Я — приватний підприємець, займаюся виїзною торгівлею. Під час здійснення документальної виїзної перевірки мене оштрафували податківці, оскільки бракувало документів на товар, що реалізується. Чи обов’язково повинні бути документи на такий товар і чи правомірні дії податківців?
ВІДПОВІДЬ: Контролери мають право вимагати в платників податків пред’явлення первинних документів, що передбачено, зокрема, пп. 16.1.5 і п. 85.4 ПКУ. І в загальному випадку документи на товар, які підтверджують його придбання, справді мають бути в підприємця, що реалізує цей товар. А ось чи існують якісь особливі правила під час здійснення виїзної торгівлі, а також у разі обрання ФОПом спрощеної системи оподаткування, проаналізуймо далі.
Передусім зауважимо, що в ПКУ не передбачено спеціальних норм для оподаткування діяльності, пов’язаної з виїзною торгівлею. Тому для відповіді на порушене питання слід керуватися загальними положеннями ПКУ.
Згідно з абз. 1 п. 44.1 ПКУ, платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат й інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів.
А оскільки об’єкт оподаткування підприємців на загальній системі оподаткування та ФОПів-спрощенців визначається по-різному, є підстави припустити, що правила стосовно наявності первинки для загальносистемників і платників єдиного податку не однакові. З’ясуймо, чи справді це так.
Документи на товар для загальносистемників
Із суб’єктами господарювання на загальній системі оподаткування все доволі просто. Для них чорним по білому написано: фізособи-підприємці зобов’язані мати підтверджуючі документи щодо походження товару (абз. 1 п. 177.10 ПКУ).
Додатковий аргумент на користь обов’язкової наявності документів на товар — п. 177.2 ПКУ, згідно з яким об’єктом оподаткування ФОПів, що застосовують загальну систему оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка в грошовій та негрошовій формах) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такого ФОПа.
До того ж ФОПи, які обрали загальну систему оподаткування, заповнюють Книгу обліку доходів і витрат за формою, затвердженою наказом Міндоходів від 16.09.2013 р. № 481 (далі — Книга). А відповідно до п. 1 цього нормативного акта, унесення даних до Книги здійснюється на підставі первинних документів.
Зверніть увагу!
Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів із дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання — з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності (п. 44.3 ПКУ).
Документи на товар для єдинників
Для єдинників, на відміну від загальносистемників, норми, яка б зобов’язувала мати підтверджуючі документи щодо походження товару, у гл. 1 р. XIV ПКУ немає.
Водночас, як відомо, згідно зі ст. 292 ПКУ, для єдинника об’єктом оподаткування є дохід. На витрати він не зважає.
Окрім того, не всі фізособи-єдинники ведуть облік витрат, а лише представники групи 3 — платники ПДВ (пп.пп. 296.1.1, 296.1.2 ПКУ).
Однак, незважаючи на це, податківці все ж воліють бачити первинні документи на товар і в підприємців на спрощеній системі оподаткування. Непред’явлення відповідної первинки на вимогу контролерів на практиці загрожує ФОПу:
- штрафом на підставі п. 121.1 ПКУ за незабезпечення зберігання первинних документів (510 грн, а за повторне впродовж року — 1020 грн);
- включенням у дохід вартості товарів, походження яких не підтверджене документами (адже такі товари в такому випадку є бажання трактувати як безоплатно отримані, якщо немає документів про придбання);
- визнанням товару без документів, що підтверджують його походження, таким, що був придбаний у фізособи (а якщо так, то на горизонті неутримання ПДФО).
Ми вважаємо, що з підходом фіскалів можна посперечатися. Детальніше з аргументами податківців і нашою позицією можна ознайомитися у статті «Чи потрібно ФОПу-єдиннику, який не веде обліку витрат, мати підтверджуючі документи щодо походження товару» (№ 48/2017).
Де повинні зберігатися документи на товар?
Розглядаючи це питання, ми говоримо про виїзну торгівлю, тому цілком логічно, що виникає потреба з’ясувати: чи повинні документи на товар зберігатися безпосередньо на місці продажу?
У роз’ясненні з категорії 104.08 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua) фахівці ДФСУ наводять перелік документів, наявність яких на торговельному місці мають забезпечувати підприємці-загальносистемники, зокрема, це:
- книга обліку доходів та витрат;
- книга обліку розрахункових операцій;
- виписка або витяг із Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб — підприємців;
- ліцензії;
- свідоцтва платника ПДВ (якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником ПДВ);
- трудові угоди з найманими працівниками (у разі використання найманої праці).
Як бачимо, серед них немає документів на товар.
Водночас, як свідчить практика, за відсутності первинки на товар під час перевірки контролери залюбки штрафують підприємців на підставі ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, — за реалізацію товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання.
Цитата:
«До суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість».
(ст. 20 Закону про РРО)
Своєю чергою, ми вважаємо, що обов’язку для підприємців зберігати документи на товар у місці його продажу немає. І суди дотримуються такої ж позиції.
Так, ВАСУ в ухвалі від 08.08.2013 р. у справі № 2а-13173/10/2070 (К/9991/14565/11) завважив: суб’єкт господарювання НЕ зобов’язаний зберігати первинні документи на товар безпосередньо в торговельному залі чи у складському приміщенні. Отже, відсутність облікової документації на товар за місцем продажу останнього не може бути віднесено до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах і/або за місцем їх реалізації. Тому головне, щоб такі документи були!
Чи потрібно мати документи на товар за правилами торгівлі?
Податківці, які здійснюють перевірку, не мають права вимагати від підприємця сертифікати якості чи інші документи, що підтверджують якість і безпеку товару, оскільки вони не є документами, які впливають на визначення об’єкта оподаткування.
Однак у будь-якому разі ці документи мають бути наявні.
Адже згідно з п. 28 Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 08.07.1996 р. № 369, у працівників пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі (у т.ч. осіб, які займаються виїзною торгівлею) із собою мають бути підтверджуючі документи на придбаний товар. Серед таких документів: прибутково-видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, приймальні акти, сертифікати відповідності та якості й ін.
До того ж п. 17 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою КМУ від 15.06.2006 р. № 833, установлено заборону на продаж товарів, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їхні якість та безпеку.
Редакція
газети «Інтерактивна бухгалтерія»