Квота з працевлаштування неконкурентоспроможних осіб

Увага!

Матеріал не рецензувався спеціалістами редакції газети «Інтерактивна бухгалтерія».

Думка автора може не збігатися з думкою редакції.

1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI (далі — Закон про зайнятість населення) і вніс чимало новацій для роботодавців і громадян. Відтоді фахівці, експерти, консультанти обговорюють новації Закону, а саме: забезпечення виконання квоти з працевлаштування, одержання компенсації єдиного внеску, працевлаштування молоді, стажування студентів, навчання безробітних і відповідальність за порушення законодавства про зайнятість населення тощо. Багато роз’яснень щодо цього викладено в професійних періодичних виданнях і на професійних бухгалтерських сайтах.

Водночас пропонуємо ще раз проаналізувати питання, яке найчастіше турбує практиків на підприємстві. Це стосується квоти з працевлаштування неконкурентоспроможних осіб і звітності до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Згідно зі ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість населення, до категорій громадян, що мають додаткові гарантії в сприянні працевлаштуванню, належать:

1) один із батьків чи особа, яка їх замінює та має на утриманні дітей віком до шести років; виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину-інваліда; утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда I групи (незалежно від причини інвалідності);

2) діти-сироти й діти, позбавлені батьківського піклування, особи, яким виповнилося 15 років і які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;

3) особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;

4) молодь, яка закінчила чи припинила навчання в загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу;

5) особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі — Закон № 1058) залишилося 10 і менше років;

6) інваліди, які не досягли пенсійного віку, установленого ст. 26 Закону № 1058;

7) особи, яким виповнилося 15 років і які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу.

Для підприємств, установ, організацій із чисельністю штатних працівників понад 20 осіб установлено квоту в розмірі 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік та надання такої інформації про зайнятість і працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії в сприянні працевлаштуванню до Державної служби зайнятості (територіального органу). Роботодавці самостійно розраховують квоту з урахуванням чисельності громадян, які на умовах повної зайнятості вже працюють на підприємствах, в установах та організаціях і належать до таких, що неконкурентоспроможні на ринку праці (окрім інвалідів), і забезпечують їх працевлаштування самостійно. Роботодавці можуть звернутися за сприянням для працевлаштування зазначеної категорії громадян до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Обов’язковою умовою дотримання роботодавцями квоти вважається працевлаштування таких громадян відповідно до вимог ч. 2 цієї статті, про що роботодавці інформують щороку центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у встановленому ним порядку (Державна служба зайнятості).

Як рахувати квоту. Розрахунок наведено в розділі ІІ Порядку надання роботодавцями територіальним органам ДСЗ інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 16.05.2013 р. № 271 (далі — Порядок № 271). Розрахунки проводять виходячи із середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.

Розглянемо розрахунок квоти на прикладі:

Звітність. Інформацію про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню за формою, що наведена у додатку до Порядку № 271, роботодавці щорічно надають до центрів зайнятості за місцем реєстрації.

Строки подання інформації: не пізніше ніж 1 лютого року, що настає за звітним.

Звітність щодо виконання квот:

• Звіт № 3-ПН «Про наявність вакансій»;
• Звіт № 4-ПН «Звіт про заплановане вивільнення працівників»;
• Звіт № 4-ПН «Звіт про фактичне вивільнення працівників»;
• Звіт № 5-ПН «Звіт про прийнятих працівників».

Яка відповідальність за недотримання квоти. У разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян із нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову в працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої на момент виявлення порушення. Необхідно якісно перевіряти склад постійно працюючих працівників у себе на підприємстві та мати відповідне документальне підтвердження щодо належності працівника до пільгової категорії (підтвердження статусу неконкурентоспроможного громадянина). Можливо, на вашому підприємстві вже працюють ті самі неконкурентоспроможні працівники.

Квоту передбачено лише для підприємств, установ та організацій, тому звітувати фізособам–підприємцям, у яких працює 20 і більше осіб, не потрібно.

Усі права на даний матеріал належать ТОВ «Аудиторська фірма «Гранд».