Як юрособи нестимуть кримінальну відповідальність

(коментар до Закону № 314)

23 травня 2013 року Президент України підписав Закон № 314, яким запроваджується кримінальна відповідальність юросіб. Слід зазначити, що не менше половини європейських країн визнають кримінальну відповідальність юридичних осіб. Українське ж кримінальне право, як повноцінний правонаступник радянської правової системи, участь юридичної особи в кримінальних правовідносинах повністю виключало… до 1 вересня 2014 року, коли й набирає чинності згаданий вище Закон № 314

Чи буде юрособа суб'єктом злочину

Українське кримінальне законодавство, як відомо, побудовано на основі принципу особистої відповідальності (ст. 61 Конституції України). Суб'єктом злочину, тобто особою, яка може вчиняти суспільно-небезпечні кримінально карані діяння, є виключно фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до ККУ може наставати кримінальна відповідальність (ст. 18 ККУ). Закон № 314 не розширює поняття суб'єкту злочину та додає юридичну особу лише в якості окремого учасника кримінальних правовідносин (квазі-суб'єкту злочину).

Можемо припустити, що така конструкція була введена у зв'язку з тим, що сама юридична особа неспроможна вчинити злочин через неможливість самостійної реалізації об'єктивної сторони злочину (учинити або втриматися від учинення будь-яких дій без участі людини), а також через повну відсутність у неї будь-якого психічного ставлення до вчиненого діяння. Бо ж, як відомо, юридична особа реалізує свої права та виконує обов'язки через свої органи, які представлені певними фізичними особами.

За що каратимуть юросіб

Змінами передбачається, що підставами для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру є вчинення злочину не самою юридичною особою, а її вповноваженою особою1, яка повинна реалізувати:

1) від імені та в інтересах юридичної особи будь-який зі злочинів, передбачених ККУ, зокрема:

  • ст. 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»;
  • ст. 306 «Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів»;
  • ч.ч. 1 і 2 ст. 3683 «Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми»;
  • ч.ч. 1 і 2 ст. 3684 «Підкуп особи, яка надає публічні послуги»;
  • ст. 369 «Пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі»;
  • ст. 3692 «Зловживання впливом».

Злочини, передбачені згаданими вище статями, визнаються вчиненими в інтересах юридичної особи, якщо вони спрямовані на отримання нею неправомірної вигоди чи створення умов для отримання такої вигоди, а так само на ухилення від передбаченої законом відповідальності.

2) від імені юридичної особи будь-який зі злочинів, передбачених статями ККУ, зокрема:

  • ст. 258 «Терористичний акт»;
  • ст. 2581 «Втягнення у вчинення терористичного акту»;
  • ст. 2582 «Публічні заклики до вчинення терористичного акту»;
  • ст. 2583 «Створення терористичної групи чи терористичної організації»;
  • ст. 2584 «Сприяння вчиненню терористичного акту»;
  • ст. 2585 «Фінансування тероризму».

Закон № 314 фактично призводить до ситуації, коли за один і той самий злочин, який учинила одна й та сама особа (наприклад, директор підприємства), кримінальне покарання нестиме безпосередньо сам виконавець (директор), а до юридичної особи паралельно будуть застосовані заходи кримінально-правового характеру2, передбачені кримінальним законодавством.

Цікаво, що такі заходи можуть бути застосовані судом до підприємства, установи чи організації, окрім державних органів, органів місцевого самоврядування, організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок, відповідно, державного чи місцевого бюджетів. Хоча, наприклад, Кримінальний кодекс Франції передбачає кримінальну відповідальність за вчинення злочинних діянь будь-якої юридичної особи, окрім держави.

Які заходи кримінально-правового характеру застосовуватимуть до юросіб

Як уже зазначалося вище, із прийняттям нового Закону юридична особа не стала суб'єктом злочину, а тому до неї не можуть бути застосовані покарання в їх класичному розумінні. Натомість, аби реалізувати стосовно юрособи певні заходи державного примусу, як наслідків учинення злочину, законодавець уводить поняття заходів кримінально-правового характеру.

