Ремонт приватного житла за бюджетні кошти: чи законно та чи доцільно

Ремонт приватного житла за бюджетні кошти: чи законно та чи доцільно

«Не буває жодних державних грошей, є лише гроші платників податків».
Маргарет Тетчер

Дуже часто звучать обурення громадян щодо непрозорого й упередженого використання бюджетних коштів на ремонт багатоповерхівок, у яких усі квартири приватизовано. Їх можна зрозуміти, адже фактично йдеться про ремонт приватного житла громадян, і при цьому об’єкти ремонту нерідко обираються за нікому невідомими критеріями. До того ж одним дають гроші на ремонт мало не щороку, іншим ― ні, а чому, ніхто не пояснює.

Суть проблеми

На перший погляд може здатися, що ремонт багатоповерхівок ― це позитивне явище. Хіба не може наша «багата» держава, влада якої ще місяць тому говорила про те, що країні загрожує «дефолт», собі це дозволити?

Однак аналіз ситуації, зокрема, у містах районного значення (а подекуди — і в обласних) свідчить: міські ради затвердили такі бюджетні програми на 2015 рік, приміром, як «Програма капітальних ремонтів житлового фонду міста». Водночас до переліку об’єктів житлового фонду, на ремонт яких виділяє кошти місцева рада, потрапляють і багатоквартирні будинки з приватизованими квартирами.

Ремонти житлового фонду зазвичай уключають: ремонт покрівлі, внутрішніх систем електропостачання, водовідводів, капремонт ліфтів, опорядження й капремонт фасадів, капремонт панельних стиків, балконів.

Однак виділення коштів на ремонти здійснюється непрозоро (хоча частенько навіть конкурси проводять, але суто формально). Та й проведення капремонтів ― це «ласий шматок» для нечистих на руку посадовців і відповідальних виконавців бюджетних програм. Тому й вимальовуються негативні нюанси при виділенні коштів із місцевих бюджетів на капремонт багатоповерхівок.

Перший аспект — діє стара система «відкатів» при капремонтах, яка прижилася ще за радянських часів і нині теж процвітає (тільки відсоток змінюється — 10%, 15%, 20%, а то й більше). Немає сумніву, що серед депутатів місцевих рад, мерів і посадовців місцевого самоврядування є порядні й чесні люди, але, на жаль, їх не більшість. Тому бюджетні кошти на проведення капремонтів житлового фонду часто виділяються «потрібним» людям і довіреним виконавцям бюджетних програм.

Якщо переглянути перелік об’єктів капітального ремонту, включених до програми проведення ремонту житлового фонду, побачимо, що відповідальним виконавцем, як правило, виступає одне й те саме комунальне підприємство, а кошти на одні об’єкти виділяють майже щороку, а на інші — узагалі не виділяють. Тож справедливості тут годі й шукати. Дивуються й мешканці багатоповерхівок, які не розуміють, чому в їхньому будинку 5 поверхів відремонтували двічі протягом двох років, а інші 4 поверхи не ремонтують. Отже, про які економію й раціональне використання бюджетних коштів можна мовити в цьому випадку!

Другий аспект — капремонт житлового фонду став заїждженою темою для передвиборчих програм кандидатів у народні депутати, депутати місцевих рад і в мери. Адже якщо перед початком виборчої кампанії відремонтувати житлову багатоповерхівку, то всі її мешканці поповнять електорат кандидата. А для тих, хто був обраний на попередніх виборах і знову хоче стати народним обранцем, це зробити ще простіше. Оскільки місцеві вибори не за горами, ця тема нині стає актуальною. Досить цікава стаття «Виборчий бюджет–2015» щодо капремонту житлового фонду була опублікована у Віснику громадської організації «ЗЕОН».

На жаль, кандидати в депутати місцевих рад і мери ще на старті передвиборчої кампанії забувають, що їх обрання — це волевиявлення народу, й обирають їх для того, щоб вони виконували волю народу (чи забезпечували інтереси територіальної громади), а не збагачувалися й задовольняли насамперед власні інтереси. А реалії такі, що кандидати доволі часто дають обіцянки й використовують для власного піару саме можливості й кошти місцевих бюджетів.

