Про те, у яких випадках обчислюють середню зарплату за два місяці, як визначають дату події та розрахунковий період, ідеться в матеріалі «Середній заробіток у разі застосування двомісячного розрахункового періоду». Однак для кожного випадку є певні особливості, які ми розглянемо на конкретних прикладах

Середня зарплата для оплати днів відрядження

Відповідно до ч. 4 ст. 121 КЗпП, оплату праці за виконану відрядженим працівником роботу проводять за умовами трудового чи колективного договору, але не нижче за середній заробіток. У разі якщо оплата за умовами трудового договору вища, працівникові за дні відрядження виплачують заробітну плату (як за робочі дні). На цьому наголошує Мінсоцполітики в листі від 05.03.2012 р. № 204/13/184-12.

Для того аби переконатися, що денний заробіток (визначений за умовами трудового договору) вищий за середньоденний (із розрахунку виплат за два останні місяці), потрібно обчислити середню зарплату відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (даліПорядок № 100). Цей показник бухгалтеру знадобиться в будь-якому разі — спочатку для порівняння із зарплатою за умовами трудового договору, а якщо середній заробіток виявиться вищим, то й для оплати днів відрядження.

Приклад 1

Працівник у квітні 2018 року перебував у відрядженні 3 р.дн. (оплачені як робочі дні), і на 4 р.дн. припала тимчасова непрацездатність. У травні він також знаходився у відрядженні 3 р.дн. (оплачені за середнім заробітком). Перенесення робочих днів у квітні й травні не було. У червні працівника знову направили на 3 р.дн. у відрядження. За умовами трудового договору у червні працівникові мали нарахувати посадовий оклад у розмірі 7000 грн, 20% премії за минулий місяць і суму індексації (базовий місяць — жовтень 2017 року) — 59,91 грн (1762 грн х 3,4%). Решту даних для обчислення наведено в таблиці.

Оскільки дні відрядження у квітні 2018 року оплатили за умовами трудового договору, такі дні та виплати за них ураховуємо під час розрахунку середнього заробітку, виключаємо з розрахунку лише 4 р.дн, на які припала хвороба.  У травні 2018 року відпрацьовано 17 р.дн., а три дні відрядження в травні, оплачені за середнім заробітком, виключаємо з розрахункового періоду, як і виплати за ці дні.

Крок 1

Визначаємо середній заробіток із розрахунку двох останніх календарних місяців перед відрядженням. Розрахунковий період: квітень – травень 2018 року, норма робочих днів — 40 р.дн. (20 р.дн. + 20 р.дн.).

Таблиця

Розрахунок оплати днів відрядження за середнім заробітком

Найменування показників для розрахунку

Розрахунковий період

Чи включати до заробітку

Розрахунок

Дані для розрахунку середнього заробітку

квітень

2018 року

травень

2018 року

Заробіток, у т.ч.:

9379,91

9020,92

х

х

14577,85

  • посадовий оклад за відпрацьовані робочі дні, включаючи дні відрядження та виключаючи дні хвороби, грн

5600,00

(7000,00 : 20 р.дн. х 16 р.дн.)

5950,00

(7000,00 : 20 р.дн. х 17 р.дн.)

так

5600,00 + 5950,00

11550,00

  • доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, грн

850*

так

850,00

  • сума індексації (при базовому місяці —  жовтні 2017 року), грн

47,93

(59,91 : 20 р.дн. х 16 р.дн.)

50,92

(59,91 : 20 р.дн. х 17 р.дн.)

так

47,93 + 50,92

98,85

  • премія 20% посадового окладу пропорційно відпрацьованому часу за минулий місяць, грн

1400,00

(7000 х 20%)

1120,00

(5600 х 20%)

частково

((1400,00 + 1120,00) : 40 р.дн. х 33 р.дн.)