Припускаємо, що таке узагальнююче формулювання було застосоване законодавцем спеціально, у зв'язку зі складністю та спірністю самого процесу включення відповідальності юридичної особи до кримінального законодавства.

За задумом нормотворців, до юрособи застосовуватимуться такі заходи кримінально-правового характеру (ст.ст. 966 – 969 ККУ):

  • штраф — може бути застосований судом у розмірі від 850 000 до 1 275 000 грн3 залежно від тяжкості злочину, учиненого вповноваженою особою юридичної особи;
  • конфіскація майна — примусове безоплатне вилучення майна юридичної особи у власність держави; застосовується судом у разі ліквідації юрособи, як додатковий захід;
  • ліквідація — застосовується в разі вчинення вповноваженою особою будь-якого зі злочинів, передбачених ст.ст. 258 – 2585 ККУ в порядку, передбаченому Законом № 755, за виключенням, коли така юрособа належить до об'єктів, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

За загальним правилом, під час застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру судом ураховуються (ст. 9610 ККУ):

  • ступінь тяжкості вчиненого її вповноваженою особою злочину;
  • ступінь здійснення злочинного наміру;
  • розмір завданої шкоди;
  • характер і розмір неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою;
  • вжиті юрособою заходи для запобігання злочину.

Особливих змін зазнали й положення про звільнення юрособи від застосування заходів кримінально-правового характеру. Так, юридична особа звільняється від застосування до неї заходів кримінально-правового характеру, якщо з дня вчинення її вповноваженою особою будь-якого злочину4 й до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

  • три роки — у разі вчинення злочину невеликої тяжкості;
  • п'ять років — у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
  • десять років — у разі вчинення тяжкого злочину;
  • п'ятнадцять років — у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Перебіг давності застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру зупиняється у випадку переховування вповноваженої особи від органів досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переривається, якщо до закінчення вказаних вище строків уповноважена особа повторно вчинила злочин.

Детальніше про процесуальні зміни в кримінальному законодавстві, які приніс собою Закон № 314, читайте в матеріалі «Особливості кримінального процесу за участі юросіб та їх представників» на сайті електронного бухгалтерського сервісу «Інтерактивна бухгалтерія» за 2013 рік.

Висновок

Звісно, приймаючи Закон № 314, наша держава зробила значний крок на зустріч світовому співтовариству та привела чинне законодавство у відповідність із такими ратифікованими міжнародно-правовими угодами, як Кримінальна Конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією 1999 р., Конвенція Ради Європи про кіберзлочинність 2001 р. (ратифікована у 2005 р.), Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт і конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму 2005 р. (ратифікована у 2010 р.), Конвенція про заходи щодо протидії торгівлі людьми 2005 р. (ратифікована у 2010 р.) тощо. Однак той шлях, що був обраний законодавцем, призвів до жвавих дискусій та різкої критики з боку науковців і практиків у галузі кримінального права. Звичайно, поки що зарано говорити про те, як така модель працюватиме на практиці, але деякі висновки треба робити вже зараз і як слід підготуватися до такої «новації».

В'ячеслав НІКВАС,

юрист

Список використаних нормативно-правових актів:

1. ККУ — Кримінальний кодекс України.

2. Закон № 314 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб» від 23.05.2013 р. № 314-VII.

3. Закон № 755 — Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

1 Під уповноваженими особами юридичної особи розуміють службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи.

2 У теорії кримінального права під кримінально-правовими заходами розуміють передбачені кримінальним законом засоби впливу на поведінку особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння з метою реалізації цілей кримінальної відповідальності та покарання, так і з метою відновлення порушеного права, надання медичної допомоги, перевиховання тощо.

3 Від 50 000 до 75 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

4 Будь-якого із числа тих, за які юрособа може нести кримінальне покарання.