Нерезидент надає послуги з міжнародного перевезення: що в ПДВшному обліку резидента-отримувача

Нерезидент надає послуги з міжнародного перевезення: що в ПДВшному обліку резидента-отримувача

ВІДПОВІДЬ: За п. 185.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ, зокрема, є операції платників податку з постачання:

• послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України за ст. 186 ПКУ (пп. «б»);
• послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом (пп. «е»).

Тож далі з’ясуємо, що є місцем постачання для послуг з перевезення, які платник ПДВ отримав від нерезидента-перевізника. В Узагальнюючій податковій консультації щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затвердженій наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. № 610 (далі — Узагальнююча консультація № 610), податківці визначають місце постачання для послуг з перевезення відповідно до п. 186.4 ПКУ. За вказаним пунктом ПКУ, місцем постачання послуг, не зазначених у п.п. 186.2 і 186.3 цієї статті, є місце реєстрації постачальника. Тому якщо послуги перевезення надає перевізник-нерезидент, що не має постійного представництва на митній території України, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ (незалежно від того, замовнику-резиденту чи замовнику-нерезиденту надаються такі послуги).

Та не зважаючи на це, у підкатегорії 130.14 ЄБПЗ¹ досі актуальна відповідь із абсолютно іншим підходом до визначення місця постачання для цих послуг. Тут контролери, як і до появи Узагальнюючої консультації № 610, пропонують визначати місце постачання послуг із перевезення відповідно до пп. «в» пп. 186.2.1 ПКУ, як більш спеціального. Адже у ньому йдеться про місце постачання послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, яким вважають місце фактичного постачання послуг.

Тобто тут прямо не названо послуги перевезення, а лише послуги, пов’язані з ними. Очевидно, зважаючи на це, податківці й проігнорували даний підпункт, коли говорили про місце постачання послуг із перевезення в Узагальнюючій податковій консультації № 610.

За підходу, озвученого в ЄБПЗ, вартість перевезення, яке здійснює нерезидент, потрібно ділити на частину по території України та за її межами. Тоді частину перевезення на митній території України слід обкладати 20%-вим ПДВ. А ось закордонна частина такого перевезення не є об’єктом обкладання ПДВ. Замовник нараховуватиме ПДВшні зобов’язання на перевезення територією України на дату першої з подій (абз. «а» пп. 186.2.1 ПКУ):

• або перерахування авансу за такі послуги;
• або підписання акту з нерезидентом-перевізником.

Зауважте, хоча йдеться про міжнародне перевезення, у даному разі отримувач нерезидентських послуг повинен застосовувати ставку 20%, а не 0%. Адже пріоритетною у цій ситуації є спеціальна ст. 208 ПКУ, у якій фігурує лише основна ставка податку — 20% (п. 208.2 ПКУ). Тобто 0% можуть використовувати лише платники ПДВ під час постачання послуг з міжнародного перевезення. Утім, у разі отримання таких послуг від нерезидента, на цю ставку податку не варто розраховувати.

За таким сценарієм отримувач нерезидентських послуг з перевезення також має право й на податковий кредит, звісно, за умови, що їх придбано для використання в оподатковуваних операціях у ме госпдіяльності замовника (пп. 198.3 ПКУ). Податковий кредит фіксують на дату сплати (нарахування) ПДВ за податковими зобов’язаннями з цих послуг (пп. 198.1 ПКУ), тобто в наступному звітному періоді.

Підсумуємо

Перед нами два підходи контролерів до обкладання ПДВ послуг з міжнародного перевезення, отриманих від нерезидента без ПДВшного статусу:

• перший — закріплено в Узагальнюючій консультації № 610. Передбачає, що послуги не є об’єктом обкладання ПДВ;
• другий — міститься в підкатегорії 130.14 ЄБПЗ і передбачає, що частину перевезення на митній території України обкладають 20%-вим ПДВ, а закордонна частина такого перевезення не є об’єктом обкладання ПДВ.

Ми надаємо перевагу першому підходу, адже він краще вписується в норми ПКУ. До того ж його зафіксовано в Узагальнюючій консультації № 610. Та зважаючи на неодностайність у рядах контролерів, аби уникнути будь–яких претензій під час перевірки, платник, який отримує від нерезидента послуги з міжнародного перевезення, може звернутися за індивідуальною податковою консультацією, посилаючись на норми Узагальнюючої консультації № 610. Зважаючи на те, що остання була адресована експедиторам.