Розрахунок лікарняних: практичні приклади

З головними правилами обчислення допомоги з тимчасової втрати працездатності найманим працівникам можна ознайомитися у статті «Надаємо й оплачуємо лікарняні». А зараз на цифрових прикладах розгляньмо варіанти розрахунку лікарняних залежно від тривалості розрахункового періоду, виплат, які припадають на цей період, режиму роботи працівника тощо

Визначаємо середньоденну зарплату:

106000 грн : 365 к.дн. = 290,41 грн.

Визначаємо суму лікарняних за рахунок коштів роботодавця:

290,41 грн × 5 к.дн × 70%. = 1016,44 грн.

Обчислюємо суму лікарняних за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (далі — Фонд):

290,41 грн × 6 к.дн. × 70% = 1219,72 грн.

Отже, загальна сума допомоги становитиме:

1016,44 грн + 1219,72 грн = 2236,16 грн.

У такому випадку розрахунковим буде період із жовтня 2018 року по січень 2019 року.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді становить:

31 к.дн. + 30 к.дн. + 31 к.дн. + 31 к.дн. = 123 к.дн.

Визначаємо середньоденну зарплату:

36000 грн : 123 к.дн. = 292,68 грн.

Обчислюємо суму лікарняних:

292,68 грн × 13 к.дн. × 100%. = 3804,84 грн.

Під час оплати тимчасової непрацездатності, коли страховий стаж менший, ніж 6 місяців протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку, слід ураховувати обмеження, установлене ч. 4 ст. 19 Закону № 1105.

Тобто за таких обставин сума допомоги по тимчасовій непрацездатності не може перевищувати розмір мінзарплати з розрахунку на місяць (у 2019 році — 4173 грн).

Для визначення обмеження в розрахунку за календарний день необхідно місячний розмір мінзарплати розділити на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п.п. 5 і 29 Порядку № 1266). Механізм застосування такого обмеження Мінсоцполітики роз’яснило в листі від 17.09.2015 р. № 529/18/99-15. Також його наведено у ситуації 7 р. ІІІ Прикладів обчислення середньої зарплати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджених наказом Мінсоцполітики від 21.10.2015 р. № 1022 (далі — Приклади № 1022). Тож, зробимо необхідні розрахунки.

Розрахунковий період у нашому випадку: грудень 2018 року – лютий 2019 року.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді становить:

31 к.дн. + 31 к.дн. + 28 к.дн. = 90 к.дн.

Визначаємо середньоденну зарплату:

25800 грн : 90 к.дн. = 286,67 грн.

Розраховуємо денну суму виплати (з урахуванням 4-річного стажу):

286,67 грн × 60% = 172,00 грн.

Обчислюємо середньоденну зарплату з розрахунку мінзарплати:

4173 грн : 30,44 к.дн. = 137,09 грн.

Оскільки сума денної виплати, обчислена за загальними правилами (172,00 грн), вища за середньоденну зарплату, розраховану з урахуванням розміру мінзарплати, суму страхової виплати обчислюємо із застосуванням суми денної виплати, розрахованої виходячи з розміру мінзарплати, — 137,09 грн.

Визначаємо суму лікарняних за рахунок коштів роботодавця:

137,09 грн × 5 к.дн = 685,45 грн.

Обчислюємо суму лікарняних за рахунок коштів Фонду:

137,09 грн × 7 к.дн. = 959,63 грн.

Загальна сума допомоги становитиме:

685,45 грн + 959,63 грн = 1645,08 грн.

У такому випадку лікарняні розраховують згідно з п. 27 Порядку № 1266, у якому зазначено:

«…у разі коли застрахована особа перебувала в трудових відносинах менш ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку».

Кількість відпрацьованих календарних днів у розрахунковому періоді становить:

13 к.дн. + 9 к.дн. = 22 к.дн.

Визначаємо середньоденну зарплату:

(2636,32 грн + 1743,78 грн) : 22 к.дн. = 199,10 грн.