Тому нагадаємо: звідки беруться бюджетні кошти, які виділяють, у тому числі й на капітальні ремонти, реконструкцію, модернізацію житлових багатоповерхівок?

Бюджетні кошти — природа й суть

Бюджетні кошти (кошти бюджету) — це належні згідно із законодавством надходження бюджету й витрати бюджету (п. 11 ч. 1 ст. 2 БКУ). Але таке сухе формулювання не розкриває повністю суть і визначення бюджетних коштів.

Говорячи простою мовою — це кошти, сплачені до бюджету у вигляді податків і зборів громадянами, підприємствами, підприємцями. А на що будуть спрямовані такі кошти, визначають у державному та місцевих бюджетах на наступний рік, які затверджують, відповідно, Верховна Рада та місцеві ради.

Хто вирішує, на що витрачатимуться бюджетні кошти?

На які цілі витрачатимуться бюджетні кошти (бюджетні призначення й асигнування), визначають у законі про Державний бюджет України та рішення про місцеві бюджети на бюджетний рік (ст. 23 БКУ). Закон про Держбюджет ухвалює Верховна Рада, а рішення про місцевий бюджет ― відповідна місцева рада.

Саме обрані нами депутати місцевих рад (в інтересах громади) визначають, скільки бюджетних коштів у бюджетному році піде на освіту, культуру, охорону здоров’я, капремонт житлового фонду, ремонт доріг, вуличне освітлення, оздоровлення дітей та інші потреби громади.

Проведімо аналогію з доходами й витратами пересічного громадянина. Якщо, скажімо, ми отримуємо зарплату, то відразу плануємо, що ми можемо собі на неї дозволити в першу чергу: оплатити комунальні послуги, відкласти на продукти й інші повсякденні речі чи купити дорогу побутову техніку та поїхати на відпочинок, зекономивши на інших витратах. Те саме має відбуватися й на державному та місцевому рівнях, і передусім видатки з бюджету мають забезпечувати фінансування соціальної сфери. А якщо вже говорити про ремонти й утримання інших об’єктів, то, мабуть, це мають бути дороги, вуличне освітлення, парки й інші блага, якими користуються всі мешканці, а не мешканці окремих багатоповерхівок. А мер і депутати місцевих рад мають керуватися саме інтересами громади, а не власними.

Тому нині громадянам саме час замислитися, кого вони обиратимуть у місцеві ради, і поставити собі запитання: чи може людина, яка висунула свою кандидатуру в депутати, представляти інтереси пересічного громадянина, а не лобіювати власні? Адже народних депутатів ми вже обрали рік тому, і тепер виникає запитання: що ж із ними сталося за такий короткий період: вони сильно змінилися чи ми самі себе дозволили обдурити?

Чи є законні підстави для витрачання бюджетних коштів на ремонт приватних багатоповерхівок

Закон про Державний бюджет на 2015 рік узагалі не передбачає можливості витрачати бюджетні кошти на ремонт приватних багатоповерхівок.

Кошти місцевого бюджету можуть спрямовуватися на капітальний ремонт і реконструкцію об’єктів соціально-культурної сфери та житлово-комунального господарства (ч. 2 ст. 71 БКУ).

Із місцевих бюджетів усіх рівнів, згідно із п.п. 5 і 13 ч. 1 ст. 91 БКУ, можуть здійснюватися видатки, зокрема, на:

місцеві програми житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;

заходи у сфері житлово-комунального господарства з будівництва та реконструкції водопровідних і каналізаційних очисних споруд, доочищення питної води;

модернізацію систем теплопостачання;

заміну природного газу альтернативними видами палива;

модернізацію та ремонт ліфтового господарства;

реконструкцію та ремонту житлових будинків (логічно, що такі будинки (чи їхня частка) мають перебувати у власності територіальної громади чи  належати соціально незахищеним категоріям громадян);

оснащення житлового фонду будинковими засобами обліку енергоносіїв і споживання води;

програми капітального ремонту, реконструкції, будівництва мереж зовнішнього освітлення вулиць, капітального ремонту гуртожитків, що передаються у власність територіальних громад;

провадження енергозберігаючих технологій.

