Податковий кредит за бухдовідкою: чи діє 365-денне обмеження

Податковий кредит за бухдовідкою: чи діє 365-денне обмеження

Підприємство (платник ПДВ) понад рік тому придбало обладнання для здійснення пільгової діяльності, тому не включило суму вхідного ПДВ у податковий кредит за отриманою податковою накладною. Зараз підприємство продає це обладнання. Оскільки з моменту придбання обладнання пройшло більше 365-ти днів, виникають сумніви: чи можна відновити податковий кредит? Якщо можна, то на яку суму та дату?

ВІДПОВІДЬ: Вважаємо, на дату продажу обладнання, яке використовувалося в пільговій діяльності, платник ПДВ має право показати податковий кредит на підставі бухгалтерської довідки, навіть якщо з моменту придбання обладнання пройшло більше року. Для того щоб не бути голослівними, розглянемо аргументи.

Правила за ПКУ

Про можливість відновлення податкового кредиту йдеться в п. 198.5 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Згідно з ним, у разі якщо товари/послуги, необоротні активи, щодо яких не було показано податковий кредит під час їх придбання (виготовлення), починають використовувати в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, платник ПДВ вправі відновити податковий кредит. Роблять це на підставі бухгалтерської довідки.

Як бачимо, окрім зміни напрямку використання товарів/послуг і необоротних активів на оподатковувано-господарський, інших умов (зокрема щодо строку) для відновлення податкового кредиту ПКУ не містить.

Обмеження від Мінфіну

Як ми зазначали вище, відновити податковий кредит у такій ситуації можна за бухдовідкою. Мінфін прописав вимоги до оформлення такої бухгалтерської довідки відразу в двох ПДВшних нормативах. Так, у п. 2.4 р. IV Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну України від 17.12.2012 р. № 1340 (далі — Порядок № 1340) зазначено: «Бухгалтерська довідка має бути складена згідно із податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу, які є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, з урахуванням норм пункту 198.6 статті 196 Кодексу, та містити вичерпний їх перелік». Аналогічну вимогу прописано і в пп. 4.5.5 р. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. № 1492 (далі — Порядок № 1492).

Що це означає? Оскільки йдеться про податковий кредит, повинен бути документ, який за ПКУ дає право на кредит. Себто податкова накладна, митна декларація чи будь-який інший її замінник, зазначений у п. 201.11 ПКУ. У цій ситуації під час придбання обладнання платник отримав податкову накладну, однак не скористався нею для формування податкового кредиту, оскільки обладнання призначалося для використання в пільгових операціях (п. 198.4 ПКУ). Тож у бухдовідці потрібно зазначити як мінімум номер і дату виписки цієї податкової накладної.

Проте це ще не все. Спеціалісти міністерства в наведеній вище цитаті згадують і про вимоги п. 198.6 ПКУ. Останній, окрім необхідності підтвердження податкового кредиту належно оформленими податковими накладними (або іншими документами-замінниками), говорить і про строк давності для відображення податкового кредиту за податковими накладними. У загальному випадку — це 365 днів із дати складання податкової накладної.

Утім застосування таких строків для податкових накладних під час відновлення податкового кредиту значно звужує в часі дію п. 198.5 ПКУ, а в ньому про строк — ані слова. Якщо керуватися логікою підзаконних документів, то реанімувати податковий кредит за податковою накладною, складеною понад рік тому, платник не вправі. Ми з цим погодитися не можемо. Насамперед тому, що підзаконні акти (у цьому випадку Порядок № 1340 та Порядок № 1492) не можуть установлювати додаткових обмежень, не прописаних у ПКУ. До того ж документ, на підставі якого відбувається відновлення податкового кредиту, — бухгалтерська довідка, а не податкова накладна. Тож строк давності для відображення податкового кредиту за податковою накладною, вважаємо, тут застосовувати не коректно.

Звісно, посилання Мінфіну на вимоги п. 198.6 ПКУ виправдані, проте лише в частині, що стосується належно оформленої податкової накладної, отриманої від постачальника (іншого документа, що дає право на податковий кредит), тобто щодо першого абзацу цього пункту. А ось щодо обмеження в часі дії п. 198.5 ПКУ — ми категорично проти.

Підхід податківців

Під час онлайн-конференції на нашому сайті www.interbuh.com.ua заступник начальника управління ДПС України — начальник відділу розробки та аналізу податкового законодавства з ПДВ Департаменту оподаткування юридичних осіб — Альбіна Маргарита Семенівна, відповідаючи на запитання «Чи можна включити до переліку податкових накладних у бухгалтерській довідці, за якою відновлюють податковий кредит за п. 198.5 ПКУ, податкову накладну, виписану понад рік тому?», зазначила: «До бухгалтерської довідки може бути включена податкова накладна, складена понад рік тому, за умови, що така накладна в свій час по факту отримання була включена до реєстру отриманих податкових накладних із урахуванням вимог пункту 198.6 статті 198 Кодексу, щодо 365 днів, та враховуючи строк давності, визначений статтею 102 Кодексу». Аналогічні висновки контролерів опубліковано у «Віснику державної податкової служби України» № 17-18 за 2013 р. на стор. 22.

Однак у листі від 27.03.2013 р. № 4692/6/15-3115 спеціалісти ДПСУ озвучили доволі неоднозначне твердження: «для формування податкового кредиту відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу складається бухгалтерська довідка на підставі податкових накладних, митних декларацій та інших документів, з урахуванням норм пункту 198.6 статті 198 Кодексу». Сказати напевне, що тут мали на увазі контролери, важко. З одного боку вони просто повторили своїми словами пп. 4.5.5 р. ІІ Порядку № 1492, з іншого — дали зрозуміти, що вони прихильники формального підходу, за яким відновити податковий кредит за податковими накладними, виписаними понад рік тому, неможливо.

Для того щоб перестрахуватися, рекомендуємо звернутися в свою Податкову за індивідуальною письмовою консультацією.

Вкотре підкреслимо: ми переконані, застосовувати часові обмеження в 365 днів із п. 198.6 ПКУ під час відновлення податкового кредиту немає підстав.

Отже, суму податкового кредиту, яку можна відновити, визначають для необоротних активів, виходячи з їх балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого відбувається початок їх використання в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни), а за товарами/послугами — виходячи з вартості їх придбання (п. 189.1 ПКУ). Водночас податковий кредит визначають на дату початку фактичного використання обладнання, визначену в первинних документах. Такою датою в цій ситуації буде дата продажу обладнання. Тобто перша з подій: отримання передоплати чи відвантаження обладнання.