Чи може головний бухгалтер не виконати розпорядження керівника, яке суперечить законодавству, і чи може керівник за це його покарати? Певна річ, таке запитання виникало майже в кожного бухгалтера, і вибір невеликий. Відмовишся — можуть звільнити, виконаєш — відповідатимеш за законом. Тож розповімо, як діяти в такій ситуації…

Обов’язки та відповідальність головного бухгалтера

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону про бухоблік, головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухобліку на підприємстві, зобов’язаний зокрема:

  • забезпечити дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання та подання в установлені строки фінансової звітності;
  • організувати контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

А відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи (ч. 8 ст. 9 Закону про бухоблік). До того ж в обов’язки бухгалтера входить перевірка наявності реквізитів у первинному документі й відповідності господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічної ув’язки окремих показників (п. 2.15 Положення № 88). Тож якщо бухгалтер виявить невідповідність первинного документа вимогам законодавства, він повинен його передати керівнику підприємства, установи. У цьому разі документи дозволено прийняти до виконання лише після письмового рішення керівника (п. 2.16 Положення № 88).

Крім цього, обов’язки, права та відповідальність головного бухгалтера містяться в його посадовій інструкції. За основу для розробки посадових інструкцій зазвичай беруть Довідник № 336, який серед завдань й обов’язків головного бухгалтера передбачає такі:

  • ужиття всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого строку;
  • здійснення заходів щодо надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності й рух коштів підприємства;
  • забезпечення за погодженням із власником (керівником) підприємства перерахування податків і зборів, передбачених законодавством.

За вчинення неправомірних дій головний бухгалтер (як посадова особа) несе кримінальну, адміністративну та дисциплінарну відповідальність.

Отже, головний бухгалтер повинен виконувати свої посадові обов’язки, передбачені Законом про бухоблік та конкретизовані в посадовій інструкції, а також виконувати накази та розпорядження свого керівника (власника), який несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві загалом.

Виконання розпоряджень керівника: право чи обов’язок?

Насамперед наголосимо: накази та розпорядження керівника повинні бути законними, тобто, зважаючи на положення ч. 2 ст. 41 ККУ:

  • виданими в належному порядку та в межах повноважень керівника;
  • за змістом не суперечити чинному законодавству;
  • не бути пов’язаними з порушенням конституційних прав і свобод людини й громадянина.

Решта наказів і розпоряджень не вважаються законними та є, відповідно, незаконними (злочинними). Тому головний бухгалтер їх виконувати не повинен. Свого часу Мін’юст намагався в листі від 08.08.2014 р. № 416-0-2-14/8.2 висвітлити можливий конфлікт між бухгалтером і керівником підприємства. Але позиція Мін’юсту фактично звелася до цитування норм Конституції, зокрема — ст. 19, відповідно до якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, та ст. 60, котра зазначає, що ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. Розлогіше про це читайте в коментарі «Чи відповідатиме бухгалтер за рішення керівника: що сказав Мін’юст» газети № 245/2014.

Далі з’ясуймо, якими ж можуть бути наслідки, якщо головний бухгалтер виконав виданий керівником  незаконний (злочинний) наказ.

Кримінальна й адміністративна відповідальність за виконання незаконного наказу

Стосовно наказів і розпоряджень, після виконання яких настає найсуворіша — кримінальна відповідальність, у ч.ч. 3–5 ст. 41 ККУ зазначено таке:

  • не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати явно злочинний наказ або розпорядження;
  • особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, учинені з метою виконання такого наказу чи розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах;
  • якщо особа не усвідомлювала та не могла усвідомлювати  злочинного характеру наказу чи розпорядження, то за діяння, учинене з метою виконання такого наказу чи розпорядження, відповідальності підлягає лише особа, що віддала злочинний наказ або розпорядження.

 Проте в практиці правозастосування немає достовірних методів визначення психічного ставлення особи до злочину, тому суд визначає факт того, усвідомлював чи ні головний бухгалтер суть злочинності наказу лише виходячи із суб’єктивних міркувань.

Нагадаємо

Головний бухгалтер як посадова особа внаслідок учинення дій на підставі незаконного наказу (розпорядження) керівника може підлягати відповідальності за адміністративні правопорушення (умисні чи необережні), пов’язані з недодержанням правил, забезпечення виконання яких входить до його службових обов’язків (ст.ст. 9, 10, 11, 14 КпАП).

Отож, наказ (розпорядження) керівника, виконання якого тягне за собою настання адміністративної чи кримінальної відповідальності, головний бухгалтер може кваліфікувати для себе як незаконний і повинен відмовитися від його виконання. Але як же йому слід діяти?

Дії головного бухгалтера під час надходження незаконного наказу

Головні бухгалтери, котрі здобували освіту в радянські часи чи на зорі незалежності України, мабуть, добре занотували собі таку рекомендацію викладача:

  • у випадку отримання від керівника розпорядження вчинити дії, які  суперечать законодавству, головний бухгалтер не виконує його, а в письмовій формі звертає увагу керівника на незаконність наданого ним розпорядження;
  • під час отримання від керівника повторного письмового розпорядження головний бухгалтер його виконує, але повну відповідальність за незаконність здійсненої операції несе керівник підприємства.

