У продовження актуальної теми відпусток докладно розглянемо, як розрахувати суму відпускних. Покроковий алгоритм розрахунку середньої зарплати не залишить вам шансу на помилку, а приклади розставлять усі крапки над «і»

Кожен бухгалтер пам’ятає, що для розрахунку суми відпускних спочатку треба обчислити середню заробітну плату працівника. А для оплати часу щорічних відпусток, додаткових навчальних відпусток, додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, творчих відпусток або виплат компенсації за невикористані відпустки середню заробітну плату обчислюють відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (даліПорядок № 100). Отже, розгляньмо алгоритм обчислення відпускних.

Крок 1. Визначаємо розрахунковий період

За загальним правилом, обчислення середньої зарплати для оплати відпусток провадиться, виходячи із виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (абз. 1 п. 2 Порядку № 100).

У разі якщо працівник трудився на підприємстві менше року, середня зарплата обчислюється на підставі виплат за фактичний час роботи: із 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, у якому надається відпустка чи виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Зауважте

Фахівці Мінсоцполітики вважають: якщо працівника прийнято на роботу не в перший календарний день місяця, але цей день є першим робочим днем цього місяця за графіком роботи підприємства, то зазначений місяць ураховуватиметься повністю під час обчислення середньої зарплати для працівників, які відпрацювали на підприємстві менше року.

Таку позицію спеціалісти міністерства висловили, зокрема, у «Віснику податкової служби України» №№ 17–18 за 2012 рік.

Наприклад: якщо 3 липня 2017 року — перший робочий день для працівника, виплати за липень ураховуються при обчисленні середньої заробітної плати. Але якщо працівника зараховано на роботу із 4 липня 2017 року, зазначений місяць у розрахунку участі вже не братиме.

Окрім того, Мінсоцполітики в листі від 19.06.2017 р. № 1692/0/101-17 підсумовує: розрахунковий період для обчислення середньої зарплати за час відпусток залежить не від місяця видання наказу й кількості цих наказів, а від того, у якому саме календарному місяці згідно з наказом працівникові надається відпустка.

Це важливо в тому випадку, коли початок відпустки працівника припадає на перші дні календарного місяця, однак сам наказ про відпустку, як і розрахунок сум відпускних, необхідно провести напередодні — в останній робочий день попереднього календарного місяця. Або ж інша ситуація — коли працівник звільняється 1-го або 31-го числа календарного місяця. Саме про такі ситуації йшлося в матеріалі «Початок відпустки в перший або останній день місяця: обираємо розрахунковий період» газети № 149/2017.

У разі коли працівник не відпрацював жодного повного місяця (з 1-го до 1-го числа), середня зарплата обчислюється відповідно до абз. 3 п. 4 Порядку № 100, виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Приклад

Працівника прийнято на роботу 07.08.2017, а 25.09.2017 він іде в навчальну відпустку. Оскільки повністю відпрацьованого місяця немає, розрахунок середньої зарплати для оплати відпустки проводитимуть з установленого йому посадового (місячного) окладу (тарифної ставки).

Нагадаємо

Для працівників із відрядною оплатою праці за відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватись іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.

(абз. 9 п. 2 Порядку № 100)

Із розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівники згідно із чинним законодавством або через інші поважні причини не трудилися та за ними не зберігався заробіток або зберігався частково.

До таких поважних причин належать:

  • перебування у відпустках без збереження заробітної плати відповідно до ст.ст. 25, 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (див. лист Мінсоцполітики від 26.11.2012 р. № 1203/13/84-12);
  • час простою не з вини працівника;
  • робота з незалежних від працівників причин у режимі неповного робочого тижня, зокрема, коли наказом по підприємству працівників відділу, цеху тощо було переведено на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити їх роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня (див. лист Мінпраці від 25.05.2009 р. № 294/13/84-09);
  • період відпустки по догляду за дитиною до 3-х років або, за наявності медичного висновку — до 6-ти років.

Зверніть увагу

У разі якщо в періоді, коли працівник не трудився (наприклад, перебував у відпустці без збереження заробітної плати), йому було здійснено виплати по зарплаті (скажімо, премія), то цей місяць і виплати, що проводилися протягом такого місяця, включають до розрахунку середньої зарплати для оплати відпусток.

