Усі вже звикли, що одним із «бастіонів» захисту платника податків є індивідуальна податкова консультація (далі — індивідуальна консультація). Принаймні, кожен хоча б раз чув, що тільки-но таку б роздобути й діяти за її приписами — і жодна перевірка не страшна. Це — такий собі щит, захисник, рятівник. Та чи справді це так і чи варто дослухатися до порад бухгалтерських видань й аудиторських фірм обзавестись індивідуальною консультацією?..

Статус індивідуальної консультації

Згідно з пп. 14.1.172 ПКУ, податкова консультація — допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання певної норми закону чи нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків або зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Контролюючі органи надають безоплатно за зверненням платників податків консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства (п. 52.1 ПКУ). А в п. 53.3 ПКУ зазначено, що індивідуальна консультація в письмовій або електронній формі є правовим актом індивідуальної дії, який можна оскаржити в суді.

На замітку

Оскарження податкової консультації може здійснюватися в окружному адміністративному суді. Позовну заяву може бути подано до суду в 6-місячний строк, який обчислюється із дня, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод або інтересів (підкатегорія 135.05 системи «ЗІР»).

Щоправда, маємо вас застерегти: на практиці, звернувшись до суду за визнанням протиправною та скасовуванням індивідуальної податкової консультації, ви можете зіштовхнутися із «цікавою» позицією служителів Феміди. Так, часом суди відмовляють у задоволенні позову на тій підставі, що податкова консультація не є нормативно-правовим актом.

Ось, наприклад, Вищий адміністративний суд України неодноразово (див. ухвали від 17.03.2015 р. у справі № 802/1188/14-а (К/800/35951/14), від 25.06.2015 р. у справі № 2а-4509/11/1070 (К/9991/31758/12), від 07.12.2015 р. у справі № 2а-0470/11668/12 (К/800/66426/13)) зауважував: ПКУ як підстави для визнання недійсною податкової консультації чітко визначає суперечність такої консультації нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Водночас податкові консультації не мають сили нормативно-правового акта, а тому не можуть конкурувати з іншими рішеннями (нормативно-правовими актами чи правовими актами індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень, оскільки за юридичною природою є відмінними від останніх. Окрім того, як зауважує ВАСУ, індивідуальні податкові консультації:

  • не породжують для платників податків настання будь-яких юридичних наслідків;
  • не впливають на їхні права й обов'язки;
  • не є обов'язковими для виконання.

Інакше кажучи, ви маєте бути готовими ось до чого: у деяких рішеннях судів ви можете натрапити на думку (підкріплену щойно наведеними аргументами), що, мовляв, індивідуальні податкові консультації не підпадають під предмет адміністративного позову.

При цьому будьмо справедливими: протягом останніх років подібних ухвал-відмов поменшало. Ба більше: трапляються рішення, у яких суди відкрито не погоджуються з озвученими вище тезами, якими часто-густо користуються податківці.

Так, приміром, Львівський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 19.07.016 р. у справі № 876/12997/13 спробував контраргументувати подібні твердження посиланням на ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з котрою до адміністративних судів можуть бути оскаржені БУДЬ-ЯКІ рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, окрім випадків, коли щодо таких рішень, дій або бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Резюмуємо: судова практика стосовно цього питання неоднозначна та суперечлива. Проте головне — суди не визнають індивідуальну консультацію юридичним документом, бо вона необов’язкова для платника податків, якому надана.

Утім якщо платник діятиме згідно з наданою йому індивідуальною консультацією, то ПКУ звільняє його від відповідальності. У тому числі й у разі коли в майбутньому така консультація буде змінена чи скасована (п. 53.1 ПКУ).

Тож, у разі якщо ви отримали «потрібне» роз’яснення від контролерів, начебто, можна зітхнути з полегшенням. Та не кваптеся, спочатку з’ясуймо, що таке відповідальність, від якої нас звільняють?

Керуючись п. 111.1 ПКУ, відповідальність може бути: фінансовою, адміністративною та кримінальною.