Обчислюємо суму лікарняних за рахунок коштів роботодавця:

199,10 грн × 5 к.дн. × 100% = 995,50 грн.

Визначаємо суму лікарняних за рахунок коштів Фонду:

199,10 грн × 8 к. дн. × 100% = 1592,80 грн.

Загальна сума допомоги сягатиме:

995,50 грн + 1592,80 грн = 2588,30 грн.

Може виникнути ситуація, за якої працівник відпрацював понад 31 к.дн., але при цьому він не має повного відпрацьованого календарного місяця (наприклад, улаштувався на роботу 4 березня, а захворів 10 квітня). За таких обставин лікарняні все одно розраховують так само — зважаючи на норми п. 27 Порядку № 1266.

Визначаємо середньоденну зарплату:

7800 грн : 30,44 = 256,24 грн.

Обчислюємо суму лікарняних (уся сума за рахунок коштів роботодавця):

256,24 грн × 5 к.дн. × 100% = 1281,20 грн.

Тобто в нашому прикладі до розрахунку не беруть дні тимчасової непрацездатності працівника (3 к.дн. квітня та 5 к.дн. вересня 2018 року) і, відповідно, оплату за ці дні. Щодо відпустки, то її враховують у розрахунковому періоді, а суми відпускних — у розрахунку середньої зарплати.

Визначення кількості відпрацьованих календарних днів у розрахунковому періоді та середньоденної зарплати за 1 календарний день відобразимо в таблиці.

Таблиця

Розрахунок середньої зарплати для нарахування лікарняних згідно з умовами прикладу 6

Розмір середньоденної заробітної плати становить:

100109,00 грн : 357 к.дн.= 280,42 грн.

Визначаємо суму лікарняних за рахунок коштів роботодавця:

280,42 грн × 5 к.дн. × 60% = 841,26 грн.

Обчислюємо суму лікарняних за рахунок коштів Фонду:

280,42 грн × 6 к.дн. × 60% = 1009,51 грн.

Отже, загальна сума допомоги сягатиме:

841,26 грн + 1009,51 грн = 1850,77 грн.

Чинна редакція Порядку № 1266 не передбачає пропорційного врахування виплат разового характеру, нарахованих протягом місяця розрахункового періоду, у якому застрахована особа не працювала з поважних причин.

Отже, виплати разового характеру, нараховані протягом місяців розрахункового періоду, ураховують у повній сумі. Виняток лише один — коли працівник протягом місяця нарахування одноразової виплати взагалі не відпрацював жодного дня (з 1 до 1 числа) через поважні причини. Тоді такий місяць виключають із розрахункового періоду, та, відповідно, одноразові виплати не враховують під час обчислення середнього заробітку. Аналогічний висновок міститься й у листі ФСС із ТВП від 25.08.2015 р. № 5.2-32-1380 (коментар до нього читайте тут).

З огляду на викладене вище, у нашому випадку розрахунковим періодом буде квітень 2018 року – березень 2019 року. У березні працівник лише частину місяця хворів (поважна причина), тому з розрахункового періоду виключаємо не весь березень, а тільки період тимчасової непрацездатності (13 к.дн.). Період щорічної відпустки не виключаємо. Тому до середнього заробітку під час розрахунку лікарняних включаємо також усю суму премії та відпускні.

З набранням 04.07.2015 чинності останньою редакцією Порядку № 1266 обчислювати середньогодинну зарплату для розрахунку лікарняних уже не потрібно, у т.ч. у випадку встановлення неповного робочого часу. Тому розрахунок проводять у загальному порядку, як і в прикладі 1.

Визначаємо середньоденну зарплату:

62000 грн : 365 к.дн. = 169,86 грн.

Обчислюємо суму лікарняних (уся за рахунок коштів роботодавця):

169,86 грн × 5 к.дн. × 100% = 849,30 грн.