Як саме витрачати кошти місцевого бюджету, визначають відповідні місцеві ради, приймаючи рішення про місцевий бюджет. Водночас до власних повноважень сільських, селищних і міських рад за Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР (далі ― Закон № 280) належать:

виконання чи делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації функцій замовника на будівництво, реконструкцію та ремонт житла, інших об’єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності (пп. 2 п. «а» ч. 1 ст. 31);

проведення капітального ремонту житла для окремих соціально незахищених категорій громадян: інвалідам, ветеранам війни та праці, сім’ям загиблих (померлих або визнаних такими, що пропали безвісти) військовослужбовців, військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, інвалідам із дитинства, багатодітним сім’ям (пп. 2 п. «а» ч. 1 ст. 34);

сприяння створенню об’єднань співвласників багатоквартирних будинків відповідно до затверджених місцевою радою програм (пп. 3 п. «а» ч. 1 ст. 30).

Тож, чи можна на капітальний ремонт житлових будинків із приватизованими квартирами  спрямовувати бюджетні кошти?

Нещодавно Мінрегіонбуд у листі від 29.07.2015 р. № 8/9-2218-15 дійшов висновку на підставі ч. 7 ст. 10 Закону про приватизацію, що колишні власники (держава й територіальні громади), які володіли багатоквартирними будинками до моменту приватизації, зобов’язані брати участь у фінансуванні їх ремонту та сприяти організації його проведення. Тож, на його думку, органи місцевого самоврядування й надалі можуть (і мають) брати участь у фінансуванні капітального ремонту будинків згідно з прийнятими відповідними програмами. Однак із чинних нормативно-правових актів такий висновок не напрошується.

По-перше, не варто забувати, що капітальні видатки, у тому числі на капітальний ремонт житлових будинків, здійснюються за рахунок бюджету розвитку місцевих бюджетів. А види надходжень, які зараховуються до нього, визначено ч. 1 ст. 71 БКУ. Тож місцевим радам потрібно вибирати: провести  за отримані бюджетні кошти капітальний ремонт і реконструкцію шкіл, лікарень чи витратити їх на капітальний ремонт приватизованої багатоповерхівки?

По-друге,  на виконання ч. 7 ст. 10 Закону про приватизацію було розроблено й затверджено постановою КМУ від 08.10.1992 р. № 572 Порядок  участі в організації та фінансуванні ремонту приватизованих житлових будинків їх колишніх власників (далі ― Порядок № 572). Так, якщо в будинку приватизовано не всі квартири, то при проведенні першого після приватизації будинку ремонту колишній власник будинку (приміром, територіальна громада) зобов’язаний узяти часткову участь у фінансуванні вартості ремонту приватизованої квартири, а ремонт неприватизованої частини будинку фінансується його колишнім власником у повному обсязі (п.п. 4 і 5 Порядку № 572). Цей документ досить старий, але залишається чинним і нині. Утім зважаючи на те, що місцеві ради включають до програм ремонту житлового фонду ремонт приватизованих багатоповерхівок, на нього ніхто й раніше не звертав увагу. Що ж у свіжій нормативці?

По-третє, кожен співвласник несе зобов’язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного й капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (ч. 2 ст. 7 і п. 5 ч. 2 ст. 10 Закону  України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 р.  № 417-VIII, далі ― Закон № 417). Тож якщо частки власності територіальної громади чи держави в багатоповерхівці немає, обов’язку її ремонтувати теж немає.

Отже, сільські, селищні та міські ради не зобов’язані здійснювати ремонт у приватних багатоповерхівках або співфінансувати проведення ремонтів (якщо територіальній громаді не належить частка в них).

