Податкову накладну з помилкою отримали із запізненням: чи можна подати заяву-скаргу на постачальника

Постачальник виписав податкову накладну на дату другої події та надіслав нам її із запізненням на місяць. Чи можемо ми подати до декларації за звітний період, у якому отримано таку податкову накладну, заяву-скаргу на постачальника (додаток Д8 до декларації з ПДВ)? Чи краще подати уточнюючий розрахунок до декларації за звітний період, у якому податкова накладна мала бути складена, і додати до нього додаток Д8?

ВІДПОВІДЬ: Вважаємо, покупець, отримавши із запізненням податкову накладну, виписану з порушенням, має право подати заяву зі скаргою на свого постачальника. Однак податківці категорично проти подання платником такої заяви в будь-якому іншому звітному періоді, аніж період, у якому ця накладна була складена (мала бути складена). Розглянемо аргументи.

Що каже ПКУ

За загальним правилом, податковий кредит виникає на дату першої з подій (п. 198.2 Податкового кодексу України, далі ПКУ):

  • або списання коштів із банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
  • або отримання платником товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносять до податкового кредиту суми вхідного податку, не підтверджені податковими накладними чи підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПКУ (п. 198.6 ПКУ).

У разі якщо платник не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним у загальному випадку протягом 365 календарних днів із дати складання податкової накладної (абз. 3 п. 198.6 ПКУ).

В Узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затвердженій наказом ДПСУ від 16.02.2012 р. № 127, податківці дали добро на включення до податкового кредиту звітного періоду сум вхідного ПДВ на підставі запізнілих податкових накладних, якщо не сплив їхній термін придатності. Із контексту роз’яснення також випливає, що єдиним підтвердженням запізнення слугуватиме запис у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Для того щоб податковий кредит покупця не залежав від «добросовісності» його контрагентів, зако­нотворці прописали в ПКУ спецправило (абз. 11 п. 201.10 ПКУ): «у разі порушення постачальником порядку заповнення податкової накладної та/або порядку реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту». До такої заяви покупець лише повинен додати копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням цих товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Зауважте!

Фразу «за звітний податковий період» у наведеній вище нормі можна читати по-різному, адже тут не конкретизовано, що це саме період складання податкової накладної. Тому на роль цього періоду може підійти звітний період, у якому в покупця виникає право задекларувати податковий кредит (наприклад, у період отримання запізнілої податкової накладної). Власне, про порушення в оформленні податкової накладної покупець дізнався із запізненням, лише після її отримання.

Отже, зважаючи на те, що платник управі задекларувати податковий кредит за запізнілою податковою накладною у будь-якому наступному звітному періоді в межах 365-денного строку з моменту виписки такої податкової накладної, а також ураховуючи, що запізніла податкова накладна складена з порушенням ст. 201 ПКУ, ми переконані, платник вправі поскаржитися на несумлінного постачальника та задекларувати податковий кредит, подавши разом із податковою декларацією з ПДВ додаток 8 до декларації «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)» і копії первинних документів із цієї операції.

Позиція податківців

Свого часу контролери не заперечували проти такого розвитку подій. Так, у листі ДПСУ від 17.11.2011 р. № 6451/7/15-3117-10 вони зазначали: заяву зі скаргою на постачальника подають лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку до складу податкового кредиту. Тобто у звітному періоді, у якому:

  • відбулася перша з подій (виникло право на податковий кредит), — у разі отримання податкової накладної в такому податковому періоді;
  • податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки такої податкової накладної, — у разі отримання її із запізненням в інших податкових періодах.

Однак цей лист із ліберальною позицією контролерів було відкликано листом ДПСУ від 21.11.2012 р. № 9455/0/71-15-3117. Натомість податківці, змінивши курс на 180 градусів, озвучили фіскальну (формальну) позицію (див. лист ДПСУ від 16.01.2013 р. № 721/6/15-3115 і відповідь у підкатегорії 101.23 ЄБПЗ1): у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну чи в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних платник ПДВ — покупець може скористатися правом на віднесення сум податку до податкового кредиту на підставі Заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі), яку подають разом із податковою декларацією за звітний (податковий) період, у якому така накладна була складена (мала бути складена).

Підсумуємо

Зважаючи на категоричність податківців, платникам, які вирішать скористатися правом подати додаток Д8 до декларації з ПДВ у разі отримання запізнілих податкових накладних із порушенням, свою правду, очевидно, доведеться відстоювати в суді.

У подібних спорах суди, як правило, стають на сторону платників (див., наприклад, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 р. у справі №820/968/13-а, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 р. у справі № 805/3533/13-а, а також постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.03.2013 р. у справі № 812/2073/13-а).

І наостанок декілька слів про подання уточнюючого розрахунку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок. У цій ситуації його не застосовують, адже помилки у звітному періоді, коли відбулася перша подія за цим постачанням, не було. Позаяк за відсутності податкової накладної платник не вправі був фіксувати податковий кредит. Це право з’явилося тільки в тому звітному періоді, коли він отримав від постачальника податкову накладну. До того ж, як свідчить сама форма додатка Д8 (у ній відсутнє спеціальне поле «Уточнюючий»), можливість подання його разом із уточнюючим розрахунком не передбачено. Підмітили це й податківці в підкатегорії 101.23 ЄБПЗ.

Ольга КЛЕБАН,

провідний бухгалтер-експерт
газети «Інтерактивна бухгалтерія»

1 Єдина база податкових знань. Розміщена на офіційному сайті Міндоходів України — www.minrd.gov.ua.