(лист Мінпраці від 20.12.2007 р. № 929/13/84-07)

Крок 2. Визначаємо кількість календарних днів у розрахунковому періоді

Для цього:

  • підсумовуємо всі календарні дні в розрахунковому періоді;
  • віднімаємо всі святкові та неробочі дні, визначені ст. 73 КЗпП;
  • віднімаємо дні, протягом яких працівник відповідно до законодавства або через інші поважні причини не трудився, і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково.

Для зручності обчислення кількості святкових днів під час обчислення відпускних див. матеріал «Ураховуємо правильно святкові дні під час обчислення відпускних у 2017 році» газети № 50/2017. До того ж можна скористатися довідником «Норми тривалості робочого часу».

Крок 3. Визначаємо сумарний заробіток за розрахунковий період

Підсумовуючи заробіток для обчислення середньої зарплати, слід включати лише виплати, передбачені п. 3 Порядку № 100. Сюди належать передусім основна й додаткова зарплати, виробничі премії; винагорода за підсумками річної роботи й вислугу років тощо.

Виплати, які не враховуються під час обчислення середньої зарплати для оплати відпусток, зазначені в п. 4 Порядку № 100. До таких належать насамперед різноманітні одноразові виплати. При цьому матеріальна допомога не включається до розрахунку середнього заробітку як незарплатного (разового характеру, що надається окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання), так і зарплатного характеру (що має ознаку систематичності, надана всім або більшості працівників на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом тощо).

Детальніше про всі виплати, що включаються та не включаються до розрахунку середньої зарплати, можна дізнатися із довідника «Виплати, що враховуються (не враховуються) при розрахунку середньої заробітної плати для оплати виплат, передбачених Порядком № 100».

Зверніть увагу

Усі виплати включаються до розрахунку середньої заробітної плати в тому розмірі, у якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

(абз. 3 п. 3 Порядку № 100)

У разі якщо працівник не мав заробітку не зі своєї вини, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. 3 п. 4 Порядку № 100).

Особливості включення до розрахунку середньої зарплати премій

Премії включаються до заробітку того місяця, на який вони припадають, згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.

Наприклад: якщо премія, керуючись Положенням про преміювання, нараховується щокварталу в останній місяць кварталу, а розрахунковий період — травень 2016 року – квітень 2017 року, то під час розрахунку середньої зарплати для оплати відпустки така премія включається, відповідно, до заробітку червня, вересня, грудня 2016 року та березня 2017 року.

А от одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Зверніть увагу на 2 моменти:

1. Така винагорода включається до середнього заробітку лише в разі, якщо вона була нарахована в поточному році за попередній календарний рік.

Наприклад: винагорода нарахована в грудні 2016 року за 2016 рік, а працівник іде у відпустку в травні 2017 року, така річна винагорода під час розрахунку середньої зарплати не враховується. Або ж коли така винагорода виплачується в січні 2017 року за 2015 рік, урахувати її в заробітку для обчислення середньої зарплати для оплати відпустки також неможливо.

2. 1/12 винагороди включається до середнього заробітку кожного місяця розрахункового періоду. У разі якщо розрахунковий період менше 12-ти місяців, 1/12 винагороди додаватиметься лише до фактичних місяців розрахункового періоду.

Крок 4. Визначаємо середньоденну заробітну плату

Для визначення середньоденної зарплати для оплати відпусток ділимо сумарний заробіток за останні 12 місяців перед наданням відпустки або менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів робочого року чи меншого відпрацьованого періоду (без святкових і неробочих днів, установлених законодавством, і періодів, коли заробіток не зберігався або зберігався частково).

Тобто сумарний заробіток, визначений у кроці 3, ми маємо поділити на кількість календарних днів розрахункового періоду з кроку 2.

Крок 5. Розраховуємо суму відпускних

Для обчислення суми відпускних середньоденна зарплата, визначена в кроці 4, перемножується на число календарних днів відпустки.

Ми висвітлили алгоритм обчислення суми відпускних. Однак, погодьтеся, що найцікавіше завжди трапляється в практичних ситуаціях. Тож усі нюанси розрахунку середньої зарплати для оплати відпусток розглядалися в статті «Приклади розрахунку середньої зарплати для оплати відпусток»  газети № 78/2017.

Редакція газети,

«Інтерактивна бухгалтерія»