Беручи до уваги сказане вище, законних підстав для виділення коштів місцевого бюджету на ремонт приватного житла немає. Винятком є лише капітальні ремонти житла соціально незахищених категорій громадян і ремонт багатоповерхівок (у яких частка власності належить територіальним громадам), але рішення про виділення бюджетних коштів із цією метою приймають місцеві ради.

Оскільки держава та місцеві органи самоврядування зацікавлені в розвитку ОСББ, вони розроблюють і затверджують державні та місцеві програми сприяння, якими сьогодні можуть скористатися ОСББ.

Капремонту багатоповерхівок, які утворили ОСББ, ― зелене світло!

Слід зазначити, що співвласники (власники квартир і нежитлових приміщень) багатоквартирного будинку зобов’язані забезпечувати технічне обслуговування та за потреби — проведення поточного й капітального ремонтів спільного майна багатоквартирного будинку (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 417).

Оскільки створення ОСББ ― найоптимальніша форма управління спільним майном у багатоквартирному будинку, держава створює умови для стимулювання та всебічного сприяння створенню ОСББ. Зважаючи на те, що держава й місцеві ради надають допомогу саме багатоповерхівкам, у яких створено ОСББ, варто скористатися цією нагодою.

Для тих мешканців багатоповерхівок, які ще не утворили ОСББ, це має стати стимулом для створення таких об’єднань. Просто порахуйте, скільки ви сплатили ЖЕКу протягом останнього року, п’яти, десяти років ― сума буде кругленька. Тож куди пішли ці кошти?

А ось створивши ОСББ, мешканці багатоповерхівки можуть брати  участь у вирішенні питань з утримання й експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання й опалення, вивезення побутових відходів (ч. 1 ст. 22 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. № 2866-III, далі ― Закон № 2866).

Так, ОСББ за рішенням загальних зборів має право:

задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення;

визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, із якими всі співвласники укладають відповідні договори;

виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Самостійне забезпечення об’єднанням утримання й експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку можуть здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення фізичних і юридичних осіб на підставі укладених договорів. Тому співвласники багатоповерхівки, які утворили ОСББ, мають змогу вибрати виконавців житлово-комунальних послуг, ураховуючи вартість таких послуг, і вимагати надання їх належної якості.

Певна річ, що однією із проблем, якої побоюються всі мешканці багатоповерхівок, є те, що вони вимушені самотужки (за власний кошт) здійснювати ремонт будинку, щоб привести його в належний стан, а коли будинку вже 20 і більше років, то це великі кошти. Однак ця проблема частково вирішується саме для мешканців багатоповерхівок, які створили ОСББ. Адже, щоб їм допомогти, запроваджено низку заходів на державному та місцевому рівнях.

Зауважимо: кошти ОСББ уключають і кошти державного та/або місцевого бюджетів, отримані на умовах спільного фінансування для утримання, реконструкції, реставрації, проведення поточного й капітального ремонтів, технічного переоснащення багатоквартирних будинків (абз. 9 ч. 1 ст. 21 Закону № 2866). А серед повноважень сільських, селищних і міських рад ― сприяння створенню ОСББ. Тому в багатьох селах, селищах і містах нині діють програми сприяння створенню ОСББ, які передбачають співфінансування місцевих бюджетів під час проведення капітальних ремонтів багатоповерхівок, у яких створено ОСББ.

Держава надає підтримку ОСББ також у вигляді часткової компенсації кредитів, узятих на придбання енергозберігаючого обладнання та матеріалів, а місцеві програми з енергозбереження в деяких регіонах забезпечують іще й часткове відшкодування відсотків за кредитами. Детально про це ми розповідали в статті «Державна підтримка населенню та ОСББ за програмами енергозбереження».

На інформаційному порталі для співвласників багатоквартирних будинків Ви знайдете більше інформації щодо:

• вибору форми управління багатоквартирним будинком;
• оформлення договірних відносин із постачальниками послуг;
• отримання державної підтримки на здійснення енергоефективних заходів;
• створення й організації діяльності ОСББ.