Закупівельний акт: складаємо разом

Купуючи товари в населення, суб’єкт господарювання повинен подбати про наявність первинного документа, на підставі якого він міг би відобразити операцію з придбання в обліку. У разі купівлі товарно-матеріальних цінностей у фізособи-непідприємця таким документом може бути Закупівельний акт. Про його складання наразі й поговоримо

Форма та реквізити закупівельного акта

Нині форму Закупівельного акта не затверджено жодним нормативно-правовим актом. Її можна віднайти хіба що в методичних рекомендаціях, затверджених Наказом № 157, що застосовуються у сфері громадського харчування та побутових послуг. Проте ця форма має лише рекомендаційний характер, що підтверджує й Мінфін у листі від 03.12.2004 р. № 31-03430-01-10/22335.

Утім підприємство може самостійно розробити власну форму акта чи пристосувати форму з Наказу № 157 під свої потреби. У цьому ми вам і допоможемо.

Передусім слід узяти до уваги, що Закупівельний акт вважатиметься первинним документом, лише якщо в ньому будуть усі обов’язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону про бухоблік, такі як:

  • назва документа;
  • дата й місце складання;
  • назва підприємства, від імені якого складено документ;
  • зміст й обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції;
  • посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;
  • особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Увага!

Закупівельний акт потрібно скласти під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення.

(ст. 9 Закону про бухоблік)

Нижче ми наведемо приклад складеного акта. Проте наразі зупинимося на деяких питаннях, які неминуче постануть під час закупівлі товарів у населення, а відтак стосуватимуться заповнення цього документа.

Податок на доходи продавця

Підприємство чи підприємець, що купують товари у фізичної особи, є її податковим агентом стосовно виплачених їй доходів. Отже, має нарахувати, утримати й сплатити ПДФО (пп.пп. 14.1.180, 168.1.1 ПКУ).

Крім того, підприємство повинно повідомити податкові органи про нараховані такому продавцю доходи за формою № 1ДФ, затвердженою Наказом № 1020, зазначивши ознаку доходу «148». Із цією метою в Закупівельному акті, крім перелічених вище обов’язкових реквізитів, потрібно вказати:

  • податковий номер продавця

або

  • серію та номер паспорта — для осіб, які через релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це орган державної податкової служби та мають відповідну відмітку в паспорті.

Зверніть увагу!

Податок покупцеві, найімовірніше, доведеться сплатити з власної кишені. Адже кожен розуміє, що товар продається за визначеною ціною, і продавець зазвичай не погоджується продати його дешевше — за вирахуванням ПДФО. Для того щоб визначити дохід до вирахування податку, виплачену суму доходу слід збільшити на коефіцієнт 1,176471 (для ставки 15%) і 1,204819 (для ставки 17%). Тоді після утримання податку фактично отримуємо те, що дали на руки продавцеві.

Однак не всі доходи від продажу товарів населенням підлягають оподаткуванню.

Так, згідно з пп. 165.1.24 ПКУ, у загальний місячний або річний оподатковуваний дохід платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, установлених Земельним кодексом України для ведення:

  • садівництва та/або для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва;
  • особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 га.

Для того щоб скористатися такою пільгою, фізична особа — продавець сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) повин надати податковому агенту копію довідки про наявність у неї зазначених вище земельних ділянок (оригінал зберігається у власника продукції).

Довідка видається сільською, селищною чи міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом 5-ти робочих днів із дня отримання письмової заяви про видачу такої довідки.

Форма довідки встановлюється в порядку, визначеному ст. 46 ПКУ для податкових декларацій. Наразі роль такої довідки виконує ф. № 3ДФ, затверджена Наказом № 975.

Доходи від продажу власної продукції тваринництва (групи 1–5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД) не включають у загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізособи, якщо дохід від продажу такої продукції за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня звітного (податкового) року (у 2013 році це становить суму, що не перевищує 114700 грн).

Зазначену продукцію продають без отримання довідки про наявність земельних ділянок. Проте якщо дохід від продажу продукції тваринництва за рік перевищує 114700 грн, фізособа зобов’язана надати органу ДПС довідку довільної форми із сільської, селищної або міської ради за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання), яка підтверджуватиме, що відповідну продукцію вирощено, розведено, відгодовано самостійно. У такому випадку оподатковуватиметься лише дохід, що перевищує 100 розмірів мінзарплати. У разі ж якщо довідку не буде надано, оподатковуватиметься весь дохід від продажу.

Хоча ПКУ не пояснює, очевидно, що покупець як податковий агент не повинен контролювати обсяг продажу продукції тваринництва (та й фізично він цього не зможе робити). Тож, купуючи таку продукцію, податок утримувати не потрібно.

Якщо обсяг операцій перейде межу в 100 мінзарплат, фізособі доведеться самостійно сплатити податок на підставі річної податкової декларації. Та попри це покупцеві все одно знадобиться податковий номер продавця, аби відобразити суму виплаченого доходу у формі № 1ДФ (з тією ж таки ознакою доходу «148»).

Тепер, озброївшись тими знаннями, що в нас є, наведемо приклад заповнення Закупівельного акта.

Приклад

Ресторан «Казка» закупив у громадянина Коваля В. П. 100 кг яблук за ціною 15 грн/кг і 50 кг абрикос — за ціною 18 грн/кг. Загальна вартість покупки становила 2400 грн. Яблука й абрикоси були придбані менеджером із постачання ресторану «Казка» Швець І. В. за місцем проживання продавця Коваля В. П., а саме: Київська область, с. Вишневе, вул. Гоголя, 15. Податковий номер продавця: 3334152892.

Катерина АЛЕКСАНДРОВСЬКА,

бухгалтер-експерт
газети «Інтерактивна бухгалтерія»

Список використаних нормативно-правових актів:

ПКУ — Податковий кодекс України.

Закон про бухоблік — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

Наказ № 157 — наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами» від 17.06.2003 р. № 157.

Наказ № 975 — наказ ДПАУ «Про затвердження Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та її форми» від 21.12.2010 р. № 975.

Наказ № 1020 — наказ ДПАУ «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» від 24.12.2010 р. № 1020.