Як правильно розрахувати ЄСВ, ПДФО та військовий збір під час виплати авансу й відобразити їх нарахування та виплату в бухобліку?
ВІДПОВІДЬ: Заробітну плату виплачують працівникам регулярно в робочі дні у строки, установлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим із виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а за відсутності таких органів — представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом), але не рідше ніж двічі на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 к.дн., та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ст. 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, далі — Закон про оплату праці, ст. 115 Кодексу законів про працю України, далі — КЗпП).
Зверніть увагу!
Розмір зарплати за першу половину місяця визначає колективний договір або нормативний акт роботодавця, погоджений із профспілкою, і він не може бути меншим, ніж оплата за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
(ч. 3 ст. 115 КЗпП і ч. 3 ст. 24 Закону про оплату праці)
Детальніше про різні механізми визначення розміру авансу, аби не порушити норми ст. 115 КЗпП, ми розповіли у статті «Виплата авансу працівникам: розмір і механізм розрахунку» поточного номера газети.
Наразі здебільшого зосередьмо увагу на обліку й оподаткуванні суми авансу та зарплати.
Ми навмисне на початку статті виділили слово «виплачують». Адже саме виплата зарплати відбувається двічі на місяць (аванс і зарплата за другу частину місяця), а ось нарахування зарплати — раз на місяць.
Зарплату нараховують за повний місяць (а не його частину) на підставі табеля обліку робочого часу. Чому саме за місяць?
По-перше, форма Табеля обліку робочого часу, затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489, призначена для помісячного обліку робочого часу, і саме табель є підставою для нарахування зарплати.
По-друге, під час обкладення зарплати ПДФО визначають загальний місячний оподатковуваний дохід.
По-третє, базу для нарахування ЄСВ визначають виходячи з розрахунку мінзарплати, якщо зарплату нараховано в меншому розмірі (абз. 2 ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, далі — Закон про ЄСВ). А мінімальний страховий внесок визначають як добуток мінімального розміру заробітної плати й розміру внеску, установленого законом на місяць, за який нараховують заробітну плату (дохід), і підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).
Зважаючи на сказане вище, на практиці виплату авансу, а також сплату нарахованого ЄСВ із нього, утриманого військового збору та ПДФО здійснюють на підставі розрахунків, але без нарахування відповідних сум на момент такої виплати. Нарахування зарплати, ЄСВ, ПДФО та військового збору проводять наприкінці місяця після надання до бухгалтерії Табеля обліку робочого часу.