2079,00

  • оплата перших п’яти днів непрацездатності (4 дн.), грн

920,00*

ні

  • оплата відрядження (3 р.дн.) за середнім заробітком, грн

980*

ні

Кількість відпрацьованих робочих днів (включаючи дні відрядження, оплачені як робочі дні), р.дн.

16

17

х

16 + 17

33

Середньоденна зарплата, грн

х

х

14577,85 грн : 33 р.дн.

441,75

* Суми умовні.

Крок 2

Знаходимо денну зарплату за червень 2018 року. За повністю відпрацьований червень працівнику мали б нарахувати оклад і 20% премії пропорційно відпрацьованому часу в минулому місяці:

7000 грн + (5950 грн х 20%) + 59,91 грн =8249,91 грн.

Денна зарплата у червні 2018 року становить:

8249,91 грн : 20 р.дн. = 412,50 грн.

Крок 3

Оскільки середньоденна зарплата (441,75 грн) вища за денну (412,50 грн), за три червневих дні відрядження працівникові мають нарахувати середній заробіток.

Середня зарплата для оплати часу навчання на курсах підвищення кваліфікації

Середній заробіток для оплати часу підвищення працівником кваліфікації обчислюють, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата (абз. 3 п. 2 Порядку № 100).

Збереження середньої зарплати гарантується лише за період навчання, а за дні проїзду — ні (пп. «а» п. 1 постанови КМУ «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.1997 р. № 695). Подією вважають дату початку навчання на курсах підвищення кваліфікації.

Як обчислити зарплату за перший місяць курсів підвищення кваліфікації, зрозуміло. Проте працівник може навчатися на курсах підвищення кваліфікації й зо два, зо три місяці. Тож постає запитання: як визначати розрахунковий період для обчислення середньої зарплати за другий та третій місяці навчання?

Оскільки дата події не змінюється, розрахунковий період і для обчислення середньої зарплати за другий і третій місяці підвищення кваліфікації (а отже, і середня зарплата) залишиться таким же, як і для першого місяця.

Наведімо приклад розрахунку середнього заробітку й оплати часу перебування на курсах підвищення кваліфікації.

Приклад 2

Працівника підприємства направили на курси підвищення кваліфікації з 1 червня по 31 липня 2018 року. Датою події буде 1 червня 2018 року (день початку навчання на курсах), розрахунковий період: квітень – травень 2018 року, за який нараховано:

  • зарплату за 19 р.дн. квітня 2018 року (було перенесення робочого дня з 30 квітня на 5 травня) — 7360,00 грн;
  • зарплату за 16 р.дн. травня 2018 року — 6520,00 грн й оплату за 8 днів непрацездатності (з 24 по 31 травня) — 2520,00 грн (суми умовні).

Сумарний заробіток за квітень – травень 2018 року (не враховуючи оплату днів непрацездатності) становить:

7360,00 грн + 6520,00 грн = 13880 грн.

Протягом розрахункового періоду відпрацьовано:

19 р.дн. + 16 р.дн. = 35 р.дн.

Середньоденна зарплата така:

13880 грн : 35 р.дн. = 396,57 грн.

Збережений середній заробіток за час навчання на курсах підвищення кваліфікації розраховуємо, перемноживши середньоденну зарплату на норму робочих днів у відповідному місяці (за графіком роботи підприємства чи індивідуальним графіком). Тобто працівнику зберігають середню зарплату:

  • за 20 дн. червня 2018 року: 396,57 грн х 20 р.дн. = 7931,40 грн;
  • за 22 дн. липня 2018 року: 396,57 грн х 22 р.дн. = 8724,54 грн.

Нарахування оплати за дні підвищення кваліфікації здійснюють наприкінці кожного місяця на підставі наказу керівника про направлення на курси підвищення кваліфікації й табеля обліку використання робочого часу. Графік проведення занять на курсах підвищення кваліфікації значення не має.

