Оподаткування дивідендів має певні особливості як у підприємства-емітента, так і в одержувача дивідендів, зокрема, коли вони виплачуються фізособі. Розгляньмо ці особливості докладніше
Порядок використання прибутку (доходу) суб’єкта господарювання визначає власник (власники) або вповноважений ним орган відповідно до законодавства й установчих документів (ч. 3 ст. 142 Господарського кодексу України).
Отже, порядок і строки виплати дивідендів визначаються власником та вказуються у статутних документах (граничний строк виплати дивідендів законодавчо передбачений лише для акціонерних товариств).
Рішення про виплату дивідендів приймається засновниками (учасниками) або акціонерами підприємства на зборах та засвідчується протоколом зборів. Протокол і наказ керівника підприємства про нарахування та виплату дивідендів є підставою для відображення такої операції в обліку.
Зверніть увагу!
З метою податкового обліку дивіденди — це платіж, що здійснюється юридичною особою — емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів й інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
(пп. 14.1.49 ПКУ)
Нагадаємо
Для цілей бухгалтерського обліку дивідендами є частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.
(п. 4 П(С)БО 15)
До дивідендів прирівнюється також платіж, що здійснюється за рахунок чистого прибутку господарськими організаціями, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави згідно із Законом України «Про управління об’єктами державної власності» від 21.09.2006 р. № 185-V.
Порядок обкладення ПДФО