Оплата відрядження при підсумованому обліку робочого часу

Оплата відрядження при підсумованому обліку робочого часу

На підприємствах, в установах, організаціях, у яких запроваджено підсумований облік робочого часу, доволі часто виникають питання щодо оплати днів відрядження. На жаль, Мінсоцполітики жодного роз’яснення стосовно цього не надавало, хоча запитували ми про це неодноразово. Тож спробуємо розібратися самостійно

Насамперед з’ясуймо, які особливості притаманні підсумованому обліку робочого часу та як провадиться оплата праці при такому режимі роботи.

Особливості підсумованого обліку робочого часу

Відповідно до ст. 61 КЗпП, підсумований облік робочого часу запроваджується на безперервно діючих підприємствах, в установах і організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для цієї категорії працівників щоденна або тижнева тривалість робочого часу за погодженням із профспілкою. Підсумований облік робочого часу встановлюється досить часто для деяких категорій працівників медичних закладів, торгівельних організацій, автотранспортних підрозділів підприємств, комунальних служб, охоронних фірм.

Детально про особливості застосування підсумованого обліку робочого часу ми писали в матеріалі «Організація та практичне застосування підсумованого обліку робочого часу».

Головна особливість підсумованого обліку полягає в тому, що для обліку робочого часу визначається обліковий період: місяць, квартал, 6 місяців або рік, а в окремих випадках — навіть декада (абз. 2 п. 6 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138, далі — Методичні рекомендації № 138). Водночас графіки роботи (змінності) розробляються так, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, визначеного ст.ст. 50 і 51 КЗпП, що передбачено п. 3 Методичних рекомендацій № 138.

Оскільки тривалість робочого часу в окремі робочі дні може коливатися, а в деякі дні працівник може не виходити на роботу згідно з графіком (наприклад, при режимі роботи «доба через дві»), тому й виникають запитання стосовно оплати днів відрядження. Але спочатку про те, як оплачується робота працівника при підсумованому обліку робочого часу.

Оплата при підсумованому обліку робочого часу

При підсумованому обліку робочого часу роботу працівників оплачують за годинною ставкою залежно від кількості відпрацьованих годин у відповідному місяці. Час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу, визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом за табелем обліку робочого часу та нормою тривалості робочого часу за обліковий період. Кількість додаткових вільних від роботи днів визначається шляхом ділення часу, відпрацьованого понад норму тривалості робочого часу, на нормальну тривалість робочого дня.

Детально про це ми розповідали в матеріалі «Оплата «надурочних», «нічних» та «святкових» за умови підсумованого обліку робочого часу» газети «Інтерактивна бухгалтерія» № 9/2013.

Таким чином, при підсумованому обліку робочого часу роботу працівників оплачують за годинною ставкою залежно від кількості відпрацьованих годин у відповідному місяці, а надурочні години оплачуються в кінці облікового періоду в подвійному розмірі.

Розглянемо на прикладі, як провадиться оплата праці при підсумованому обліку робочого часу, у т.ч. за дні відрядження.

Годинну ставку для оплати праці визначають шляхом ділення посадового окладу (ставки зарплати) на місячну норму годин у відповідному місяці, яка дорівнює в липні ― 184 год, а в серпні ― 160 год, у вересні ― 176 год. Тоді годинна ставка становить: у липні ― 18,48 грн (3400 грн : 184 год); у серпні ― 21,25 грн (3400 грн : 160 год); у вересні ― 19,32 грн (3400 грн : 176 год).

Норма робочого часу за ІІІ квартал 2014 року:

184 год + 160 год + 176 год = 520 год.

Фактично відпрацьовано за ІІІ квартал 2014 року:

180 год + 164 год + 170 год = 514 год.

Без урахування відпрацьованих у відрядженні годин роботи (24 год) у вересні, норма робочого часу в ІІІ кварталі становитиме: 520 год - 24 год = 496 год. Тоді кількість надурочних годин дорівнює: 514 год - 496 год = 18 год.

У межах норми робочого часу працівник відпрацював у серпні 2014 року: 496 год - 180 год - 164 год = 152 год, а решта — 18 год — вважаються надурочними.

Відповідно до наведених розрахунків, працівнику мають нарахувати зарплату за відпрацьовані години:

• у липні: 18,48 грн × 180 р. год = 3326,40 грн;
• у серпні: 21,25 грн × 164 р. год = 3485,00 грн;
• у вересні: 19,32 грн × 152 р. год + (19,32 грн × 18 год) × 2 = 3632,16 грн.

Оплата відрядження: погодинна чи подобова?

Традиційно під час оплати відрядження визначається середньоденна та денна зарплата, а оплата провадиться залежно від того, який із цих показників вищий. Детально про механізм оплати відрядження та алгоритм розрахунку ми розповідали в матеріалі «Оплата днів відрядження: алгоритм розрахунку» газети «Інтерактивна бухгалтерія» № 109/2014.

Згідно з п. 8 Порядку № 100¹, нарахування виплат, що обчислюються виходячи із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться так:

• середньоденна (середньогодинна) зарплата визначається діленням зарплати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин);
• оплата днів відрядження (періоду підвищення кваліфікації тощо) обчислюється шляхом множення середньоденного (середньогодинного) заробітку на число робочих днів/годин.

Таким чином, оскільки підсумований облік робочого часу ведеться в годинах, при оплаті відрядження слід використовувати середньогодинну й годинну зарплату. Тобто для визначення середньоденного показника заробіток за відпрацьовані робочі години впродовж розрахункового періоду слід розділити на кількість відпрацьованих робочих годин за цей період.

Далі розрахуємо оплату відрядження, якщо працівник перебував у ньому з 8 по 10 вересня, скориставшись даними наведеного вище прикладу.

Алгоритм розрахунку оплати днів відрядження такий.

Крок 1. Визначають середньогодинну зарплату, розділивши сумарний заробіток за липень–серпень 2014 року на кількість відпрацьованих робочих годин у зазначеному періоді:

(3326,40 грн + 3485,00 грн) : (180 р. год + 164 р. год) = 19,80 грн.

Крок 2. Знаходять годинну зарплату, розділивши нараховану за вересень зарплату на відпрацьовані години (не враховуючи години відрядження):

3632,16 грн : 170 р. год = 21,37 грн.

Оскільки годинна зарплата (21,37 грн) у вересні 2014 року більше ніж середньогодинна (19,80 грн), визначена згідно з Порядком № 100, то оплачують години відрядження за умовами трудового договору, тобто як звичайні робочі години.

Таким чином, працівникові за умовами трудового договору повинні оплатити три дні відрядження (фактично 24 робочі години) у вересні 2014 р. за годинною ставкою, визначеною для вересня (без врахування доплати за надурочні години): 19,32 грн. × 24 р. год. = 463,68 грн.

Отже, оплата надурочних годин враховується під час визначення годинної зарплати (21,37 грн) для порівняння із середньогодинною зарплатою, а оплачуються години роботи у відрядженні за годинною ставкою (19,32 грн), визначеною для відповідного місяця. Це логічно, адже доплата за надуроч­ні години прямо не пов’язана з роботою в дні відрядження.