Середній заробіток для визначення розміру обмеженої матеріальної відповідальності

Роботодавець може притягти працівника до матеріальної відповідальності, коли одночасно виконуються чотири умови (ст. 130 КЗпП):

1) заподіяно пряму дійсну шкоду;

2) є вина працівника (зумисна чи з необережності);

3) шкоду заподіяно внаслідок порушення трудових обов’язків;

4) установлено безпосередній причинний зв’язок між неправомірними діями працівника, який завдав шкоди, і безпосередньо шкодою.

У випадках, передбачених ст. 133 КЗпП, застосовують обмежену матеріальну відповідальність у межах середньомісячного заробітку. Варто зазначити: обмежена матеріальна відповідальність трапляється частіше, ніж повна. І тут не важливо, значний чи незначний розмір нанесених підприємству збитків — бухгалтеру доведеться середньомісячний заробіток визначати в будь-якому випадку. Тож з’ясуймо, як це зробити та які особливості потрібно взяти до уваги.

Яку дату вважати датою події під час визначення розрахункового періоду?

Здавалося б, датою події можна було б назвати факт виявлення нанесених збитків або дату визначення їх розміру шкоди з відповідним документуванням. Однак, перш ніж говорити про застосування матеріальної відповідальності працівника та відшкодування збитків, спочатку необхідно:

  • здійснити перевірку виявленого факту нанесення шкоди (за потреби провести інвентаризацію) з оформленням відповідного акта;
  • провести службове розслідування, аби з’ясувати всі обставини завдання шкоди та наявність вини працівника;
  • затребувати пояснення від винної особи стосовно нанесеної шкоди;
  • визначити розмір збитків від нанесеної шкоди;
  • видати наказ (розпорядження) про застосування обмеженої матеріальної відповідальності до винної особи.

Керівник повинен видати наказ (розпорядження) про відшкодування шкоди працівником не пізніше ніж через два тижні після виявлення нанесених збитків. Наказ (розпорядження) може бути звернено до виконання не пізніше семи днів із дня повідомлення працівника про відрахування суми шкоди із заробітної плати працівника.

Зверненням до виконання зазвичай вважають дату передання цього наказу (розпорядження) для виконання бухгалтеру, який здійснює розрахунки з працівниками. Тож датою події доцільно вважати день передання для виконання до бухгалтерії наказу (розпорядження) керівника підприємства про відрахування із зарплати винної особи суми нанесених збитків. Адже сам факт виявлення нанесеної шкоди, підрахунку суми збитків і навіть видання наказу керівником (без дотримання наведених вище строків прийняття рішення та звернення до виконання), а також неповідомлення працівника, не надають підстав для розрахунку середньомісячного заробітку з метою застосування обмеженої матеріальної відповідальності.

Як визначити розмір середньомісячної зарплати для застосування обмеженої матеріальної відповідальності

Порядок визначення середньомісячної зарплати для цілей застосування обмеженої матеріальної відповідальності дещо відрізняється від традиційного алгоритму, призначеного для оплати днів відрядження за середнім заробітком. Адже в результаті обчислень ми отримуємо не середньоденну зарплату для її збереження, а середньомісячну зарплату, що обмежує розмір відшкодування нанесених збитків.

Приклад 3

Бухгалтер, якого визнали винною особою, відпрацював у березні 2018 року 17 р.дн., а на 4 р. дн. припав період тимчасової непрацездатності.

За березень 2018 року йому нарахували:

  • зарплату в сумі 6650,00 грн;
  • виробничу премію (за березень) — 1750,00 грн;
  • лікарняні — 1020,00 грн.

У квітні 2018 року бухгалтер відпрацював 20 р.дн. (у т.ч. 3 дні перебував у відрядженні з оплатою за умовами трудового договору), йому нарахували 8200,00 грн, премії не було. 27 квітня 2018 року виявлено помилку під час нарахування зарплати звільненому в минулому місяці працівникові, унаслідок чого утворилася переплата в сумі 10000 грн.