Фінансова відповідальність за порушення законів із питань оподаткування й іншого законодавства застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) і/або пені (п. 111.2 ПКУ).

Адміністративна та кримінальна відповідальності застосовуються до посадових осіб платників податків (юросіб), які в такому аспекті не є платниками податку, чи до фізосіб — платників податків.

Проте — жодного слова про звільнення від сплати донарахованого податку!

Ситуація

Скажімо, платник діяв відповідно до отриманої індивідуальної консультації. Однак під час перевірки ревізори Податкової не погодилися з висновками індивідуальної консультації та донарахували податкові зобов’язання. Так от, донараховані податкові зобов’язання в поняття «відповідальність» не вписуються. Тож виходить, що індивідуальна консультація від сплати донарахованого податку не звільняє.

Строк дії індивідуальної консультації

Податкова консультація може застосовуватися із дня її надання та втрачає дію, якщо надалі буде змінена чи скасована.

Водночас, як зазначено в листах ДПАУ від 21.01.2011 р. № 1600/7/10-1017/220 (даліЛист № 1600) та ДФСУ від 06.11.2015 р. № 23771/6/99-99-10-03-02-15, згідно з аналізом норм законодавства, консультації вважаються такими, що змінені та/або скасовані:

  • із втратою чинності нормою закону чи іншого акта, допомогу в практичному використанні якої надано;
  • із набранням законної сили рішенням суду, яким визнано недійсною таку консультацію;
  • якщо така консультація відкликана та/або змінена листом контролюючого органу, яким вона надавалась.

Узагальнююча й індивідуальна податкові консультації: що головніше

У п. 53.1 ПКУ мовиться про звільнення від відповідальності платника, який діяв на підставі індивідуальної й узагальнюючої податкових консультацій. Проте ПКУ не встановлює, яка з них має більшу юридичну силу.

Що ж робити, коли висновки за цими документами різні та платник постає перед дилемою, якому з двох надати перевагу?

За таких обставин варто згадати принцип презумпції правомірності рішень платника податку (пп. 4.1.4 ПКУ), де за наявності двох різних точок зору, викладених у нормативно-правовому акті, платник податків може використовувати будь-яку з них.

Щоправда, як ми вже з’ясували, індивідуальні податкові консультації не є нормативно-правовими актами. Однак, на нашу думку, загальною логікою такого принципу можна керуватися й у нашій ситуації. Особливо, зважаючи на те що п. 53.1 ПКУ, не містячи спеціальних застережень щодо цього, фактично надає вибір платнику податків і звільняє його від відповідальності незалежно від того, якою податковою консультацією він скористався — узагальнюючою чи податковою.

Процедура отримання індивідуальної консультації

Куди подавати запит на отримання індивідуальної консультації?

Зі змісту п. 52.4 ПКУ та роз’яснення контролерів, розміщеного в підкатегорії 135.05 системи «ЗІР», випливає, що індивідуальні податкові консультації надаються:

  • ДПІ — в усній формі;
  • ДФС, Головними управліннями ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіональним головним управлінням ДФС — Центральним офісом з обслуговування великих платників — у письмовій або електронній  формі.

  Нині можливості отримання платниками податків податкової консультації в електронній формі немає, оскільки необхідне програмне забезпечення досі не розроблене та не запроваджене (підкатегорія 135.05 системи «ЗІР»).

Зверніть увагу

Стосовно цього питання відсутня субординація: платник може подавати запит контролюючому органу будь-якого рівня.

У якій формі подавати запит?

Спеціальної форми законодавство не встановлює. Зважаючи на зміст п. 52.3 ПКУ, яким передбачені усна, письмова й електронна форми консультацій, доходимо логічного висновку, що запит на їх отримання може бути здійснений в аналогічній формі.

Усну — одразу відкидаємо. Адже в разі отримання консультації в такій формі доказів щодо сказаного контролерами в підприємства не буде.

Можливість надіслати запит на отримання індивідуальної податкової консультації в електронній формі поки існує лише на папері, отже, цей варіант теж не розглядаємо.

