Атестація інженера з технагляду за будівництвом: як проводять, хто оплачує та чи будуть податкові витрати

Атестація інженера з технагляду за будівництвом: як проводять, хто оплачує та чи будуть податкові витрати   

Цей вид атестації дещо відрізняється від класичної процедури оцінки професійного рівня працівників і відповідності виконуваній роботі. Адже за результатами атестації особі видається документ (сертифікат), який дозволить фізособі не тільки виконувати посадові обов’язки інженера з технагляду, а й надавати послуги приватного підприємця.

Проходження атестації для отримання сертифіката — процедура не безкоштовна, тому інколи роботодавці оплачують її за своїх працівників. Податкові наслідки, пов’язані з цими витратами для роботодавця, зараз і розглянемо

Для чого потрібно проходити атестацію

Законодавчі підстави проходження такої атестації закладені в ст. 11 Закону про архітектурну діяльність. Саме ця норма вимагає здійснювати технічний нагляд під час будівництва об’єкта архітектури¹. Технагляд забезпечується замовником (забудовником) будівництва та фактично здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону про архітектурну діяльність, відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури, проходять професійну атестацію. Перелік таких видів робіт (послуг) і порядок професійної атестації встановлено Постановою № 554, серед яких — технічний нагляд.

Професійна атестація проводиться Атестаційною архітектурно-будівельною комісією. Для проведення професійної атестації громадяни подають заяву (із зазначенням П.І.Б., паспортних і контактних даних). До неї додаються (ч. 7 ст. 17 Закону про архітектурну діяльність):

• копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за його наявності);
• засвідчені в установленому порядку копії документів:
  • — про освіту;
  • — про трудову діяльність і стаж;
  • — про підвищення кваліфікації протягом останніх п’яти років за відповідними програмами за напрямом професійної атестації;
• стислий звіт про професійну діяльність та/або творчі досягнення;
• інші документи, що підтверджують їх професійну спеціалізацію, рівень знань і кваліфікацію.

Також до заяви потрібно додати документ про внесення плати за проведення професійної атестації.

Строк дії кваліфікаційного сертифіката не обмежується, якщо фізособи не мають перерви в роботі за фахом понад три роки та підвищують кваліфікацію відповідно до законодавства не рідше ніж раз на п’ять років (ч. 13 ст. 17 Закону про архітектуру).

Як ви зрозуміли, отримання цього сертифіката не має нічого спільного із Законом про професійний розвиток, адже атестація проводиться не за рішенням роботодавця, а в силу прямої дії закону.

Передумови для отримання кваліфікаційного сертифіката

Розгляд документів і рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката чи про відмову в його видачі приймається атестаційною комісією в місячний строк (п. 9 Порядку № 554).

До того, як прийняти рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката, атестаційна комісія проводить іспит відповідно до Порядку № 1.

Цікаво, що однією з умов допуску до складання іспиту є проходження курсу підготовки до професійної атестації осіб, які здійснюють технічний нагляд за будівництвом об’єктів архітектури (п. 4 Порядку № 1). Звісно, ця підготовка, як і сам іспит, також буде не безкоштовною. По суті — це підвищення кваліфікації за напрямом професійної атестації, яку проходитиме фізособа.

Вартість проходження іспиту чітко регламентована — одна мінімальна зарплата (з 01.01.2013 р. по 30.11.2013 р. — 1147 грн), але до цієї суми додається оплата за видачу кваліфікаційного сертифіката — 0,6 мінзарплати (п. 2 Порядку № 172).

А до іспиту ще доведеться сплатити за проходження курсу підготовки до професійної атестації (підвищення кваліфікації). Це «задоводення» не з дешевих і сягає більше 5 тис. грн².

Зрозуміло, що такі витрати для працівника будуть обтяжливими, і роботодавці інколи погоджуються оплатити їх за рахунок підприємства. Натомість для бухгалтера такі виплати порушують низку додаткових питань:

• чи можна оплату за підвищення кваліфікації, іспит і видачу сертифіката включити до податкових витрат?
• чи не вважатимуть таку оплату додатковим благом для працівника?
• чи виплачувати працівнику добові за час проходження курсу підвищення кваліфікації та здачі іспиту (якщо навчання й іспит проходять в іншому місті)?

Оплата іспиту та видачі сертифіката: податкові наслідки

З одного боку, мати сертифікованого працівника із технагляду за будівництвом — це не примха роботодавця, а вимога законодавства. Але насправді Закон про архітектурну діяльність не зобов’язує підприємство мати працівника з технагляду, тобто особа може й не перебувати в трудових відносинах із підприємством.

Замовник (забудовник) може забезпечити здійсненням технічного нагляду на підконтрольних об’єктах будівництва двома способами (лист Держархбудінспекції від 16.01.2009 р. № 22/7-195):

1) власними силами (у разі наявності в його структурі відповідних кваліфікованих працівників, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат);

2) залученням на договірних засадах третіх осіб.

