Переїзд офісу до іншого міста: чи будуть податкові витрати та як показати в бухобліку
Наш офіс переїжджає до іншого міста. Чи можна в податковому обліку віднести до витрат оплату послуг із перевезення обладнання та меблів, витрати на упаковку речей, а також витрати на придбання квитків на поїзд? І як такі витрати показати в бухгалтерському обліку?
ВІДПОВІДЬ: Витрати на перевезення й упаковку меблів та обладнання можуть бути віднесені до податкових. Туди ж можна віднести й витрати на придбання квитків. Щоправда, слід урахувати деякі нюанси. Пояснімо.
Податковий облік
Передусім пригадаємо, що для відображення витрат серед податкових існує два головних правила:
1) зв’язок із госпдіяльністю1 (пп.пп. 14.1.27, 139.1.1 ПКУ);
2) наявність необхідних первинних документів, що підтверджуватимуть понесені витрати (п. 138.2, пп. 139.1.9 ПКУ).
Витрати на транспортування меблів та обладнання, упаковку речей, а також придбання квитків для переїзду офісу до іншого міста цілком можна пов’язати з госпдіяльністю. Адже без перевезення меблів та обладнання до нового офісу в іншому місті підприємство просто не зможе повноцінно здійснювати свою госпдіяльність. Витрати на упаковку меблів та обладнання також не слід відокремлювати від витрат на їх перевезення, і, відповідно, їх місце також серед податкових. Оскільки упаковка меблів та обладнання вберігає підприємство від зупинки госпдіяльності через ремонт або взагалі придбання нового обладнання та меблів.
Розглянемо перелічені витрати окремо, адже вони мають свої особливості.
Витрати на транспортування меблів, обладнання, а також упаковку речей. Як ми вже зазначили, ці витрати пов’язані з госпдіяльністю, а тому їм пряма дорога до податкових витрат.
Так, витрати на перевезення меблів, обладнання, а також їх упаковку в податковому обліку можна віднести на вибір до:
- інших витрат загальногосподарського призначення (пп. «ж» пп. 138.10.2 ПКУ). Зауважте: за таких підстав витрати відносити до податкових можна, якщо здійснюється перевезення комп’ютерів і меблів адміністративного персоналу;
- інших витрат операційної діяльності, пов’язаних із господарською діяльністю (пп. «в» пп. 138.10.4 ПКУ);
- інших витрат звичайної діяльності (окрім фінансових витрат), не пов’язаних безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг (пп. 138.10.6 ПКУ);
- інших витрат госпдіяльності, до яких р. IІІ ПКУ прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат (пп. 138.12.2 ПКУ).
Решта інших витрат визнаються витратами того звітного періоду, у якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ПКУ).
На замітку!
Міндоходівці у своїх роз’ясненнях у підкатегорії 102.09.01 системи «ЗІР» зазначають: якщо у зв’язку зі зміною місця проведення госпдіяльності платник податку провадить демонтаж, перевезення та нове встановлення обладнання, балансова вартість відповідної групи основних засобів збільшується на суму витрат із демонтажу, перевезення та монтажу такого обладнання за умови, якщо обладнання відповідає визначенню об’єкта основних засобів згідно з пп. 14.1.138 ПКУ. Вважаємо, витрати на перевезення обладнання та меблів (якщо вони належать до основних засобів) жодним чином не можуть збільшити їх балансову вартість. Адже перевезення не збільшує їх строк використання, а також не збільшує економічних вигід від їх використання. А ось показати ці витрати серед податкових цілком можливо.
Важливою умовою є наявність первинних документів, які б підтверджували понесення витрат на перевезення та упаковку меблів й обладнання (квитанції до ПКО, товарні чеки, касові чеки тощо).
Витрати на придбання залізничних квитків. Якщо йдеться про придбання квитків на потяг для транспортування меблів та обладнання, такі витрати слід розглядати як витрати на їх перевезення. Тоді ці витрати на підставі первинних документів (квитків, договору про перевезення вантажу тощо) можна сміливо відносити до податкових втрат.
Інша річ, якщо підприємство придбаває квитки для своїх співробітників, щоб ті могли переїхати до іншого міста, де й буде їх новий офіс. Так, працівникам при переведенні їх на іншу роботу, коли це зв’язано з переїздом в іншу місцевість, виплачуються, зокрема, вартість проїзду (ст. 120 Кодексу законів про працю України, далі — КЗпП). Тобто такі витрати передбачені діючим законодавством для підприємства під час провадження госпдіяльності. Тому такі витрати на підставі пп. 138.12.2 та п. 142.2 ПКУ можуть бути віднесені до податкових. Водночас тут слід урахувати нюанс щодо обкладення таких виплат ПДФО. У ст. 165 ПКУ не передбачено окремого пункту, у якому б чітко було зазначено, що компенсація працівникам вартості проїзду через переїзд в іншу місцевість не включається в загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід платника податку.
Спеціалісти Міндоходів, роз’яснюючи, коли компенсація на проїзд підлягає обкладенню податком на доходи фізосіб, указують: якщо проїзд найманого працівника до місця роботи не пов’язаний із виконанням ним трудової функції та не підпадає під дію КЗпП, сума такої компенсації обкладатиметься податком на доходи фізичних осіб на підставі пп. 164.2.17 ПКУ (консультація в підкатегорії 103.02 системи «ЗІР»). Тож, керуючись цією логікою, якщо виплата компенсації вартості проїзду передбачена КЗпП, така виплата не обкладається ПДФО. А оскільки вартість проїзду виплачується працівнику через переїзд в іншу місцевість (ст. 120 КЗпП), вважаємо, вона не має обкладатися податком на доходи фізосіб. Але цілком можливо, що контролери на місцях іншої думки стосовно цього, адже узагальнюючої консультації від головного відомства щодо цього питання немає.
Бухгалтерський облік
Відповідно до п. 18 П(С)БО 16 «Витрати», загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування й управління підприємством, відносяться до адміністративних витрат. Без офісу підприємство не зможе провадити свою діяльність, тож витрати на його переїзд можна вважати адміністративними.
Тоді витрати на перевезення, упакування меблів та обладнання, а також придбання залізничних квитків у разі переїзду офісу до іншого міста слід відносити на рахунок 92 «Адміністративні витрати».
Анастасія НЄВСЬКА,
бухгалтер-експерт
газети «Інтерактивна бухгалтерія»
1 Господарська діяльність — діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу (пп. 14.1.36 ПКУ).