Лишається тільки письмова форма. Повторімося — форма (бланк) запиту нормативними документами не встановлена. Тому заявник вибирає формат самостійно.

Проте, зважаючи на логіку, визначимо головні моменти, які повинні фігурувати в запиті:

  • назва, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для суб’єктів господарювання) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), місцезнаходження заявника;
  • прохання надати індивідуальну податкову консультацію;
  • суть питання: важливо описати проблемну ситуацію з посиланнями на норми законодавства та чітко викласти питання, які потребують відповіді;
  • підпис заявника (посадової особи юридичної особи чи платника — фізичної особи).

Запит доцільно оформити у вигляді листа. Якщо є — на фірмовому бланку.

Печаткою лист не завіряється. Тому печатку ставити необов’язково, навіть якщо вона наявна. Проте, беручи до уваги нашу ментальність і традицію, печатка ніколи не завадить.

Письмовий запит надсилається до контролюючого органу рекомендованим листом із повідомленням про вручення або ж надається особисто відповідальною вповноваженою особою заявника до канцелярії контролюючого органу. В останньому випадку слід мати 2 примірники запиту: один — лишається в канцелярії; на другому — ставиться відмітка про отримання запиту.

Зразок запиту

вих. № 32                                                                                                                      Головне управління ДФС
від 09.09.2016 р.                                                                                                           у Полтавській області
                                                                                                                                       36014, м. Полтава, вул. Європейська, 4
                                                                                                                                       ТОВ «Грона»,
                                                                                                                                       Код ЄДРПОУ 28623458,
                                                                                                                                       м. Полтава, вул. Гагаріна, 12, каб. 24

ЗАПИТ
на отримання податкової консультації

Згідно зі ст. 52 Податкового кодексу України, просимо надати письмову податкову консультацію з такого питання.

За приписами пп. 170.1.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), доходи, отримані від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.

Тобто, відповідно до наведеної спеціальної норми, податок слід сплатити під час виплати орендної плати.

Водночас, згідно з пп. 168.1.5 ПКУ, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, установлені ПКУ для місячного податкового періоду.

Остання норма визначає загальний порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.

Таким чином, на думку ТОВ «Грона», відповідно до загальноправового правила вирішення колізій застосуванню підлягає спеціальна норма — пп. 170.1.1 ПКУ.

Питання:

1) чи зобов’язане ТОВ «Грона» керуватися пп. 168.1.5 ПКУ та сплачувати податок на доходи фізичних осіб за умови, якщо орендна плата на користь фізичних осіб за земельні частки (паї) нараховується, але за відсутності коштів виплачується нерегулярно, із запізненням у декілька місяців?

2) чи має право ТОВ «Грона» з урахуванням спеціальної норми — із пп. 170.1.1 ПКУ — сплачувати податок на доходи під час фактичної виплати орендної плати?

Відповідь на поставлені запитання просимо надати в письмовій формі, направивши їх на адресу нашого підприємства: 36000, м. Полтава, вул. Гагаріна, 12, каб. 24.

Із повагою, керівник ТОВ «Грона»                                                      Пугач                                                                       Г. М. Пугач

Контролюючий орган протягом 30-ти календарних днів, що настають за днем отримання запиту, повинен надати заявнику індивідуальну консультацію (п. 52.1 ПКУ).

Оформлюватимуть їх податківці з урахуванням Методичних рекомендацій щодо надання органами ДПС України письмових податкових консультацій, викладених у вже згадуваному нами Листі № 1600.

Беручи до уваги зміст ст. 42 ПКУ, письмові податкові консультації мають бути певним чином підписані та завірені печаткою відповідних органів. Письмова консультація вважається належним чином врученою, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи особисто вручена платнику податків або його законному чи вповноваженому представникові.

Окрім того, згідно з п. 52.4 ПКУ, індивідуальні податкові консультації підлягають обов’язковому розміщенню на веб-сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10-ти календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків та його податкової адреси.

Редакція газети

«Інтерактивна бухгалтерія»