Окрім того, у Порядку № 554 не згадується про роботодавця, а вся процедура отримання сертифіката покладається на фізособу. До того ж п. 2 Порядку № 172 узагалі прямо вказує, що оплата повинна бути здійснена за рахунок фізособи. У результаті, фізособа особисто отримує кваліфікаційний сер­тифікат.

Тож оплата підприємством іспиту та видачі сертифіката прямо не пов’язана з господарською діяльністю підприємства, а тому не може бути включена до податкових витрат (пп. 139.1.1 ПКУ).

А згідно з абз. «г» пп. 164.2.17 ПКУ, вважається, що фізособа отримала додаткове благо, а значить, підприємство (як податковий агент) повинно нарахувати й утримати ПДФО. І оскільки дохід надано в негрошовій формі, потрібно застосувати натуркоефіцієнт за п. 164.5 ПКУ.

Добре, що хоч ЄСВ не доведеться сплачувати, адже такий дохід не потрапляє до бази нарахування ЄСВ (ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Податкові наслідки оплати курсів підготовки до професійної атестації

Податок на прибуток

У такому випадку не так усе однозначно. Адже, як ми говорили, проходження курсів підготовки необхідне для отримання документа про підвищення кваліфікації за напрямом професійної атестації. Без цього документа фізособу не допустять до складання кваліфікаційного іспиту.

Виходить, що курси підготовки є професійним навчанням працівника у формі підвищення кваліфікації³. Навчання проводиться громадською організацією «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об’єктів архітектури», яка є одним із робочих органів Атестаційної архітектурно-будівельної комісії.

Із програми підготовки до професійної атестації інженерів технічного нагляду видно, що тривалість навчання становить менше 72 годин, тобто його можна назвати короткотерміновим підвищенням кваліфікації (п. 2.6 Положення № 127/151).

Формальним професійним навчанням Закон про професійний розвиток називає набуття працівниками професійних знань, умінь і навичок у навчальному закладі чи безпосередньо в роботодавця відповідно до вимог державних стандартів освіти, за результатами якого видається документ про освіту встановленого зразка.

Це означає, що навчання, яке проводиться у вигляді курсів підготовки — неформальне й не потребує видачі документа про освіту, зразок якого затверджено Постановою № 1260 (п. 2.1 Положення № 127/151).

Згідно з абз. 2 пп. 140.1.3 ПКУ, до податкових витрат можуть включатися витрати на підвищення кваліфікації, якщо:

• навчання відбувається у вітчизняних або закордонних навчальних закладах;
• наявність сертифіката про освіту є обов’язковою для виконання певних умов ведення господарської діяльності.

Тож якщо навчання проводиться органі­зацією без статусу навчального закладу, про податкові витрати годі й мріяти.

Та навіть якщо підвищення кваліфікації проводитимуть навчальні заклади, податкові витрати будуть під великим питанням. Адже, на перший погляд, надання свідоцтва про підвищення кваліфікації за відповідним напрямком (у нашому випадку — підготовка осіб, які здійснюють технічний нагляд за будівництвом об’єктів архітектури) є одним із обов’язкових документів для отримання кваліфікаційного сертифіката.

Проте, як ми з’ясували раніше, отримання самого кваліфікаційного сертифіката є особистим інтересом фізособи, і прямо не належить до господарської діяльності підприємства. Оскільки весь ланцюжок, включаючи курси підготовки й іспит, спрямований на отримання фізособою кваліфікаційного сертифіката, то розглядати підвищення кваліфікації окремо від складання іспиту неможливо.

Саме тому в податківців можуть виникнути претензії щодо включення оплати за таке підвищення кваліфікації (курси підготовки) до податкових витрат.

Відповідно, усі гарантійні й компенсаційні виплати працівникам, які направляються в інше місто для такого підвищення кваліфікації, також вважатимуться фінансуванням особистих потреб фізособи.

Якщо ви все-таки вирішите, що формально вимоги абз. 2 пп. 140.1.3 та ПКУ виконуються, і підприємство має право на збільшення податкових витрат — радимо спочатку отримати індивідуальне податкове роз’яснення стосовно цього.

ПДФО

Згідно з пп. 165.1.37 ПКУ, до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи можна не включати суму витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації, якщо воно проводиться згідно із законом. Але ж знову-таки, Закон про архітектурну діяльність вимагає наявність документа про підвищення кваліфікації лише для отримання кваліфікаційного сертифіката, за який сплачувати повинна фізособа особисто.

Тож якщо курси підготовки (підвищення кваліфікації) оплатить підприємство, то, як і у випадку оплати іспиту й отримання сертифіката, юрособа повинна буде визнати отримання фізособою додаткового блага, а також нарахувати й сплатити ПДФО. У податковому розрахунку за формою № 1ДФ такий дохід відображають під ознакою «126».