Оскільки працівниця захворіла в перший робочий день, середньоденну зарплату, керуючись п.п. 5, 28 Порядку № 1266, визначаємо шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Однак через те що працівницю взяли на півставки, у розрахунок беремо не весь оклад, а з коефіцієнтом.

Визначаємо середньоденну зарплату:

(4800 грн × 0,5) : 30,44 = 78,84 грн.

Обчислюємо суму лікарняних (уся за рахунок коштів роботодавця):

78,84 грн × 5 к.дн. × 100% = 394,20 грн.

Нас цікавить розрахунок лікарняних для другого страхового випадку — із 26 березня по 3 квітня (9 к.дн.).

Розрахунковий період: січень – лютий 2019 року.

З розрахункового періоду прибираємо дні, не відпрацьовані з поважних причин (період хвороби — з 22 по 27 лютого):

31 к.дн. + 28 к.дн. – 6 к.дн. = 53 к.дн.

Далі треба визначити сумарний заробіток за розрахунковий період, і ось тут постає питання: за лютий брати всю нараховану зарплату чи відсторновану її суму (з огляду на те що сторнування відбулося вже в березні)?

Згідно з п. 32 Порядку № 1266 середню зарплату для розрахунку лікарняних і декретних обчислюють на підставі відомостей, що включають до Звіту з ЄСВ. Оскільки до Звіту з ЄСВ за лютий включено зарплату в сумі 4800 грн, з якої сплачено ЄСВ, а сторнування знайшло відображення лише у Звіті з ЄСВ за березень, то до заробітку для розрахунку лікарняних слід включати невідсторновану суму, тобто всі 4800 грн.

До того ж саме такий порядок урахування сторнованих сум під час розрахунку лікарняних пропонує Мінсоцполітики у ситуації 6 р. ІІІ Прикладів № 1022.

Отже, проведімо необхідні розрахунки.

Середньоденний заробіток становить:

(4800 грн × 2) : 53 к.дн. = 181,13 грн.

Визначаємо суму лікарняних за рахунок коштів роботодавця:

181,13 грн × 5 к.дн. × 100% = 905,65 грн.

Обчислюємо суму лікарняних за рахунок коштів Фонду:

181,13 грн × 4 к.дн. × 100% = 724,52 грн.

Загальна сума допомоги дорівнюватиме:

905,65 грн + 724,52 грн = 1630,17 грн.

Як бачимо, під час оплати лікарняного середньоденна зарплата вийшла завищеною через те, що сторнування зарплати враховано лише в місяці проведення сторнування, а дні тимчасової непрацездатності — у місяцях розрахункового періоду, на які припадає хвороба.

Докладно на цю тему читайте в матеріалі «Урахування сторнованих сум під час розрахунку лікарняних».

Той факт, що підприємство перебувало в простої з оплатою 2/3 тарифної ставки за весь січень, не впливає на розрахунок. Дні, коли на підприємстві був простій, із розрахункового періоду не виключають, адже серед поважних причин, прописаних у п. 3 Порядку № 1266, простій не значиться.

Кількість календарних днів розрахункового періоду — 365, оскільки дні простою з розрахункового періоду не виключають.

Визначаємо середньоденну зарплату:

(45000 грн + 3700 грн) : 365 к.дн. = 133,42 грн.

Обчислюємо суму лікарняних за рахунок коштів роботодавця:

133,42 грн × 5 к.дн. × 70% = 466,97 грн.

Визначаємо суму лікарняних за рахунок коштів Фонду:

133,42 грн × 7 к.дн. × 70% = 653,76 грн.

Отже, загальна сума допомоги становитиме:

466,97 грн + 653,76 грн = 1120,73 грн.

Незалежно від того, настала тимчасова непрацездатність працівника до початку простою, в період простою чи продовжується після його закінчення, дні хвороби внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачують у загальному порядку.

Випадки, за яких допомогу по тимчасовій непрацездатності не надають, перелічені у ст. 23 Закону № 1105, серед них простою немає. Лікарняні в такому разі розраховують згідно із загальними правилами.