Припустімо, 8 травня 2018 року керівник видав наказ про відшкодування винною особою (працівником бухгалтерії) нанесених збитків. 14 травня про це було повідомлено працівникові письмово (він погодився із сумою відрахування), а 15 травня бухгалтерія отримала наказ про відрахування із зарплати працівника, з вини якого нанесені збитки, суми відшкодування в межах середньомісячного заробітку.

Датою події є день звернення до виконання, тобто день отримання бухгалтерією відповідного наказу — 15 травня 2018 року. Для розрахунку середньомісячної зарплати з метою застосування обмеженої матеріальної відповідальності потрібно:

  • визначити розрахунковий період, яким буде березень – квітень 2018 року. Норма робочих днів у березні — 21 р.дн., у квітні — 20 р.дн., разом — 41 р.дн. Середньомісячна норма робочих днів становить:

41 р.дн. : 2 = 20,5 р.дн.;

  • знайти кількість робочих днів розрахункового періоду за вирахуванням чотирьох днів хвороби: 17 р.дн. + 20 р.дн. = 37 р.дн. Дні відрядження у квітні, оплачені за умовами трудового договору, і виплати за ці дні не виключають із розрахунку;
  • визначити частку премії, яка потрапить до заробітку для розрахунку середнього заробітку:

1750,00 грн : 41 р.дн. х 37 р.дн. = 1579,27 грн;

  • розрахувати сумарний заробіток за останні два місяці:

6650,00 грн + 8200,00 грн + 1579,27 грн = 16429,27 грн;

  • розрахувати середньоденну зарплату:

16429,27 грн : 37 р.дн. = 444,03 грн;

  • обчислити середньомісячну зарплату як добуток середньоденної зарплати на середньомісячну норму робочих днів:

444,03 грн х 20,5 р.дн. = 9102,62 грн.

Як бачимо, розмір збитків (10000 грн) перевищує середньомісячний заробіток, але відрахувати із зарплати винного працівника можна не більш як 9102,62 грн. Окрім того, необхідно брати до уваги вимоги ч. 1 ст. 128 КЗпП, яка обмежує загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати зарплати, — 20% зарплати, що належить до виплати працівникові.

Такий же алгоритм розрахунку застосовують і для обчислення суми матеріальної допомоги, яку надають у розмірі середньомісячного заробітку.

Середньомісячний заробіток для розрахунку суми вихідної допомоги в разі звільнення

Випадки, за яких роботодавець зобов’язаний виплатити працівникам вихідну допомогу в разі звільнення, визначено ст. 44 КЗпП, та її мінімальний розмір визначають від середньомісячного заробітку. Датою події для визначення розрахункового періоду під час обчислення середньомісячного заробітку буде день звільнення працівника.

Приклад 4

Працівника прийнято на роботу 19 березня 2018 року, а 29 травня звільнено на підставі п. 6 ст. 40 КЗпП (у зв’язку з поновленням на роботі працівника, який раніше обіймав цю посаду) з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку. Посадовий оклад працівникові було визначено в розмірі 7200,00 грн, інших надбавок, доплат, премій йому не встановлювали. У березні та квітні 2018 року працівник трудився всі робочі дні за графіком роботи підприємства (перенесення робочих днів не було). Працівнику нараховано зарплату за 10 р.дн. березня — 3428,57 грн (7200,00 грн  : 21 р.дн. х 10 р.дн.) і за 20 р.дн. квітня — 7200 грн.

У разі звільнення працівника на підставі п. 6 ст. 40 КЗпП належить виплатити вихідну допомогу в розмірі не менш як середньомісячний заробіток. Дата події — це дата звільнення, тобто 29 травня 2018 року.

До розрахункового періоду включають робочі фактично відпрацьовані дні перед місяцем звільнення, тобто робочі дні березня та квітня 2018 року:

10 р.дн. + 20 р.дн. = 30 р.дн.

