Багато підприємств, які здійснюють готівкові розрахунки за реалізовані товари/послуги, використовують під час таких розрахункових операцій касові апарати. Тож, бухгалтери, які стикаються з реєстраторами розрахункових операцій (далі — РРО), цікавляться, як обліковувати в бухгалтерському та податковому обліку касовий апарат у разі введення його в експлуатацію, куди списувати витрати, понесені під час його використання. Про все це ми й розповімо в нашій статті
Спочатку пропонуємо пригадати, що РРО — це пристрій або програмно-технічний комплекс, у якому реалізовані фіскальні функції та який призначений для реєстрації розрахункових операцій під час продажу товарів (надання послуг), операцій із купівлі-продажу іноземної валюти й/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).
До РРО належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат із продажу товарів (послуг) тощо згідно з абз. 3 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО).
Придбання та реєстрація РРО
Податок на прибуток
Для того щоб визначити особливості справляння податку на прибуток з операцій, пов’язаних із використанням РРО, насамперед необхідно з’ясувати, де та як обліковувати цей актив у податковому обліку.
Зазвичай касовий апарат можна віднести до основних засобів. Тож варто пригадати, що основні засоби — це матеріальні активи, що призначаються платником податку для використання в господарській діяльності, вартість яких перевищує 6000 грн і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом й очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію — понад рік відповідно до пп. 14.1.138 ПКУ.
Із цього тлумачення зрозуміло, що матеріальний об’єкт належатиме до основних засобів, якщо відповідатиме всім наведеним вимогам. Оскільки підприємство використовує касовий апарат для торговельних цілей, а саме — щоб забезпечити реалізацію товарів (послуг), а отже — отримання доходу, то й вимога стосовно використання його в госпдіяльності стовідсотково виконується.
Традиційно РРО слугує не один рік, тобто і цей критерій для податкових основних засобів виконується.
Лишилося з’ясувати тільки його вартість. Якщо РРО коштує дорожче за 6000 грн, то він належить до податкових основних засобів, і витрати на його придбання амортизують. В іншому випадку цей актив потрапляє до малоцінних необоротних матеріальних активів (далі — МНМА).
Зокрема, коли первісна вартість РРО перевищуватиме 6000 грн, то цей РРО потрапить до 4 групи податкових основних засобів «Машини та обладнання», а саме — до підгрупи «машини та обладнання, електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації…».
І пам’ятайте: під час уведення в експлуатацію такого основного засобу слід установити йому строк корисного використання, видавши відповідний наказ керівника. При цьому варто зазначити, що строк експлуатації РРО вказано в паспорті РРО. Тоді як із метою податкового обліку мінімальний строк корисного використання РРО як основного засобу не може бути меншим за 2 роки (пп. 138.3.3 ПКУ).