Приватний підприємець займається виїзною торгівлею. Яка відповідальність йому загрожує за торгівлю з рук у невстановлених місцях?

ВІДПОВІДЬ: Згідно із загальним правилом, за вчинення адміністративних правопорушень у галузі торгівлі застосовують такі адміністративні стягнення, як: попередження, штраф (у більшості випадків), конфіскація предметів торгівлі та виручки, виготовленої продукції. Отже, далі — докладніше...

Про те, які вимоги до торговельного місця в разі здійснення виїзної торгівлі висуває чинне законодавство, можна прочитати в матеріалі «Виїзна торгівля: як підготуватися» газети № 89/2017. Це — спеціальне оснащення кузова авто, маркування, організація робочого місця, забезпечення інвентарем й обладнанням.

Якщо ці вимоги не виконані, продавцю загрожує відповідальність.

Яка відповідальність застосовується?

Стаття 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення (даліКпАП) забороняє торгувати в містах із рук на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах та в інших невстановлених місцях. За це в КпАП передбачено штраф від 1 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 грн до 119 грн) із конфіскацією предметів торгівлі чи без такої. А за торгівлю з рук у невстановлених місцях промисловими товарами — штраф від 6 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 грн до 255 грн) із конфіскацією предметів торгівлі.

Хто накладає штраф?

Складають протоколи про такі правопорушення:

  • уповноважені на те посадові особи Нацполіції;
  • посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад за порушення, учинені в місцях, заборонених рішенням відповідної ради (ст. 255 КпАП).

А розглядають справи про зазначені адміністративні правопорушення та, відповідно, накладають штрафи, районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди (ст. 221 КпАП).

Слід зазначити, що суд може обмежитися й усним зауваженням, з огляду на малозначність учиненого адміністративного правопорушення відповідно до ст. 22 КпАП. Так, суддя Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області врахував характер учиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, незначну кількість реалізовуваної продукції, наявність решти пом’якшуючих обставин, зокрема щире каяття правопорушника, і звільнив таку особу від відповідальності (див. постанову від 10.04.2017 р. № 184/577/17).

Редакція газети

«Інтерактивна бухгалтерія»