Директор хоче призначити собі посадовий оклад у розмірі 100 тис. грн, в інших працівників він на рівні 6–8 тис. грн. Чи може директор самостійно встановити собі таку зарплату й на підставі яких документів?
ВІДПОВІДЬ: Законодавство не дозволяє директору самостійно вирішувати питання щодо його оплати праці. Адже загалом директор підприємства є посадовою особою й одночасно найманим працівником, з яким укладено договір (контракт), де зазначають також умови його матеріального забезпечення. Такий висновок випливає з листа Мін’юсту від 08.02.2012 р. № 10-0-3-12/8.1.
Трудове законодавство
Керівник підприємства є посадовою особою (ч. 3 ст. 65 ХКУ). У разі найму керівника підприємства з ним укладають договір (контракт), у якому визначають строк найму, права, обов’язки й відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.
У контракті можуть також визначати умови підвищення чи зниження обумовленого сторонами розміру оплати праці, установлення доплат і надбавок, премій, винагород за підсумками роботи за рік чи інший період. Водночас розміри виплат не можуть бути меншими, ніж передбачено чинним законодавством, угодами та колективним договором.
Зверніть увагу
До компетенції загальних зборів ТОВ і ТДВ належить, зокрема, установлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства (п. 7 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. № 2275-VIII, далі — Закон № 2275).
Винагорода за виконання посадовою особою своїх обов’язків та надання їй інших благ можуть здійснюватися лише на умовах і підставах, зазначених у договорі між нею та товариством (ч. 2 ст. 42 Закону № 2275).
Своєю чергою, в акціонерних товариствах посадовим особам органів акціонерного товариства виплачують винагороду лише на умовах, передбачених цивільно-правовими чи трудовими договорами (контрактами), укладеними з ними (ч. 4 ст. 62 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-V).
Форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів підприємства установлюють самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами (ч. 2 ст. 97 КЗпП).
Формування схеми посадових окладів провадять із розрахунку встановлених галузевою угодою чи колдоговором міжпосадових співвідношень посадових окладів (ч. 3 ст. 96 КЗпП). Саме на підставі такої схеми формують штатний розпис, у якому встановлюють посадовий оклад директору й іншим працівникам підприємства. Тому розрив майже в 10 разів між посадовими окладами директора та рядового працівника є не надто привабливим.
А ось у разі якщо дирекція (інший орган управління, уповноважений учасник ТОВ, голова правління або член правління акціонерного товариства, генеральний директор, член дирекції) не проти істотного збільшення зарплати директора, йому краще встановити посадовий оклад (у межах схеми посадових окладів), та до нього виплачувати надбавки, премії, інші заохочення, визначені колдоговором та передбачені в договорі (контракті) з ним.
Однак якщо розміри посадового окладу виходять за межі умов оплати праці, визначених контрактом із директором, необхідно вносити зміни до нього. І тут уже без погодження нових умов оплати праці з іншою стороною, від імені якої укладено контракт із директором, не обійтися.
Податкове законодавство
ПКУ та Закон про ЄСВ не обмежує в розмірах оплату праці працівників.
Незалежно від розмірів доходу у вигляді зарплати, нарахованого (виплаченого) відповідно до умов трудового договору (контракту), його обкладають ПДФО за ставкою 18% (п. 167. 1 ПКУ). Додатково утримують військовий збір за ставкою 1,5% (пп. 1.3 п. 16 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ).
ЄСВ нараховують у межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ (ч. 3 ст. 7 Закону про ЄСВ).
Максимальна величина бази нарахування ЄСВ — це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної зарплати, установленої законом, на яку нараховують ЄСВ (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).
У 2019 році максимальна база нарахування ЄСВ становить 62595 грн (4173 грн × 15). Тож, лише на цю суму нараховують ЄСВ, навіть якщо розмір місячної зарплати — 100 000 грн.
Редакція газети
«Інтерактивна бухгалтерія»