Хоча це й відомчий документ, який не має статусу нормативно-правового акта, але він зачіпає інтереси усіх бюджетних установ і підприємств, що отримують бюджетні кошти. Поява цього нормативу зумовлена передусім тим, що з 1 січня 2013 р. запрацювала нова редакція економічної класифікації видатків, а також з оновленням деяких нормативно-правових актів, зокрема щодо касового обслуговування державних і місцевих бюджетів, реєстрації зобов’язань. Не останню роль відіграло й те, що в різних регіонах і рівнях органів Державної казначейської служби України (далі – Казначейство) часто по-різному тлумачили Методичні рекомендації щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань, які надаються розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів на стадії реєстрації зобов’язань та оплати рахунків, затверджені наказом Держказначейства України від 14.09.2010 р. № 330 (далі – Методрекомендації № 330), що діяли раніше. Озвучимо, на які моменти варто звернути увагу в нових Методрекомендаціях № 68.