. 39.2.2.3  ПКУ, передбачає врахування конкретних умов під час зіставлення контрольованих і неконтрольованих операцій:

• кредитний ризик — зіставлення платоспроможності (кредитного рейтингу) позичальників/боргових інструментів, порівняння характеру забезпечення за позиками;
• ризик зміни процентних ставок — урахування строку позик (строк до погашення) і характеру процентних ставок за ними (фіксовані чи плаваючі);
• ризик, пов’язаний зі зміною офіційного курсу гривні до іноземної валюти, установленого НБУ, — урахування валюти позик, що зіставляються;
• ризик ліквідності — аналіз прав/вимог дострокового погашення за позиками.

Водночас у більшості випадків дані про процентні ставки в інформаційних матеріалах НБУ не містять достатньої інформації про ризики сторін операції у зв’язку з агрегованим форматом даних. Тому такі дані не дозволяють дійти висновку щодо зіставності даних з умовами контрольованої операції.

Виходячи із формату даних НБУ про процентні ставки можна визначити два типових обмеження щодо їх використання з метою трансфертного ціноутворення:

1) відсутність інформації про міру кредитного ризику в операціях;

2) відсутність інформації про пов’язаність сторін операції.

Відсутність інформації про міру кредитного ризику в операціях проявляється у відсутності подання даних НБУ в розрізі кредитних рейтингів позичальників/депозитних установ (наприклад, рейтинги, присвоєні вповноваженими рейтинговими агентствами в Україні, рейтинги міжнародних агентств, оцінки яких офіційно визнаються в Україні). Відсутність такої деталізації є істотним обмеженням під час побудови ринкового діапазону процентних ставок, оскільки рівень кредитоспроможності позичальника прямо впливає на рівень процентної ставки за його запозиченнями.

Також формат представлення даних в інформаційних матеріалах НБУ не містить інформації про незалежність осіб, які здійснюють операції із залучення/розміщення коштів на умовах платності. Таким чином, не можна говорити, що операції, за якими представлена процентна ставка, були проведені з дотриманням принципу «витягнутої руки», передбаченого ст. 39 ПКУ.

Окрім типових обмежень щодо використання даних НБУ з метою трансфертного ціноутворення, окремі інформаційні матеріали держрегулятора мають свою індивідуальну специфіку щодо використання, яку ми наведемо  далі.

Аналіз можливості використання окремих інформаційних матеріалів НБУ

Аналіз специфіки окремих інформаційних матеріалів НБУ про процентні ставки з метою трансфертного ціноутворення наведемо в розрізі окремих публікацій.

Облікова ставка НБУ

Джерело: сайт НБУ

Згідно з постановою Правління НБУ «Про затвердження Положення про процентну політику Національного банку України» від 18.08.2004 р. № 389, облікова ставка НБУ є монетарним інструментом, за допомогою якого Нацбанк установлює для суб’єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучення й розміщення коштів. Облікова ставка НБУ є індикатором ставок для активних і пасивних операцій НБУ та первинно сама по собі не є фактичною ставкою кредитування, а тому не може бути використана як ринкова процентна ставка з метою трансфертного ціноутворення.

Вартість кредитів за даними статистичної звітності банків України

Джерело: сайт НБУ

Така інформація важлива, оскільки наведена з урахуванням окремих днів, що необхідно з точки зору врахування ринкової кон’юнктури. Однак використання таких публікацій обмежене з огляду на таке:

• подання агрегованих даних за позичальниками без розподілу за кредитоспроможністю;
• відсутність даних про наявність і характер забезпечення за кредитами (наприклад, нерухомість, порука тощо);
• згідно із критерієм строку, кредити розділено на групи «Короткострокові» та «Довгострокові», однак у межах групи відсутнє більш деталізоване розділення залежно від строків погашення кредитів, що суттєво впливає на застосовність середньозваженої процентної ставки. Необхідність такої деталізації за строками особливо важлива, якщо в розрахунку середньозваженої процентної ставки беруть участь валюти, які характеризуються різними темпами знецінення, наприклад, гривня відносно долара США;
• відповідно до критерію валюти, вона поділяється на національну й іноземну. Проте в межах іноземної валюти немає диференціації за валютами, характер знецінення/укріплення яких може відрізнятися, що безпосередньо впливає на процентну ставку.

Вартість строкових депозитів за даними статистичної звітності банків України

Джерело: сайт НБУ

Як і в попередньому випадку, використання таких даних обмежене з огляду на таке:

• відсутність диференціації процентної ставки залежно від кредитоспроможності банків;
• за критерієм строку депозити розподілено на групи «Короткострокові» та «Довгострокові», однак, як було згадано вище, така агрегація в межах групи суттєво впливає на розмір процентної ставки залежно від фактичної кількості днів конкретного депозиту, що особливо актуально для запозичень у гривні;
• за критерієм валюти вона поділяється на національну й іноземну, проте в межах іноземної валюти немає розділення на долар США, євро чи інші валюти, у яких може бути залучено кошти за контрольованою операцією.

Таким чином, використання наведених вище публікацій також є обмеженим.

