Незважаючи на те що Податковий кодекс України (далі — ПКУ) діє вже третій рік, питання, що стосуються переходу на нові правила оподаткування, продовжують турбувати бухгалтерів.
Автори ПКУ (потрібно їм віддати належне) постаралися детально описати багато перехідних положень. Однак передбачити всі моменти, напевно, не під силу нікому.
Відсутність чітких норм, що регулюють перехід від одного режиму оподаткування на інший, часом призводить до гострих конфліктів між бухгалтерами та контролюючими органами.
Одним із прикладів податкової невизначеності «перехідного» характеру можуть бути довгострокові договори
Нагадаємо, що в період дії Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (далі — Закон про прибуток) застосування спеціальних норм податкового обліку доходів від довгострокових угод носило добровільний характер (п. 7.10 Закону про прибуток). Положення п. 137.3 НКУ схожої добровільності вже не передбачає.