Проте не всі тоді знали, що це керівництво до дій брало свій початок із п. 15 Положення про головних бухгалтерів, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 24.01.1980 р. № 59. Однак після прийняття Закону про бухоблік цим механізмом задля свого захисту головні бухгалтери вже скористатися не можуть. Оскільки згаданий нормативний акт на території України не застосовується  (лист Мінфіну від 17.01.2003 р. № 31-04200-30-23/148). На жаль, аналогічної норми в Законі про бухоблік й інших нормативних актах немає.

 Згідно з Постановою Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.1991 р. № 1545-XII, до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР із питань, які не врегульовані законодавством України. Див. також лист Мін’юсту від 19.02.2010 р. № 607-0-26-10-34.

Нині порядок дій у разі отримання від керівника розпорядження вчинити дії, які суперечать законодавству, прописано лише для головного бухгалтера бюджетної установи (див. п. 14 Типового положення про бухгалтерську службу).

Що ж робити  головному бухгалтеру  підприємства  приватної форми власності?

Якщо керуватися законом, головний бухгалтер може застосовувати такий порядок дій:

  • після надходження від керівника незаконного (на думку головного бухгалтера) наказу (розпорядження) головний бухгалтер  спершу інформує керівника письмово про неправомірність такого наказу (розпорядження), обґрунтовуючи власну позицію;
  • у разі отримання такого наказу (розпорядження) повторно головбух надсилає відповідне повідомлення власнику (власникам) підприємства (наприклад, на адресу загальних зборів учасників  у ТОВ або загальних зборів акціонерів чи наглядової ради в акціонерному товаристві, або власника приватного підприємства тощо).

Якщо бухгалтер вважає наказ (розпорядження) керівника підприємства незаконним і неправомірним, він має два варіанти на вибір:

  • він може виконати таке розпорядження (хоч і ризикує). Адже рішення власника — не панацея, що захистить головбуха  від потенційної відповідальності;
  • у разі коли головний бухгалтер і надалі вважає наказ (розпорядження) керівника незаконним (або у випадку, коли до власника вирішив не звертатися), він може відмовитися від виконання наказу (розпорядження).

Тож, свою відмову він може оформити письмово з обґрунтуваннями, підписати, зареєструвати цей документ і лишити собі копію з відміткою про направлення керівнику (власнику). Такий документ як письмова відмова від виконання явно злочинного наказу може убезпечити головного бухгалтера від адміністративної та кримінальної відповідальності (ч. 3 ст. 41 ККУ).

Також згадаймо, як пропонують урегулювати «етичний конфлікт» (до якого можемо віднести нашу ситуацію) у п. 2.3 Кодексу етики професійних бухгалтерів, розробленого Міжнародною федерацією бухгалтерів.

Так от, професійному бухгалтеру рекомендовано спершу обговорити етичний конфлікт із безпосереднім керівником, а якщо це не допомагає вирішити проблему, звернутися до управлінського персоналу вищого рівня (виконавчого комітету, ради директорів, опікунів (наглядової ради), управлінського комітету партнерів чи акціонерів). Якщо етичний конфлікт триває після того, як усі можливості варіанти його розв’язання на внутрішніх рівнях вичерпано, професійний бухгалтер  може не мати іншої альтернативи, як відмовитися від виконання завдання та подати доповідну записку з інформацією про це відповідному представникові організації. Тобто професійному бухгалтеру запропоновано діяти  майже так само, як ми вже радили.

Що загрожує бухгалтеру, який відмовився виконувати незаконний наказ

У випадку відмови від виконання наказу (розпорядження) керівника (власника) підприємства (законного чи незаконного) головний бухгалтер має бути готовим до дисциплінарної відповідальності.

Аби покарати «неслухняного» головного бухгалтера,  керівник або власник може скористатися своїм правом і притягти його до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни (за невиконання наказів (розпоряджень) керівника) у вигляді догани або звільнення (ст. 147 КЗпП). Детальніше про умови, строки й порядок накладення дисциплінарного стягнення — у матеріалах «За які порушення бухгалтеру можуть винести догану, позбавити його премії або звільнити» газети № 230/2016 і «Дисциплінарна відповідальність працівника: що необхідно знати» газети № 5/2012.

Наголосимо

Оголошена головному бухгалтеру догана таїть у собі певну небезпеку, адже вона відкриває власнику або керівнику прямий шлях до подальшого звільнення  працівника на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП.

Безперечно, головний бухгалтер може оскаржити винесену догану чи звільнення з роботи до комісії по трудових спорах або до суду. І тут неабияку роль може відіграти письмова відмова з обґрунтуванням неправомірності виданого керівником наказу.

Тож насамкінець щиро побажаємо головним бухгалтерам:  нехай омине вас така участь. Сподіваймося, що вам не доведеться мати справу з незаконними наказами, а також наслідками, пов’язаними з ними. Мудрих і розсудливих вам керівників!

Редакція

газети «Інтерактивна бухгалтерія»