Порядок проведення розрахунків під час виїзної торгівлі

Плануєте зайнятися виїзною торгівлею? Тоді вам обов’язково необхідно ознайомитися з правилами оформлення готівкових розрахунків. Наразі з’ясуймо, у яких випадках під час виїзної торгівлі слід використовувати РРО чи розрахункові книжки, як документально оформлювати розрахунки з покупцями, як оприбутковувати виїзну виручку, чи потрібно мати розмінну монету на виїзному об’єкті, а також багато іншого

Кому необов’язково застосовувати РРО та розрахункові книжки під час виїзної торгівлі

Головним документом, що регулює правові засади застосування касових апаратів, є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО). Загалом, керуючись ст. 2 і п. 1 ст. 3 Закону про РРО, суб’єкти господарювання під час проведення розрахункових операцій за товари (послуги) у сфері торгівлі повинні використовувати зареєстровані, опломбовані й переведені у фіскальний режим роботи РРО чи зареєстровані розрахункові книжки (далі — РК).

Щоправда, із цього правила є винятки, які поширюються й на виїзну (пересувну) торгівлю. Так, без РРО та РК можна обійтися під час продажу:

• товарів (надання послуг) підприємцями — платниками єдиного податку групи 1, а також груп 2–4, але за умови, якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн грн (п. 6 ст. 9 Закону про РРО, п. 296.10 ПКУ) ;
• з лотків і розносок газет, журналів й інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50% загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, і підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення (п. 10 ст. 9 Закону про РРО);
• води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів (п. 11 ст. 9 Закону про РРО).