Передусім нагадаємо, що згідно із ЦКУ поворотна фіндопомога — це позика. Детальніше про суть такої допомоги, особливості укладання договору, документальне оформлення й обмеження читайте у статті: «Поворотна фіндопомога у житті підприємства: наведімо різкість» газети № 158/2016.
Проте відповідно до п. 2 ст. 1048 ЦКУ договір позики вважається безпроцентним, якщо він укладений між фізособами на суму, що не перевищує 50-кратного розміру НМДГ, і не пов’язаний із провадженням підприємницької діяльності хоча б однією зі сторін. 50-кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян — це 850 грн.
Свого часу в листі ДПС у Донецькій області від 20.11.2012 р. № 18170/10/06.2-13-16 указувалося: якщо розмір позики перевищує зазначену суму, вона не може бути безпроцентною, а отже, не буде й поворотною фіндопомогою в розумінні ПКУ. Адже згідно з пп. 14.1.257 ПКУ поворотна фіндопомога не передбачає нарахування процентів.
Комплексно проаналізувавши наведені вище норми, податківці дійшли такого висновку:
«…фізична особа — підприємець має право надавати поворотну фінансову допомогу на суму, яка не перевищує п’ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, одержувачу, який не пов’язаний зі здійсненням підприємницької діяльності».
Тож, вони натякнули, що поворотну фіндопомогу в розмірі понад 50 неоподатковуваних мінімумів можна надавати лише під процент (тобто фактично обмежили підприємців у розмірі такої допомоги до 850 грн). Своєю чергою, податківці наголосили: надавати кошти в позику під процент мають право лише фінансові установи.
Проте ми вважаємо, що фізособи (у т.ч. ФОПи) мають право надавати поворотну фіндопомогу без жодного обмеження в розмірі та строки повернення. Аргументуймо нашу позицію.
Частина 2 ст. 1048 ЦКУ — це норма, яка описує випадки обов’язкового визнання позики безпроцентною, якщо інше не встановлено умовами договору. Цієї самої позиції дотримуються й автори науково-практичного коментаря до ЦКУ. Тобто позика є процентною, якщо інше не встановлено в договорі або якщо неможливо застосувати положення ч. 2 ст. 1048 ЦКУ.
До прикладу