Організація уклала з фізособою (непідприємцем) цивільно-правовий договір на виконання ремонтних робіт в іншому місті (ремонт виробничих основних засобів).
Чи може поїздка фізособи вважатися відрядженням і чи має право підприємство компенсувати фізособі витрати щодо цієї поїздки на проїзд і проживання? Чи обкладається сума компенсації ПДФО, військовим збором та ЄСВ? Чи будуть податкові витрати?

Відповідь

Особа, яка виконує роботи за цивільно-правовим договором (далі — ЦПД), не може бути направлена підприємством у відрядження, оскільки вона не є працівником підприємства.

Відносини за договорами цивільно-правового характеру регулює ЦКУ, на нього не поширюються норми КЗпП, зокрема ст. 121, якою встановлено, що на відшкодування витрат й одержання інших компенсацій у зв’язку зі службовими відрядженнями мають право саме працівники підприємства.

Відповідно, такій особі не компенсують вартість проїзду й витрати на проживання, понесені під час виконання службового доручення підприємства. Але ці витрати можна включити до ціни робіт. Під час укладення ЦПД можна взяти до уваги, що підприємство компенсує всі витрати, пов’язані з роботою, у т.ч. витрати, пов’язані з поїздками на певний строк до іншого населеного пункту для виконання робіт.

Згідно зі ст. 843 ЦКУ до ціни роботи в договорі підряду входять відшкодування витрат підрядника й оплата за виконану ним роботу, тому витрати особи, яка виконує роботи за ЦПД, можна передбачити в договірній ціні.

Нагадаємо

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на власний ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти й оплатити виконану роботу.

(ч. 1 ст. 837 ЦКУ)

Нарахування й утримання ПДФО, військового збору та ЄСВ із вартості компенсації проїзду та проживання

Компенсація, передбачена ЦПД

У разі якщо вартість проїзду та проживання згідно із ЦПД входить до ціни робіт — сума компенсації (як частина вартості роботи) включається до доходу фізособи відповідно до пп. 164.2.2 ПКУ. Як наслідок:

  • із суми компенсації утримують ПДФО за ставкою 18% і військовий збір — за ставкою 1,5%;
  • на суму компенсації нараховують ЄСВ за ставкою 22%.

Важливо

Може виникнути ситуація, за якої компенсація вартості проїзду та проживання не входить до ціни робіт, але вона передбачена іншими положеннями договору. Ми вважаємо, у такому разі податківці також наполягатимуть на визнанні суми компенсації частиною винагороди за ЦПД із відповідним обкладенням ПДФО, військовим збором та нарахуванням ЄСВ.

Компенсація, не передбачена ЦПД

У разі якщо компенсація вартості проїзду та проживання не була врахована під час укладення ЦПД (ані включена до вартості робіт, ані передбачена іншими положеннями договору), а підприємство все ж компенсує такі витрати — їх суму розглядатимуть із метою оподаткування як додаткове благо (пп. «г» пп. 164.2.17 ПКУ) й обкладатимуть ПДФО за ставкою 18% та військовим збором — за ставкою 1,5%.

За таких обставин є підстави не нараховувати ЄСВ, адже компенсацію провадять поза межами ЦПД, а тому відсутня база нарахування ЄСВ (ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI).

Свого часу, Львівський апеляційний адміністративний суд у справі від 18.06.2015 р. № 9104/148078/12 наголошував:

«Особа, яка виконує роботи (послуги) за договором цивільно-правового характеру, не має ніяких соціальних гарантій, не може одержати виплати за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, не має права на відпустку, такій особі не надаються соціальні гарантії. Також така особа не підпорядкована розпорядку робочого часу та виконує роботи (надає послуги) на свій страх і ризик (не табелюється), не може бути направлена у відрядження (у відрядження направляється тільки працівник підприємства), не одержує заробітної плати (в цивільно-правовій угоді визначається винагорода, ціна виконаних робіт, наданих послуг). Нарахування виплати провадиться на підставі акта виконаних робіт (наданих послуг)».

Касаційна інстанція беззаперечно пропонує таку саму позицію:

«…громадяни, які працюють за договором підряду, є підрядниками, а не працівниками підприємства, і норми трудового законодавства на них не поширюються. Підрядники самостійно організовують і виконують роботу за договором підряду, не підпорядковуючись внутрішньому трудовому розпорядку підприємства».

Отже, якщо витрати на проїзд компенсують фізичній особі — підряднику додатково, то ця сума розцінюється як додаткове благо, одержуване від роботодавця, та включається до загального місячного оподатковуваного доходу й обкладається податком із доходів фізичних осіб (див. постанову ВС КАС від 22.12.2020 р. у справі № 2а-10675/10/1370).

Сплата ПДФО та військового збору

Відповідно до пп. 168.1.2 ПКУ ПДФО та військовий збір сплачують (перераховують) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід виплачують готівкою з каси податкового агента, податок сплачують (перераховують) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем нарахування (виплати, надання).

Тобто під час виплати компенсації в безготівковій формі ПДФО та військовий збір слід сплатити в момент виплати доходу фізособі. Якщо ж виплату здійснюють готівкою з каси — податки сплачують не пізніше банківського дня, наступного за днем такого нарахування (виплати).

Особливості включення вартості компенсації проїзду та проживання до податкових витрат

У разі якщо компенсація вартості проїзду та проживання особи, яка займається ремонтом основних засобів, входить до вартості робіт, її суму в бухобліку визнають витратами виробництва, загальновиробничими витратами, адмінвитратами чи витратами на збут — залежно від того, де саме використовують основні засоби, які ремонтують (рахунки 23, 91, 92 або 93 відповідно).

Якщо йдеться про компенсацію витрат як додаткового блага, фінансування особистих потреб фізособи, що не входить до вартості робіт і не передбачена договором, — її за наявності необхідних підтвердних документів (квитків, оплачених рахунків, чеків із готелю тощо) визнають іншими витратами діяльності відповідно до п. 29 П(С)БО 16 (рахунок 949).

Отже, незалежно від того, чи передбачена ЦПД компенсація проїзду та проживання особі, яка виконує ремонт виробничих ОЗ, — підприємство має право включити суму такої компенсації до податкових витрат підприємства. З початку 2015 року з метою обкладення податком на прибуток негосподарські витрати підприємства також визнають податковими витратами (див. лист ДФС від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15).

Редакція газети

«Інтерактивна бухгалтерія»

 

 

 

______________________________________________________________

ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ

ПКУ — Податковий кодекс України.

ЦКУ — Цивільний кодекс України.

КЗпП — Кодекс законів про працю України.