Валюта на рахунках підприємства є монетарною статтею, а тому в результаті її продажу доходи/витрати можуть виникати не лише від самої операції продажу, а й від курсових різниць. Окрім того, продаж валюти може бути як обов’язковим, так і добровільним. Отже, розгляньмо, які наслідки в бухгалтерському та податковому обліку матиме продаж іноземної валюти
Продаж іноземної валюти — операція з продажу іноземної валюти за гривні. Таке лаконічне визначення міститься в Положенні про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженому постановою Правління НБУ від 10.08.2005 р. № 281 (далі — Положення № 281).
Іноземна валюта — це іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти в грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України (абз. 4 п. 1 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 р. № 15-93).
Суб’єкти валютного ринку мають право здійснювати купівлю, продаж іноземної валюти винятково на міжбанківському валютному ринку України (п. 6 р. І Положення № 281).
На практиці продаж інвалюти зазвичай передбачає, що банк за дорученням клієнта (чи без доручення у випадку обов’язкового продажу валюти) продає на міжбанківському валютному ринку іноземну валюту, а виручену від продажу суму гривень зараховує на поточний гривневий рахунок клієнта.
Зверніть увагу!
Наразі діє вимога щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в інвалюті з-за кордону на користь суб’єктів господарювання. Так, обов’язковому продажу підлягають 50% інвалютних надходжень. Ця вимога прописана в постанові Правління НБУ від 12.06.2018 р. № 65 і діятиме до 13.12.2018 (включно).
Вимога обов’язкового продажу поширюється на надходження в інвалюті групи 1 Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.02.1998 р. № 34, і в російських рублях.
Детально про обов’язковий продаж іноземної валюти читайте в матеріалі «Обов’язковий продаж інвалютної виручки й інші валютні обмеження» газети № 207/2018.
Результат продажу валюти
Бухгалтерський облік
Іноземна валюта на рахунку підприємства обліковується за балансовою вартістю.
Нагадаємо!
Балансова вартість валюти — вартість іноземної валюти, визначена за валютним курсом грошової одиниці України до іноземної валюти на дату здійснення господарської операції чи на дату складання балансу (п. 4 П(С)БО 15 «Дохід»). Причому офіційний валютний курс — курс валюти, офіційно встановлений НБУ (ст. 1 р. І Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р. № 679-XIV).
Датою здійснення господарської операції у цьому разі є дата продажу іноземної валюти. Так, у виписці банку вказуватиметься дата, коли така інвалюта безпосередньо була продана. А тому курсом НБУ на цю дату й слід керуватися. Водночас зауважимо: у такому випадку потрібно брати курс НБУ на початок дня дати продажу інвалюти (п. 5 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»):