Середньомісячне число робочих днів розраховують, розділивши сумарне число робочих днів за останні два календарних місяці згідно з графіком роботи підприємства на 2 (див. лист Мінпраці від 24.04.2009 р. № 247/13/8409). Середньомісячну кількість днів для нашого прикладу визначають за два місяці перед місяцем звільненням (березень і квітень 2018 року):

(21 р.дн. + 20 р.дн.) : 2 = 20,5 р.дн.

Сумарний заробіток за фактично відпрацьований час (30 р.дн.) становить:

3428,57 грн + 7200,00 грн = 10628,57 грн.

Середньоденний заробіток такий:

10628,57 грн : 30 р.дн. = 354,29 грн.

Середньомісячний заробіток для визначення розміру вихідної допомоги сягає:

354,29 грн х 20,5 р.дн. = 7262,95 грн.

Проте в колдоговорі розмір вихідної допомоги під час звільнення на підставі п. 6 ст. 40 КЗпП може бути визначено й у більшому розмірі.

Середня зарплата за час її збереження працівникам-донорам

За працівниками-донорами зберігається середній заробіток за дні обстеження у закладах охорони здоров’я та здавання крові для переливання, а також за день відпочинку після здавання крові (ч. 1 ст. 124 КЗпП). Відповідно, за кожен із цих днів працівникам-донорам зберігають середній заробіток, розрахований із виплат за останні два місяці, що передують події (дню обстеження, дню здавання крові, дню відпочинку). Водночас день відпочинку за бажанням працівника можуть приєднати до щорічної відпустки.

Зверніть увагу!

За додатковий день відпочинку після здавання крові (незалежно від того, приєднують його до щорічної відпустки чи ні) зберігають середній заробіток, визначаючи його з виплат за останні два календарні місяці, що передують події.

Для бухгалтерії підставою для оплати днів обстеження донорів у закладах охорони здоров’я, здавання крові для переливання, а також днів відпочинку після здавання крові слугуватимуть відповідна довідка з медичного закладу, наказ керівника про надання днів відпочинку (чи приєднання їх до відпустки) і табель обліку використання робочого часу, у якому ці дні позначають як інший невідпрацьований час, передбачений законодавством: «Ін» або «22». Отже, факт приєднання днів відпочинку до відпустки слід зафіксувати в наказі про надання відпустки чи в окремому наказі.

Приклад 5

Працівник-донор здавав кров 12 лютого та 18 квітня 2018 року. Дні відпочинку після здавання крові за його бажанням приєднали до щорічної відпустки, яка триватиме з 21 травня по 06 червня. Дні відпочинку згідно із заявою цього працівника та наказом керівника надають 07 і 08 червня.

Для збереження середньої зарплати за дні здавання крові 12 лютого та 18 квітня розрахунки проводять виходячи з виплат за розрахункові періоди відповідно: грудень 2017 року – січень 2018 року та лютий  – березень 2018 року. Для збереження середньої зарплати за дні відпочинку (07 і 08 червня), приєднані до щорічної відпустки, беруть виплати за розрахунковий період: квітень – травень 2018 року.

Дні щорічної відпустки (16 к.дн.) оплачують, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців перед початком відпустки, тобто розрахунковим періодом буде: травень 2017 року ─ квітень 2018 року.

На жаль, на практиці нерідко день відпочинку після здавання крові не лише приєднують до щорічної відпустки, а й оплачують як день відпустки.

Як бачимо, для кожного випадку застосування середнього заробітку, визначеного з виплат за два місяці, є свої особливості. Найпоширеніші ситуації ми розглянули на прикладах, які, сподіваймося, допоможуть бухгалтерам не припускатися помилок під час розрахунку середньої зарплати, а також уникнути зайвого клопоту й претензій від контролерів.

Редакція газети

«Інтерактивна бухгалтерія»