Процентні ставки за новими кредитами в іноземній валюті нефінансовим корпораціям у розрізі строків погашення та валют

Джерело: сайт НБУ

Використання цих даних обмежене з огляду на таке:

• подання агрегованих даних про позичальників без розподілу за кредитоспроможністю;
• відсутність даних щодо характеру забезпечення за кредитами;
• відсутнє розкриття інформації в розрізі днів, що обмежує можливості  врахування ринкової кон’юнктури фінансового ринку.

Таким чином, використання таких публікацій із метою трансфертного ціноутворення також виявляється обмеженим.

Процентні ставки за новими кредитами нефінансовим корпораціям  за видами економічної діяльності й видами валют

Джерело: сайт НБУ

Наведені дані є деталізованими за місяцями для кредитів у вигляді овердрафтів у гривні. Однак, як і в попередньому випадку, їх використання обмежене через:

• подання агрегованих даних за позичальниками без поділу їх за кредитоспроможністю;
• відсутність даних щодо характеру забезпечення за кредитами;
• відсутність розкриття інформації в розрізі днів.

Процентні ставки за новими кредитами іншим депозитним корпораціям-резидентам

Джерело: сайт НБУ

У цьому випадку обмеження полягають у такому:

• частина інформації подана в розрізі валют — гривня чи іноземна валюта, проте без розподілу за строками, що не дає можливості застосувати середньозважену процентну ставку;
• частина інформації деталізована в розрізі строків погашення до одного року, але відсутня інформація про розподілення залежно від валюти кредиту;
• дані подані в агрегованому виді за позичальниками без диференціації за кредитоспроможністю;
• відсутні дані про характер забезпечення за кредитами.

Таким чином, використання таких публікацій із метою контролю за трансфертним ціноутворенням у банківській сфері є суттєво обмеженим. Аналогічні твердження справедливі й щодо публікацій по міжбанківських депозитах.

Процентні ставки за активними й пасивними операціями НБУ, результати проведення операцій НБУ з регулювання ліквідності банків

Джерело: сайт НБУ

Джерело: сайт НБУ

Процентні ставки за депозитними сертифікатами «овернайт» і за кількісним тендером розміщення депозитних сертифікатів НБУ мають обмежене застосування, оскільки позичальником у цьому випадку виступає Національний банк України. Характер забезпечення в таких операціях і специфіка кредитоспроможності державного регулятора, а також мета проведення таких операцій не можуть бути аналогами для українських комерційних установ. Тому використання таких процентних ставок суттєво обмежено з метою визначення ринкової процентної ставки іншими суб’єктами господарювання.

Процентні ставки НБУ за кредитами «овернайт», за кількісним тендером із рефінансування банків і середньозважена процентна ставка за тендерами із підтримання ліквідності банків мають обмежене застосування через такі фактори:

• метою такої операції є не отримання прибутку, а регулювання ліквідності комерційних банків, проведення грошово-кредитної політики НБУ;
• відсутня інформація про кредитоспроможність позичальників у випадку бланкових кредитів, а для інших кредитів — про кредитоспроможність позичальника й забезпечення за кредитами.

Отже, такі операції НБУ мають на меті регулювання ліквідності банків, а також виконання НБУ функції кредитора останньої інстанції з урахуванням ситуації на грошово-кредитному ринку, тому використання процентних ставок за такими операціями суттєво обмежено з метою контролю за трансфертним ціноутворенням.

Висновки та рекомендації

Ґрунтуючись на наведеному вище аналізі, слід зауважити: використання інформаційних матеріалів Нацбанку для визначення ринкового рівня процентних ставок із метою  трансфертного ціноутворення має низку суттєвих обмежень.

У випадку відсутності внутрішніх зіставних неконтрольованих операцій платників податків виходячи із міжнародного досвіду доречним буде обґрунтування процентних ставок за залученими коштами шляхом аналізу дохідності до погашення цінних паперів, базуючись на інформації про укладені угоди на вітчизняних фондових біржах, виходячи із даних інформаційно-аналітичних агентств або інформації про укладені угоди з кредитування зі спеціалізованих баз даних. Доступ до таких баз даних є платним, однак він дозволяє провести пошук операцій, що максимально відповідають заданим критеріям зіставності, урахувати всі істотно ризики сторін операції, що впливають на ціноутворення, а отже, достовірно визначити ринковий діапазон процентних ставок щодо контрольованої операції.

Чинне законодавство щодо трансфертного ціноутворення не містить посилань на використання конкретних джерел інформації, як і не визначає безпосереднього формату подання даних. Водночас пп. 39.5.3.1 ПКУ визначає: платник податків може використовувати будь-які джерела інформації, що є загальнодоступними й надають інформацію про зіставні операції та пов’язаних осіб.

Податкові органи в Україні ще не висловили офіційної позиції щодо ступеня використання спеціалізованих баз даних для цілей трансфертного ціноутворення. Водночас, зважаючи на неофіційну позицію податкових органів, використання баз даних інформаційно-аналітичних агентств є прийнятним, а формат надання даних — довільним, проте таким, який би повністю розкрив умови неконтрольованих операцій.

Тож вибір джерела інформації з метою трансфертного ціноутворення має проводитися платником податків на підставі індивідуального підходу для кожної окремої позики чи депозиту, з урахуванням усіх суттєвих умов контрольованої й неконтрольованої операцій із метою забезпечення максимального рівня їх зіставності й, як результат, — подальшого формування послідовної, стійкої й аргументованої позиції під час діалогу між платниками податків і податковими органами.